Професійний обов`язок і службова відповідальність – провідні поняття моральної свідомості працівника ОВС

Однією з головних умов успішної діяльності кожного співробітника ОВС є сумлінне виконання своїх службових обов'язків, муж­ність і рішучість у боротьбі зі злочинністю, криштальна чесність і правдивість, бездоганна моральна чистота, скромність та витрима­ність.

Повсякденна діяльність міліції протікає на очах у населення, і авторитет її багато в чому залежить від поведінки конкретних пра­цівників при спілкуванні з людьми. Звідси випливає вимога до кож­ного члена колективу правозахисників: бути чемним, тактовним і коректним у спілкуванні з громадянами.

В професійній етиці працівників міліції найбільш важливими і складними є питання щодо моральних критеріїв припустимості тих чи інших методів, прийомів, засобів, які використовуються ними під час виконання службових обов’язків. Так, на практиці трапляються випадки, коли співробітниками ОВС допускаються неприпустимі форми психологічного впливу до підозрюваних, що забороняється законом.

З позиції професійної етики глибоко аморальним, неприпусти­мим є отримання від особи, яку допитують, бажаних показань в
результаті словесної погрози арешту або затримання. Благородних цілей не можна досягти аморальними засобами.

В нашому суспільс­тві працівники міліції повинні діяти лише дозволеними, гуманними і глибоко моральними методами і засобами. Будь-який відступ від цього принципу робить слідчу діяльність аморальною і завдає не­поправної шкоди справі здійснення правосуддя, а в результаті -
справі морального виховання, формування людини.

Вибір тих або інших психологічних прийомів і засобів, як прави­ло, залежить від конкретних обставин справи, від особистості того, кого допитують. Те, що, наприклад, можна застосувати до дорослої людини, є неприпустимим відносно неповнолітніх.

У широкій і багатоплановій темі використання професійної етики в діяльності працівника органів внутрішніх справ є багато проблем. Йому щоденно доводиться вирішувати складні службові завдання. Успіх їх вирішення залежить від тих морально-психологічних позицій, яким він слідує в своїй службовій діяльності.

Суворе дотримання етичних правил при розслідуванні злочинів сприяє здійсненню психологічного контролю за власною діяльніс­тю, звужує можливості допущення помилок, підвищує авторитет працівників ОВС, а це сприяє успішному вирішенню завдань, по­ставлених перед ними.

Саме тому до працівника міліції пред'являються високі мора­льні вимоги. Ідейна зрілість і загартування, моральна стійкість і чистота, усвідомлення суспільної значимості своєї діяльності і гро­мадянської відповідальності за її результати - все це допоможе працівнику дотримуватись правильної поведінки у найбільш склад­ній і заплутаній ситуації, діяти завжди законно і морально.

Об'єктивний підхід до вирішення своїх службових обов'язків – моральний і професійний обов'язок кожного працівника органів внутрішніх справ.

Верховенство закону в діяльності органів внутрішніх справ. Діяльність працівників органів внутрішніх справ здійснюється на підставі чинного законодавства і в законних формах, будується на демократичних основах, при дотриманні моральних правил по­ведінки і всіх процесуальних норм. Дотримання законності є обов'язком всіх працівників міліції і включає, як головне завдання, неухильну охорону прав і свобод громадян та інтересів суспільства і держави. Повага права, закону повинна стати особистим переконанням кожного працівника. Будь-які спроби відступу від закону або ухилення від його виконання, по­рушення прав особистості, приниження гідності громадян, чим би вони не мотивувалися, неприпустимі і переслідуються в криміна­льному, адміністративному та цивільно-правовому порядку.

Вся діяльність міліції грунтується на точному дотриманні зако­нів. Органам внутрішніх справ і їх посадовим особам закон надає широкі повноваження для виконання своїх функцій, у тому числі повноваження застосовувати заходи державного примусу, що вони можуть робити тільки відповідно до закону, на законній підставі та у законних формах. Дотримання законності - це не тільки юридич­ний, але і моральний обов'язок всіх посадових осіб органів внутрі­шніх справ. Порушення законності є не тільки правопорушенням, а й аморальним вчинком.

Все українське законодавство, право спираються на моральні підстави, в ньому знаходять вираження правова та моральна сві­домість, принципи і норми моральності, етичні погляди, властиві українському суспільству. Українське право глибоко моральне в своїй основі, воно перейнято гуманізмом, в його основу покладено конституційні положення, тому всяке рішення, прийняте ОВС, по­винно бути законним і справедливим; законним може бути тільки справедливе рішення, несправедливість не може бути законною.

Правильне застосування законів завжди означає реалізацію мо­ральних вимог, які в них виражені і закладені.

Коли ставиться завдання з'ясувати, розкрити моральний зміст процесуальних норм, варто завжди мати на увазі, що немає можли­вості суворо відмежувати моральні норми від процесуальних при розгляді того або іншого процесуального принципу таким чином, щоб визначити: це - тільки процесуальна, правова норма, але не моральна, а це - тільки моральна норма, але не процесуальна, не правова.

