Дослідження й оцінювання системи внутрішнього контролю

Щоб отримати розуміння суб’єкта господарювання та його середовища, в тому числі його внутрішнього контролю, аудитор повинен виконати такі процедури оцінки ризику: а) запити до найвищого управлінського персоналу та інших представників управлінського персоналу суб’єкту господарювання; б) аналітичні процедури; в) спостереження та перевірки.

Спостереження та перевірка можуть доповнювати запити управлінському та іншому персоналу, і також надавати інформацію щодо субєкта господарювання та його середовища.

Аудитор повинен отримати розуміння внутрішнього контролю, доречного для аудиторської перевірки.

Аудитор повинен отримати достатнє розуміння процедур контролю для оцінки ризиків суттєвого викривлення на рівні твердження і для визначення подальших процедур аудиторської перевірки відповідно до оцінених ризиків. Процедури контролю - це политика і процедури, які допомагають забезпечити виконання вказівок управлінського персоналу; наприклад, забезпечення виконання заходов, необхідних для усунення ризиків, які загрожують досягненню целей субєкта господарювання. Функції контролю в автоматизованих системах і в системах з ручним режимом мають різні цілі і здійснюється на різних організаційних та функціональних рівнях.

След звернути увагу, що іноді існують умови та події, які вказують на існування ризиків суттєвого викривлення.

У МСА №320 «Суттєвість в аудиті» відмічається, що аудитор повинен оцінювати суттєвість: 1) визначаючи характер, розрахунок часу та обсяг аудиторских процедур; 2) оцінюючи наслідки викривлень

Між суттєвістю й аудиторским ризиком є зворотний взаємозв’язок, тобто чим вище ревень суттєвості, тим ниже аудиторский ризик і навпаки. Аудитор ураховує зворотній взаємозв’язок між суттєвістю й аудиторским ризиком при визначенні характеристику розрахунку часу та обсягу аудиторських процедур. Наприклад, якщо після планування конкретных аудиторских процедур аудитор визначає, що прийнятний ревень суттєвості нижний, аудиторський ризик підвищується.

5. Підготовка і складання програми аудиту

Програма аудиту – це документ, що містить перелік завдань у визначеній послідовності їх виконання, за допомогою яких отримуються достатні та надійні аудиторські докази у відповідності до мети перевірки щодо відповідного клієнта. Іншими словами, програма аудиту – програма служить докладною інструкцією асистентам аудитора й одночасно є для керівників аудиторської організації й аудиторської групи засобом контролю якості роботи

У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні збігатися з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту по кожному питанню окремо та масштаб перевірки.

Для розробки програм можна використовувати стандартні аудиторські програми або контрольні листи щодо проведення аудиту, які розробляються аудиторською фірмою. Стандартні аудиторські програми є власними розробками аудиторської фірми, вони втілюють в собі накопичений професійний досвід виконання різних видів робіт і тому є своєрідним ноу-хау. Коли використовуються стандартні програми або контрольні листи, необхідно їх доробляти відповідно до умов конкретного завдання.

Є два типи підготовки програми: максимально жорсткий і максимально гнучкий. Існує два основних способи організації програм аудита:

· по класифікації фінансової звітності –процедури отримання аудиторських доказів можна побудувати стосовно інформації, яка систематизується на рахунках бухгалтерського обліку й потім служить підставою для формування відповідного показника фінансової звітності.

· по циклах – процедури отримання аудиторських доказів можна побудувати для перевірки інформації про господарські операції в розрізі господарських циклів, що відбуваються на підприємстві, і пов’язаних з ними рахунків бухгалтерського обліку.

Програма аудиту також може бути складена у вигляді програми тестів контролю та тестів (процедур) по суті. З кожного розділу програми формуються документально підтверджені висновки, які є основою для формування та висловлення думки аудитора в аудиторському звіті та висновку.

У залежності від змін умов проведення аудиту і результатів аудиторських процедур програма аудиту може переглядатися. Причини і результати змін варто документувати.

Висновки аудитора по кожнім розділі аудиторської програми, документально відображені в робочих документах і є фактичним матеріалом для складання аудиторського звіту (письмової інформації керівництву економічного суб’єкта) і аудиторського висновку, а також підставою для формування об’єктивної думки.

По закінченні процесу планування аудиту загальний план і програма аудиту повинні бути оформлені документально і завізовані у встановленому порядку.

Тема 4: "Оцінка суттєвості та аудиторського ризику в процесі аудиторської діяльності"

План

1. Поняття суттєвості, підходи до її визначення і використання в процедурах аудиту.

2. Поняття аудиторського ризику, його складові та правила оцінювання.

3. Властивий (невід’ємний) ризик.

4. Ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю (ризик системи контролю) підприємства.

5. Ризик невиявлення помилок і перекручень (ризик невиявлення).

Дата добавления: 2014-01-04