Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

СОЦІАЛІЗАЦІЯ І СОЦІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ, ЛЮДСЬКИЙ ЧИННИК І СУСПІЛЬСТВО


Особистість в соціологічних дослідженнях постає в єдності соціальних якостей, властивостей і рис, набутих під впливом культури, конкрет­ного соціального середовища, в якому живе індивід. Основними рисами особистості є: а) певна міра незалежності, автономності від суспільства;

б) наявність самосвідомості, самооцінки, самоконтролю; в) наявність
внутріпмьої духовної структури, тобто потреб, інтересів, цінностей, мо-
тивів, соціальних норм, переконань (за М. Вебером — світогляду).

Особистість - це стійка цілісна система соціальних властивостей, яко­стей та рис людини, що характеризують індивіда як продукт суспільного розвитку у міру залучення його до системи соціальних відносин через ак­тивну предметну діяльність та спілкування.

Залежно від світоглядної оріє­нтації вчених поняття «особистість» розкривається у трьох основних аспек­тах: а) утворення, що має єдність окремих ідей, відчуттів, поглядів, цілей, мотивів та інших ознак; б) як утворення, що зумовлює реакцію на безліч зовнішніх подразників і впливів, гарантуючи істоті адаптацію і виживання; в) як щось унікальне, неповторне, найвище в природі та соціальному бутті.

Процес засвоєння індивідом елементів культури, соціальних норм і цінностей, на базі яких формуються соціально значимі риси особистості, називають соціалізацією. Соціалізація відбувається під стихійним і під цілеспрямованим впливом великої кількості суспільних структур та інсти­туцій.

Виділяють дві фази соціалізації:

1) Соціальна адаптація— пристосування індивіда до соціально-еко­номічних умов;

2) Інтеріоризація — процес засвоєння індивідом соціальних норм і цінностей, і включення їх у внутрішній світ людини.

Процеси соціалізації значною мірою контролюються державою, різни­ми соціальними, класовими, політичними силами, які прагнуть сформува­ти соціальні якості нових поколінь відповідно до своїх цілей. Велике зна­чення в процесі соціалізації, за П. Соромним, має система покарань і ногоpod, яка діє у суспільстві. Вчений не поділяв скептичного ставлення деяких теоретиків до ролі покарань у житті суспільства. Він стверджував, що якби не було покарань та загрози їх застосування, поведінка людини часто була б зовсім іншою.

У суспільствах перехідного типу досить часто доводить­ся зустрічатись з явищем ресоціалізації. Цей термін означає ситуацію доко­рінної зміни соціального середовища і необхідність особистості пристосу­ватися до соціальних обставин, нових норм і цінностей, що змінюються. Це досить болісний для людини процес. Прикладами його можуть бути цілковита зміна поглядів на суспільство та переоцінка свого минулого жит­тя, руйнація засад старого світогляду і усвідомлення необхідності побудови нового світорозуміння людьми нашої країни.



Включаючись у суспільне життя, кожна людина зберігає свободу вибору соціальних ролей, соціальних спільнот, цінностей, форм і видів діяльності. Рівень свободи соціальної активності особистості залежить від типу суспільства, кожен з яких по-своєму обмежує свободу вибору. Але навіть за тоталі­тарних, авторитарних режимів людина намагається виявляти активність у реалізації мети. Основними критеріями активності особистості є спрямо­ваність на певні інтереси, потреби, цінності й особливості їх прийняття і ре­алізації. Показником активності особистості є життєвий контроль. Соціальна активність особистості інтегрує всю особистісну структур); яка відображається у визначенні нею власного життєвого шляху та способу життя.

Вплив суспільного середовища на формування особистості не викли­кає сумнівів, логічно виникає проблема з'ясування зворотного впливу осо­бистості на суспільство. Адже давно відомо, що в одинакових обставинах різні люди поводяться по-різному. Внаслідок цих дій змінюються і самі об­ставини, тобто особистість — не тільки наслідок, а й причина соціально-значущих дій. Залежно від індивідуальних якостей особистості діапазони «спро-тиву» впливам суспільства може бути дуже великим. Тим не менш, осо­бистість досить пасивно приймає існуючий порядок, пануючі погляди, без­принципно і некритично слідує будь-якому взірцю, який володіє найбіль­шою силою тиску (думці більшості, авторитету, традиції). У такому разі го­ворять про конформізм, пристосовництво. Слід зазначити, що певна міра '^пристосовництва» є необхідною умовою соціалізації особистості.

В останні роки існування СРСР широко вживалося поняття «людсь­кий чинник». Зміст цього поняття розкривається дуже просто: воно озна­чає ступінь готовності людини до виконання тієї чи іншої соціальної ролі—від виробничої сфери до політики. Дійсно, тепер суспільство і його функції настільки ускладнилися, що збої в його функціонуванні найчас­тіше є наслідком не стільки об'єктивних обставин, скільки недостатньої готовності людини (її компетентності, професійних знань, морально-психологічних якостей тощо). Насамкінець, важливо зазначити, що ос­танні досягнення науки дали змогу дещо інакше підійти до проблеми ролі окремої людини у суспільстві. При всьому визнанні ролі особистості в історії вона, по суті, трактувалася як маріонетка історичних тенденцій.

Отже, соціологія досліджує особистість у системі соціальних зв'язків як суб'єкта соціальних відносин, виділяючи та аналізуючи в ній суто соціальні характеристики, а також як об'єкта, тобто шляхи зворотного впливу особистості на соціальний світ.