Моральні норми не відокремлюють від процесуальних, їх вклю­чають до змісту Процесуальних норм, вони є необхідним інгредієн­том правових розпоряджень і вимог, визначають моральний зміст і значення процесуальних норм, вказують етично припустимі засоби їхньої реалізації. Правові норми вказують працівникам органів вну­трішніх справ на те, що вони повинні робити, а моральні - як вони повинні це робити.

У кожному окремому випадку в процесі своєї діяльності праців­никам міліції необхідно правильно розуміти поряд із юридичним змістом і моральний характер застосовуваних правових норм, шу­кати законні та моральні шляхи і засоби їх реалізації. При застосу­ванні будь-якої процесуальної норми завжди виникають питання етичного порядку, будь-яке правове розпорядження в тому або ін­шому зв'язку, близько або віддалено, безпосередньо або опосеред­ковано створює моральну ситуацію, обумовлюється не тільки принципами законності, а й моральними принципами.

Моральність не виключає застосування суворих покарань за тя­жкі злочини до осіб, які є особливо небезпечними для суспільства, але вона не допускає необ'єктивності, переоцінки тяжкості пока­рань, їй суперечить поширене помилкове уявлення про те, що пока­рання тим ефективніше, чим воно суворіше.

Все викладене вище зовсім не означає заклику до прояву яко­гось лібералізму стосовно злочинців. За тяжкий злочин до особливо небезпечного злочинця слід застосовувати покарання з усією стро­гістю закону. Але суворість покарання припустима лише там, де вона випливає з обставин справи, з небезпеки скоєного злочину й особистості злочинця, і не вона сама по собі визначає ефективність боротьби зі злочинністю.

Ефективність роботи органів внутрішніх справ багато в чому залежить від ідейної переконаності особового складу, рівня його політичної зрілості, професіоналізму, свідомої дисципліни й органі­зованості, неухильного дотримання законності. В органах внутрі­шніх справ повинна здійснюватися систематична і цілеспрямована робота по зміцненню службової дисципліни і законності, по вихо­ванню моральної культури серед особового складу.

Свідома дисципліна, пильність, відповідальність та інші профе­сійні якості працівників органів внутрішніх справ формуються під впливом умов життя, всього укладу служби і побуту, морально-психологічного клімату в колективі.

Зміцнення службової дисципліни і законності, виховання особо­вого складу органів внутрішніх справ у дусі їхнього найсуворішого дотримання - одне з найважливіших завдань у діяльності керівників, виховної і соціально-психологічної служб. Це запорука успішно­го виконання ними завдань по боротьбі зі злочинністю й охороні громадського порядку. Поняття службової дисципліни нерозривно пов'язано з поняттям законності. Усвідомлення свого обов'язку перед Батьківщиною, відповідальності за охорону прав і законних інтересів громадян, за захист державної, колективної й особистої власності від злочинних посягань, суворе дотримання Конституції України і законів нашої держави, бездоганне виконання вимог При­сяги, статутів, наказів начальників являють собою серцевину сві­домої дисципліни і законності.

ОВС є складовою частиною державних органів, тому службова дисципліна в них грунтується на тих же політичних, моральних і правових засадах, що і загальнодержавна дисципліна. Водночас, з огляду на особливий характер завдань, які розв'язують органи вну­трішніх справ, на їхніх працівників покладається ряд специфічних обов'язків, що зафіксовані в законах України, Присязі, статутах, на­казах Міністра внутрішніх справ, і знаходять висвітлення в змісті службової дисципліни.

Дисципліна осіб рядового і командного складу міліції грунту­ється на високій свідомості, переконаності, глибокому розумінні кожним працівником свого службового обов'язку й особистої від­повідальності за доручену справу. Характер розв'язуваних ними за­вдань висуває нові критерії до оцінки службової дисципліни і до­тримання законності, наповнює ці поняття новим змістом. Вони стають більш широкими, багатогранними і відповідають корінній перебудові діяльності органів внутрішніх справ.

Важливим засобом зміцнення службової дисципліни і законнос­ті, підвищення рівня культури працівників міліції - є індивідуальна виховна робота, яка повинна проводитися систематично керівниц­твом, підрозділами виховної та кадрової роботи і соціально-психологічною службою.

