Глосарій

Список рекомендованої літератури

1. Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроэкономика: Учебник /под общ. ред. д.э.н., проф. А.В. Сидоровича; МГУ им. М.В. Ломоносова. – 4-е. изд., перераб. и доп. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2001. – 448 с.

2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002. – 368 с.

3. Бункина М.К. Национальная экономика: Учебник для вузов. – М.: «Палеотип», 2002. – 488 с.

4. Бутук А.И. Макроэкономика: Учеб. пособие. – К.: Знання, 2004. – 514 с.

5. Головінов О.М.Макроекономіка: Навчальний посібник. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – 127 с.

6. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Макроэкономика: Учебник. – К.: О-во «Знання», КОО, 2006. – 368 с.

7. Иванов Ю.Н., Казаринова С.Е., Карасева Л.А. Основы национального счетоводства: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 480 с.

8. Макроекономіка та макроекономічна політика: Навч. посіб./ А.Ф.Мельник, Т.Л.Желтюк, О.В.Дугопольський, О.В.Панухник; Наук. ред. А.Ф.Мельник. – К.: Знання, 2008. – 699 с.

9. Макроекономіка: Підручник /А.Г. Савченко, Г.О. Пухтаєвич, О.М. Тітьонко та ін.; за ред. А.Г.Савченка. – К.: Либідь, 1995. – 208 с.

10. Мэнкью Н.Г. Принципы экономикс. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 784 с.

11. Панчишин С.М. Макроекономіка: Навч. посібник. – К: Либідь, 2002. – 616 с.

12. Проданова Л.В., Литвин В.В. Опорный конспект лекций по макроэкономике. – Д.: ДонГУЭТ, 2005.

13. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. – 2-ге вид., без змін. – К.:КНЕУ, 2007. – 448 с.

14. Селищев А.С. Макроэкономика. – СПб.: Питер, 2002. – 448 с.

15. Соболев В.М. Макроэкономика. Учеб. пособие для студентов экон. вузов и факультетов. – Харьков: НВФ «Студцентр», 1997. – 224 с.

16. Солонінко К.С. Макроекономіка: Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 320 с.

17. Макроэкономика. /Под ред. Яковлевой Е.Б. – СПб: Поиск, 1997. – 380 с.

Банківські депозити – сума грошей, запозичених банківськими установами на певних умовах їх повернення і нарахування процентів.

Банківські резерви – частина грошей банківської системи, яка не використовується для здійснення активних операцій, складається з обов’язкових і надлишкових резервів.

Валова додана вартість – статистичний показник СНР, який розраховується як різниця між вартістю виробленої продукції і вартістю проміжної продукції, закупленої у постачальників.

Валовий внутрішній продукт – статистичний показник СНР, який розраховується як ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за відповідний період.

Валовий національний дохід – статистичний показник СНР, який розраховується як дохід країни, що складається з доходу, отриманого в результаті розподілу ВВП, і чистих первинних доходів, отриманих резидентами країни від зовнішньоекономічної діяльності.

Валовий національний наявний дохід – статистичний показник СНР, який розраховується як дохід країни, що охоплює валовий національний дохід і чисті поточні трансферти, отримані резидентами країни від нерезидентів.

Гранична ставка податку – величина, яка показує, на скільки одиниць змінюються податки за зміни доходу на одну одиницю.

Гранична схильність до заощаджень – величина, яка показує, на скільки одиниць змінюються заощадження за зміни доходу на одну одиницю.

Гранична схильність до споживання – величина, яка показує, на скільки одиниць змінюються витрати на споживання за зміни доходу на одну одиницю.

Граничний продукт праці – збільшення обсягу продукту, що припадає на додаткову одиницю робочої сили, за незмінної кількості інших факторів виробництва.

Грошова маса – сукупність засобів, які так чи інакше виконують функції грошей (міра вартості, засіб платежу, засіб обігу, засіб накопичення, світові гроші).

Грошова база – сукупність готівки поза банками та обов’язкових резервів комерційних банків у Центральному банку.

Депозитний мультиплікатор – числовий коефіцієнт, який показує у скільки разів зміниться грошова маса за умов змінення депозитів банківської системи.

Довгостроковий період у макроекономіці – проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори спроможні адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту та/або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнятість.

Грошовий мультиплікатор - числовий коефіцієнт, який показує залежність між зміною грошової маси та зміною грошової бази.

Грошові агрегати – окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.

Дискреційна фіскальна політика – цілеспрямовані зміни величин державних витрат і податків на підставі спеціальних рішень уряду.

Державний борг – різниця між величиною усіх накопичених за визначений проміжок часу дефіцитів державного бюджету та всіх позитивних сальдо бюджету, які мали місце в той же період.

Дефіцит бюджетний – перевищення бюджетних витрат над доходами бюджету.

Дефлювання - коригування номінального ВВП убік зменшення у випадку, коли індекс цін більше одиниці (тобто в умовах інфляції).

Дефлятор ВВП – індекс цін, який показує темп зростання цін за певний період на всі товари і послуги, які охоплює ВВП, відношення номінального і реального ВВП.

Домогосподарство – інституційна одиниця, основною функцією якої є пропозиція робочої сили та використання своїх доходів для купівлі споживчих товарів і послуг.

Індекс споживчих цін – індекс, який відображує темп зростання ціни фіксованого кошика споживчих товарів і послуг.

Інфляція витрат – зростання цін, яке виникає внаслідок збільшення витрат на одиницю продукції, що супроводжується зменшенням сукупної пропозиції.

Інфляція попиту – зростання цін, спричинене надмірним сукупним попитом.

Інфлювання - коригування номінального ВВП убік збільшення у випадку, коли індекс цін менше одиниці (тобто в умовах дефляції).

