Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Облік загальновиробничих витрат


Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування ведеться на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі. Рахунок 91 — активний, витратний, збірно-розподільчий, призначений для обліку господарських процесів.

За дебетом рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» відображають суму визнаних витрат, за кредитом — щомісячне з відповідним розподілом списання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

Первинними документами при відображенні накопичення загальновиробничих витрат є накладна, рахунок, ВКО, виписка банку, авансовий звіт, розрахунок бухгалтерії тощо. Щомісячне списання загальновиробничих витрат за відповідним розподілом оформляється, довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

По закінченні місяця загальновиробничі витрати розподіляються за кожним цехом окремо між придатною продукцією і виправним браком, між товарною продукцією і незавершеним виробництвом, а також між виробами (групами виробів).

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (часу роботи, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (машино-години, заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо) при нормальній потужності, яка визначається підприємством самостійно і відображається в обліковій політиці.

При цьому під нормальною потужністю розуміють очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їх виникнення. Усі розподілені витрати є елементами собівартості готової продукції та незавершеного виробництва.

 

Виходячи з економічного змісту, розподіл загальновиробничих витрат виконується в такій послідовності:

перший етап— усі загальновиробничі витрати поділяються на постійні (що не залежать від обсягів виробництва) і змінні (безпосередньо пов’язані з масштабами діяльності);

другий етап — вибір бази розподілу. Залежно від особливостей відповідних виробництв застосовуються такі бази розподілу загальновиробничих витрат:



1) пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників (без прогресивно-преміальних доплат). Може бути використаний як виняток тільки на підприємствах з однаковим рівнем механізації та автоматизації виробництва (швейних, взуттєвих, шкіряних, консервних);

2) пропорційно витратам по переробці (хімічна, нафтопереробна промисловість);

3) пропорційно кількості (масі) виготовленої продукції (металургія, виробництво будівельних матеріалів, гірничодобувна промисловість);

4) пропорційно часу роботи об’єднання тощо.

третій етап — визначення нормальної потужності підприємства, тобто вираження її в одиницях виміру вибраної бази. Щоб розрахувати нормальну потужність, необхідно врахували не тільки чисто технічний потенціал обладнання, а й змінний режим роботи, тенденції попиту на продукцію тощо;

четвертий етап — обчислення суми постійних і змінних загальновиробничих витрат за умови досягнення підприємством нормальної потужності. Якщо ваше підприємство цього рівня ще не досягло, то без серйозного економічного прогнозування не обійтися;

п’ятий етап — розрахунок питомих показників постійних і змінних витрат на одиницю бази розподілу. Розділивши відповідні суми витрат на раніше визначену нормальну потужність, отримують планові нормативи змінних і постійних накладних витрат у розрахунку на одиницю бази (на кожну відпрацьовану машино-годину, на кожну гривню відрядної зарплати промислово- виробничого персоналу, на одиницю випущеної продукції тощо).

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Облік готової продукції | Облік витрат операційної діяльності

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 481; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.