Специфіка службової діяльності працівників органів внутрішніх справ передбачає важливу роль у зміцненні дисципліни і законності правового виховання. Його мета - забезпечити глибоке знання працівниками міліції Конституції України, законів, статутів, наказів та інструкцій, інших нормативних актів і на цій підставі - неухильне їх дотримання і втілення в життя, засвоєння твердих навичок пра­вомірної поведінки під час виконання службових обов'язків. Для цього можна використовувати різноманітні засоби і форми: систе­му бойової і службової підготовки, лекційну пропаганду, школи правових знань і підвищення оперативної майстерності, вечори за­питань і відповідей, кінолекторій, науково-практичні конференції, У процесі зміцнення дисципліни і законності, підвищення рівня культури важливу роль відіграють службові колективи, які покли­кані гостро і принципово реагувати на випадки відступу від норм моралі, вимог законів, Присяги, статутів, директив, вказівок і нака­зів начальників. Досвідчені керівники вміло використовують великі можливості службового колективу з метою підвищення професій­ної підготовки працівників, успішного вирішення ними оперативно-службових завдань. Тут створюється атмосфера непримиренності до найменших проявів нечесності, безвідповідальності, безкуль­тур'я, до будь-яких порушень дисципліни і законності. Але цього можна досягти лише в тих випадках, коли робота по згуртуванню колективу ведеться цілеспрямовано, вдумливо, коли приділяється належна увага вихованню особового складу, правильним взаємо­відносинам між працівниками, різноманітними службами і підроз­ділами, планомірній індивідуальній роботі з недостатньо досвідче­ними і організованими працівниками.

У справі виховання працівників ОВС у дусі суворого дотриман­ня етичних норм поведінки, дисципліни і законності важлива роль належить товариським судам честі рядового і начальницького складу. Як показує досвід, широка гласність засідань таких судів, виступи товаришів по службі часто діють на порушників більш впливово, ніж дисциплінарні стягнення. Своє основне завдання такі суди справедливо бачать у попередженні порушень. Члени товари­ських судів використовують такі профілактичні заходи впливу, як бесіди із співробітниками, які вчинили дисциплінарні проступки, відвідання їх за місцем проживання, виступи перед особовим скла­дом із роз'ясненням вимог законів, Присяги, статутів, директив, наказів МВС і т.п.

Зміцнення дисципліни і законності потребує вміння керівників, працівників виховних підрозділів і соціально-психологічної служби аналізувати моральний стан особового складу. Для цього вивчаєть­ся динаміка службової дисципліни і законності в підрозділах за ви­значений час (рік, квартал, місяць) в порівнянні з аналогічним пері­одом у минулому. На основі даних, отриманих від кадрових та ін­спекторських апаратів, важливо не тільки глибоко проаналізувати кількість і характер порушень, але й, що найістотніше, з'ясувати причини, мотиви, приводи, умови, які їм сприяли. Робота щодо аналізу і оцінки морального стану особового складу несумісна з безпринципністю, приліпшенням стану справ, спробами приховати випадки аморальної поведінки, порушень дисципліни і законності.

Однією з неодмінних умов дотримання режиму таємності, грамо­тного виконання працівниками своїх функціональних обов'язків з по­гляду збереження службової і державної таємниці є знання особовим складом нормативних актів, які регламентують діяльність різних служб, облік, використання і збереження документів, спеціальної літе­ратури, статистичних даних і т.д., які містять закриту інформацію. В цій справі велика роль належить службовій і бойовій підготовці, де слід систематично вивчати необхідні відомчі документи, а керівники повинні домогтися їхнього твердого засвоєння.

Підтримка високого рівня службової дисципліни і дотримання законності в діяльності працівників органів внутрішніх справ безпо­середньо пов'язані з задоволенням їхніх матеріально-побутових потреб, створенням сприятливих умов служби і побуту. Гарні умови праці, повна забезпеченість працівників необхідним постачанням, наявність житла, дитячих дошкільних закладів, належне медичне обслуговування, можливість проведення різноманітного дозвілля -все це створює сприятливий моральний клімат для виховання лю­дей, дозволяє працівникам більш повно зосередитися на якісному вирішенні оперативно-службових завдань, вдосконаленні професій­ної майстерності. Добре відомо і те, що побутова невпорядкова­ність погіршує настрій працівників, відриває їх від виконання служ­бових обов'язків, знижує ефективність їхньої праці, у кінцевому ра­хунку негативно впливає на організацію служби, стан дисципліни і законності серед особового складу.

Взаємовідносини працівника ОВС з обвинувачуваним (підо­зрюваним), потерпілим та іншими учасниками справи, процесуаль­на обстановка, яка складається на попередньому слідстві, багато в чому залежать від його вміння правильно використовувати надані йому законом права і повноваження.

Такі права необхідні працівнику міліції для виконання постав­лених перед ним важливих і складних завдань. Проте широта влад­них повноважень, зосереджених у його руках, якщо працівник Не має достатньо високого рівня правосвідомості, юридичної культу­ри, почуття морального обов'язку, може породити зловживання цими правами. Вміння користуватися наданою йому владою розу­мно, правильно, в міру, що можна назвати обачністю, - одна з най­важливіших моральних якостей працівника органів внутрішніх справ.

Службовий і моральний обов'язки вимагають від працівника міліції суворого дотримання прав і законних інтересів потерпілого.

Дата добавления: 2014-01-04