Процедури ознайомлення з бізнесом економічного суєта – замовника аудиту

Етапи планування аудиту і їх характеристика

Аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб мати можливість ефективно провести аудиторську перевірку.

Планування – це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту, тобто це визначення засобів та шляхів досягнення мети аудиту. Аудиторський план розробляється з огляду на те, що в ньому визначається час проведення кожної конкретної аудиторської процедури.

Порядок планування аудити в Україні визначається Міжнародними стандартами аудиту (МСА) 300 "Планування аудиту фінансових звітів". Також аудитор повинен в плануванні аудиту користуватись МСА 315 "Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень" і МСА 320 "Суттєвість в аудиті". МСА вказують аудиторам, що “...роботу необхідно належним чином адекватно спланувати, а асистентів, якщо вони є, треба належно контролювати ”.

Характер планування залежіть від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві.

Планування як процес умовно можна розділити на наступні блоки: визначення цілей і задач; вибір стратегії; тактика – розвиток стратегії на більш короткий період; загальне керівництво діями і прийняттям рішень, що сприяє досягненню цілей; правила і прийоми, що передбачають чітке визначення дій для специфічних ситуацій; процедури – дії, які варто здійснювати в кожній конкретній ситуації.

Планування аудиторської перевірки має властиві тільки йому особливості. Весь процес планування поділяється на три стадії: попереднє планування; складання загального плану; розробка програми аудита.

У процесі аудиту у аудитора можуть виникнути підстави для перегляду окремих положень загального плану. Внесені в план зміни, а також причини змін аудиторові і варто докладно документувати. У загальному плані аудитор повинен передбачити терміни проведення аудиту і скласти графік проведення аудиту, підготовки звіту і аудиторського висновку.

На етапі попереднього планування аудитор повинний ознайомитися з фінансово-господарською діяльністю економічного суб’єкта і мати інформацію про:

1. зовнішні фактори, що впливають на господарську діяльність економічного суб’єкта, що відбивають економічну ситуацію в країні (регіоні) у цілому і її галузеві особливості;

2. внутрішні фактори, що впливають на господарську діяльність економічного суб’єкта, зв’язаних з його індивідуальними особливостями.

На етапі попереднього планування аудиторська фірма оцінює можливість проведення аудиту. У випадку, якщо аудитор вважає за можливе проведення аудиту, при необхідності формує штат з асистентів-аудитора також можливо залучити додатково аудиторів для проведення аудиту й укладає договір з економічним суб’єктом.

На попередній стадії укладання договору на аудит аудитор повинен отримати (або поповнити) інформацію про клієнта. Приблизний перелік необхідного мінімуму знань про потенційного замовника аудиту визначається професіоналізмом кожного конкретного аудитора.

Проте можна рекомендувати отримання наступної інформації:

Ø Розмір підприємства, форма власності та форма господарювання

Ø Ринок, де працює клієнт (галузь, сфера, сегмент)

Ø Технологія підприємницької діяльності

Ø Законодавчі обмеження діяльності (особливо умови оподаткування)

Ø Структура системи управління (ієрархія, функціональна структура)

Ø Наявність та організація внутрішнього контролю (аудиту)

Ø Організація системи обліку (облікова політика, оборот документів, форма бухобліку, склад апарату бухгалтерії, тощо)

Ø Наявність та результати попередніх перевірок аудиторами та фіскальними органами.

Джерелами одержання інформації про клієнта для аудитора повинні бути: статут та документи про реєстрацію економічного суб’єкта; протоколи засідань ради директорів, зборів акціонерів або інших аналогічних органів керування економічного суб’єкта; документи, що регламентують облікову політику економічного суб’єкта і внесення змін у неї; звітність: фінансова, статистична, управлінська; документи планування діяльності економічного суб’єкта (плани, кошториси, проекти); контракти, договори, угоди економічного суб’єкта; внутрішні звіти аудиторів, консультантів; внутріфірмові інструкції; матеріали перевірок контролюючих органів; матеріали судових і арбітражних позовів; документи, що регламентують виробничу й організаційну структуру економічного суб’єкта, список його філій і дочірніх компаній; відомості, отримані з бесід з керівництвом і виконавчим персоналом економічного суб’єкта; інформація, отримана при огляді економічного суб’єкта, його основних ділянок, складів.

Дата добавления: 2014-01-04