Кейнсіанський хрест – модель, яка ґрунтується на кейнсіанській теорії і показує залежність обсягу виробництва (ВВП) від сукупних витрат.

Короткостроковий період у макроекономіці – проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори не спроможні адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту та/ або сукупної пропозиції і відновити в економіці повну зайнятість.

Крива Лафера – крива, що відображує обернену залежність між сумою податків і рівнем оподаткування й враховує припущення щодо існування оптимальної ставки податку, за якої максимізується сума податкових надходжень у бюджет.

Крива Лоренца – крива, що відображує фактичний розподіл доходу в економіці. Її порівняння з бісектрисою, яка відображує абсолютну рівність у розподілу доходу, показує ступінь нерівності розподілу доходу.

Крива Філіпса – у короткостроковому періоді – крива, що відображує обернену залежність між інфляцією і безробіттям і має від’ємний нахил; у довгостроковому періоді – крива, що показує відсутність залежності між інфляцією і безробіттям і має вигляд вертикальної лінії, яка бере свій початок в точці потенційного ВВП,

Ліквідність – відносна легкість і швидкість, з якою актив може конвертуватись в готівку.

Макроекономічна політика – система заходів держави, яка спрямована на вирішення головних макроекономічних проблем, досягнення макроекономічних цілей.

Макроекономічна модель – формалізований (логічно, графічно, алгебраїчно) опис різних економічних явищ та процесів з метою виявлення взаємозв'язків та взаємозалежностей між ними.

Монетарна рестрикція (політика «дорогих грошей») - грошово-кредитна політика, що реалізується Центральним банком з метою скорочення обсягу грошової маси в економіці та припускає збільшення резервної норми та облікової ставки, продаж ЦБ державних цінних паперів комерційним банкам.

Монетарна експансія (політика «дешевих грошей») - грошово-кредитна політика, що реалізується Центральним банком з метою збільшення обсягу грошової маси в економіці та припускає зменшення резервної норми та облікової ставки, купівлю ЦБ державних цінних паперів у комерційних банків.

Мультиплікатор – числовий коефіцієнт, що показує залежність зміни обсягу національного продукту (доходу) від зміни окремих складових сукупних витрат.

Національний ринок можна представити як сукупність соціально-економічних відносин з приводу реалізації товарів та послуг, обігу капіталу, купівлі-продажу праці та інших факторів виробництва.

Надлишок бюджетний (профіцит) – перевищення доходів бюджету над його витратами.

Норма резервування – частка депозитів, яку комерційні банки та інші кредитно-фінансові установи повинні зберігати у вигляді резервів в Центральному банку.

Номінальний ВВП – ВВП, який визначається у фактичних (поточних) цінах, що існували на момент його реалізації.

Потенційний ВВП – реальний ВВП, який економіка здатна виробляти за умов повної зайнятості.

Облікова ставка – ставка, за якою Центральний банк надає кредити комерційним банкам.

Операції на відкритому ринку – купівля-продаж Центральним банком державних цінних паперів у комерційних банків.

Податкова ставка (ставка оподаткування) - законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

Природне безробіття – визначається сукупністю структурного та фрикційного безробіття.

Рівноважний ВВП – ВВП, за якого загальний обсяг вироблених товарів і послуг дорівнює загальній кількості куплених товарів і послуг.

Реальний ВВП – ВВП, обчислений у порівнянних (постійних цінах, тобто номінальний ВВП, скоригований на індекс цін.

Ринок грошей – сегмент фінансового ринку, на якому здійснюється купівля0продаж короткострокових боргових інструментів, строк погашення яких становить не більше, ніж один рік.

Ринок праці – система економічних відносин між його суб`єктами з приводу купівлі-продажу послуг праці, які пропонуються найманими працівниками, за цінами, які складаються під впливом попиту та пропонування.

Стабілізаційна політика – сукупність державних заходів, спрямованих на пом’якшення економічних коливань з метою підтримання в економіці повної зайнятості та оптимальної інфляції.

Структурне безробіття – виникає під впливом науково-технічного прогресу, коли в наслідок масштабних структурних перетворень економіки вмирають одні та з'являються інші галузі. В цьому випадку структура робочої сили (професійний, кваліфікаційний склад) не відповідає структурі робочих місць.

Стагнація – скорочення обсягів виробництва товарів та послуг, спад ділової активності.

Стагфляція – спад ділової активності, що супроводжується інфляцією.

Сукупний попит – обсяг товарів та послуг, який макроекономічні суб'єкти можуть придбати при визначеному рівні цін. В структурі сукупного попиту виділяють попит споживачів, інвестиційний попит, попит на товари та послуги з боку держави, попит закордонних споживачів на експортовану продукцію.

Сукупна пропозиція – обсяг національного виробництва при визначеному рівні цін.

Фрикційне безробіття – зумовлене тим, що робітники, які залишили попереднє місце роботи, рухаються, переходять на нове місце роботи.

Фіскальна політика – система заходів держави щодо зміни державних витрат та оподаткування, спрямована на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфляційного ВНП.

Фіскальна експансія – стимулююча бюджетно-податкова політика, що припускає збільшення державних витрат або скорочення податків, або поєднання цих варіантів.

Фіскальна рестрикція – стримуюча бюджетно-податкова політика, що припускає скорочення державних витрат або зростання податків або поєднання цих варіантів.

Циклічне безробіття – спричиняється спадом виробництва та загальним скороченням попиту на робочу силу.

Економічна система – особливим чином впорядкована система зв'язків між економічними суб'єктами.

[1] Докладніше про це говориться у другій темі (№2).

Дата добавления: 2014-01-04