Облік готової продукції

Облік виробництва напівфабрикатів

Під напівфабрикатом розуміють продукт окремих технологічних фаз (переробок, цехів, дільниць, бригад тощо), який повинен пройти одну або декілька технологічних фаз оброблення, перш ніж стати готовою продукцією. Проте для даної стадії (фази перероблення) він є закінченим продуктом.

Напівфабрикати, що отримані у виробничих одиницях, цехах підприємствах і потребують дороблення (в наступних виробничих одиницях, цехах або переробних підприємствах) чи укомплектування у вироби, називають напівфабрикатами власного виробництва.

В окремих галузях рух напівфабрикатів з цеху в цех відображається в оперативному обліку диспетчерською службою цеху (наприклад, складання балансу руху напівфабрикатів). Такий варіант обліку називається безнапівфабрикатним, оскільки рух напівфабрикатів не відображається на рахунках бухгалтерського обліку.

Напівфабрикати, які реалізуються на сторону, слід обліковувати на окремому рахунку 25 «Напівфабрикати».

За дебетом рахунка 25 «Напівфабрикати» відображається надходження (створених) напівфабрикатів, за кредитом — вибуття напівфабрикатів внаслідок продажу, передачі до подальшого перероблення, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активу.

Облік руху напівфабрикатів всередині підприємства ведеться на рахунку 23 «Виробництво». Напівфабрикати, які споживаються всередині підприємства, називаються невідчуженими.

Покупцями напівфабрикатів можуть бути: інші підприємства — з метою подальшого оброблення (перероблення) напівфабрикатів у готову продукцію (пряжа, відливка сталева, спирт); кінцеві споживачі — фізичні або юридичні особи (спирт, вершки молочні, фарш м’ясний).

Оцінюють напівфабрикати відповідно до вимог п. 16-22 П(С)БО 9 «Запаси».

Напівфабрикати, які деякий час між операціями зберігаються на складі оцінюють за спеціально розробленими обліковими цінами на базі планової собівартості.

До готової продукції належить продукція, оброблення якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів відповідають затвердженим стандартам, пройшли технічний контроль підприємства і здані на склад або замовникові (покупцю) згідно з діючим порядком прийняття продукції. Продукція є результатом виробництва.

За технологічною складністю продукцію поділяють на:

- просту;

- складну;

- основну;

- побічну;

- супутню.

Супутня продукція — це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшого оброблення або відпуску споживачам.

Побічна продукція — це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і, на відміну від супутньої (допоміжної), не потребує додаткових витрат.

Для обліку виготовленої продукції планом рахунків передбачено два рахунки — рахунок 26 «Готова продукція» і рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

За дебетом рахунка 26 відображається надходження готової продукції власного виробництва за первісною вартістю. При списанні готової продукції з рахунка 26 сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунка 26 і за дебетом відповідних рахунків.

Продукція сільськогосподарського виробництва поточного року обліковується за плановою собівартістю, яку в кінці звітного періоду доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартість продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різниця між фактичною і плановою собівартістю готової продукції, яка визначається в кінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції та на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року.

За дебетом рахунка 27 відображається надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом — вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху, складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. Вони виписуються в двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший залишається на складі.

Для обліку випуску готових виробів з виробництва бухгалтерія складає відомість випуску готової продукції, зданої на склади підприємства, в натуральному і вартісному виразі. Дані цієї відомості використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

Побудова обліку готової продукції можлива за різними варіантами. Продукція, яка має кількісні, якісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти відбуватиметься її відвантаження та реалізація.

Можливий і інший підхід (здебільшого на малих підприємствах, фермерських господарствах тощо), коли готова продукція не передається на склад, а нагромаджується безпосередньо в цехах, звідки її відвантажують або передають покупцеві та реалізують.

Продукція, яка не має кількісних характеристик, — робота, послуга (посередництво) або великогабаритні вироби — будинок, пароплав тощо безпосередньо передається з виробництва покупцеві (замовникові).

Якщо облік готової продукції ведеться за обліковими цінами, то по закінченні звітного періоду, після визначення фактичної собівартості готової продукції, записи по випуску і відвантаженню коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх зіставлення. Від’ємна сума відхилень фіксується методом червоного сторно, додатна — звичайним записом.

Щоб правильно визначити фактичну собівартість готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг, доцільно на кінець звітного періоду визначати залишки незавершеного виробництва.

Вони відображаються за дебетом рахунка 23 «Виробництво».

Дата добавления: 2014-01-04