62. СОЦІАЛЬНІ ТИПИОСОБИСТОСТІ: ІДЕАЛЬНИЙ,НОРМАТИВНИЙ, МОДАЛЬНИЙ. КОНФОРМІСТИ, ВІДЧУЖЕНЦІ, ЛІДЕРИ

Кожна людина має власні думки, переконання, почуття тощо. Разом вони визначають зміст та характер людської поведінки.

Для соціології ж істотне значення мають соціальні (типові) думки та почуття людей. Об'єктом досліджень виступають інтере­си та відносини людей, що живуть у подібних обставинах, та схожі за соціальними характеристиками. На підставі істотних соціальних якостей визначають соціальний тип особистості.

Соціальний тип особистості — це сукупність повторюваних якостей людини як соціальної істоти. Він є результатом взаємодії історичних, культурних, економічних та соціальних умов життє­діяльності людини.

У соціологічній науці є два підходи, за якими виділяють со­ціальні типи особистості. Згідно з першим підходом всіх людей у суспільстві ділять на три соціальні типи:

1. ідеальний — такий, що втілює особливості соціального ідеа­лу певного суспільства і відповідає його ідеології;

2. нормативний (базисний) — представляє сукупність якостей особистості, необхідних для розвитку певного суспільства. Фор­мується сукупністю прагматичних проблем;

3. модальний (реальний) — переважаючий тип особистості на певному етапі розвитку суспільства. Формується на рівні повсяк­денного життя і соціальних контактів. Може суттєво відрізнятися від нормативного та ідеального типів.

Деякі вчені інакше розрізняють соціальні типи особистосте

1. конформісти — особистості, «розчинені» у суспільстві. Для них характерні духовна обмеженість та потяг до стадності, пасив­не пристосування;

2. відчуженні — особистості, що відокремлюються від держави та інтересів суспільної системи. Це особистості з глибоким внутрішнім протистоянням поглядів стосовно існуючого навколо суспільства;

3. 3. лідери — особистості, відкриті для перспективи подальшого розвитку суспільства та спроможні брати в цьому безпосередню

участь. Вони можуть недовіряти владі, тягнутися до релігії, бути

неординарними та роздвоєними у свідомості.

Отже, на підставі істотних соціальних якостей за першим підхо­дом виділяють три основні соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний, а за іншими — деякі вчені, опираючись на соціально-історичну типологію, виокремлюють конформістів, відчуженців та лідерів. Знання соціологічної типології особистос­тей має суттєву роль щодо уявлення типової стратифікації насе­лення країни і здійснення відповідної соціально-економічної та духовної політики у державі.

 

63. ШЛЯХИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЛЮДИНИ У СУСПІЛЬСТВІ. НАБУТТЯ СОЦІАЛЬНИХ СТАТУСІВ ТА ВИКОНАННЯ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ

Люди живуть у соціально нерівному (стратифікованому) суспільстві. Окремі його члени різняться за рівнем доходів, обся­гом владних повноважень, авторитетом, за професією тощо. Саме у суспільстві відбувається соціалізація особистості — процес її формування на основі навчання та виховання, засвоєння соціальних ролей та певного досвіду, що робить людину членом суспільства. Процес соціалізації здійснюється як завдяки відносно постійним чинникам (отримання освіти у навчальних закладах), так і завдя­ки більш стихійним, несподіваним чинникам.

Завдяки стратифікації та соціалізації індивід не тільки вклю­чається в життя суспільства, а й одержує та змінює свій соціальний статус і соціальні ролі.

У науковий вжиток поняття «соціальний статус» запровадив М. Вебер. Статус він трактував як суспільне визнання у формі по­зитивних чи негативних привілеїв. У сучасному розумінні це по­няття охоплює узагальнюючу характеристику становища індивіда в суспільстві: освіту, посаду, вік, стать тощо.

Соціальний статус особистості — це положення людини у суспільстві, яке вона займає як представник певної соціальної групи.

Вчені виділяють ще й особистий статус — становище людини в малій (первинній) групі, що обумовлюється тим, як ставляться до неї оточуючі. Якщо соціальний статус визначає місце індивіда в суспільстві загалом, то особистий — його позицію серед безпо­середньо оточуючих людей.

Соціальні статуси поділяють на два основні типи:

1. приписаний (привласнений, природний) — статус, що на­в'язується суспільством незалежно від волі та зусиль суб'єкта. Найчастіше набувається від народження (раса, національність, стать, вік, тощо);

2. досягнутий (здобутий) — надбаний зусиллями самої люди­ни (освіта, посада, сімейне становище, тощо).

У сучасному суспільстві кожна людина виконує низку ролей, наприклад, громадянина держави, студента, покупця та ш. Уся су­купність соціальних ролей, що виконуються однією особистістю, називається рольовим набором. Соціальна роль — це типова пове­дінка людини, що пов'язана з її соціальним статусом та відповідає прийнятим у суспільстві нормам.

Соціальні ролі можуть бути закріплені формально (наприк­лад, законом) або мати неформальний характер (закріплюватись походженням, моральними нормами). Соціальна роль тісно по­в'язана із соціальною позицією особистості — її місцем у системі соціальних відносин.

Отже, завдяки соціалізації особистості та стратифікації лю­дей у суспільстві виникає таке поняття, як соціальний статус осо­бистості. Статус може бути приписаний від народження або при­дбаний завдяки зусиллям людини протягом життя. Окрім цього, люди виконують певні соціальні ролі в залежності від навколиш­ньої обстановки.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Трофика. Дистрофии | СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ, ПРОЦЕСИ ДЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ТАРЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 342; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.005 сек.