КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Будова бухгалтерського рахунка
Відомо, що процес виробничо-фінансової діяльностї підприємства передбачає проведення великої кількості різноманітних господарських операцій, які після відповідного документального осмислення потрібно рознести (відобразити, провести) на відповідних бухгалтерських рахунках шляхом подвійного запису. На даному етапі вивчення обліку нам необхідно вивчити будову бухгалтерського рахунку, набути вміння відобразити господарські операції. Отже, рахунок в обліку призначений для реєстрації, групування однорідних операцій. Слід зазначити, що рахунки, як і інші складові методу бухгалтерського обліку, мають свою історію. Спочатку їх розглядали як спосіб підрахунку чогось: грошей, сировини, матеріалів тощо і того, хто підраховує, називали рахівником. Згодом того, хто вів рахункові книги, почали називати бухгалтером - від нім. ВисН — книги і Наїіеп — тримати. Сьогодні призначення бухгалтерського рахунку розглядається значно ширше. Бухгалтерський рахунок — складова системи обліку яка систематизує (групує, узагальнює) об'єкти обліку. Бухгалтерський рахунок за своєю структурою - це двочастин таблиця. Ліва частина має назву дебет; права - кредит. «Дебет походить від латинського «іїеЬеІ», що означає «винен» або «мати «одержати»; «кредит» — від латинського «сгеіїо» - «вірити» а(«довіряти». Проте зараз це умовні назви частин, які виражають збільшення або зменшення об'єкта, що відображається на рахунку. Зовнішньо кожний рахунок (незалежно від причетності до активні чи пасиву балансу) має вигляд, показаний на рис..1. Рахунок №... назва Дебет___________________________________Кредит
Рис. 1. Схематична будова бухгалтерського рахунка
Проте, щоб розглянути конкретно будову та порядок проведення господарської операції на бухгалтерському рахунку, необхідно перейти до конкретної класифікації рахунків в обліку. 4.2. Активні, пасивні та активно-пасивні рахунки. Бухгалтерські рахунки відкриваються як для активних, так і пасивних статей балансу. Іншими словами, рахунки, на яких відображають об'єкти, що віднесені до активу балансу, в обліку називають активними, відповідно, рахунки, на яких відображають об'єкти, що належать до пасиву балансу, в обліку називають пасивними. Отже, за причетністю до балансу рахунки поділяють на активні та пасивні. Трохи далі розглянемо рахунки, які несуть зміст одночасно активу і пасиву, тому називаються активно-пасивними. Розглянемо схематичну будову бухгалтерських рахунків. Як уже йшлося в попередньому параграфі, за своєю зовнішньою формою активні рахунки нічим не відрізняються від пасивних: ті й інші мають дебетову (д-ву) і кредитову (к-ву) частини, використовуються для окремого обліку руху об'єктів. Відрізняються активні і пасивні рахунки своїм економічним змістом, оскільки перші призначені для обліку засобів (активів), а другі — для обліку джерел (пасивів). У зв'язку з цим дебет та кредит активних і пасивних рахунків мають різне значення. Так, на активних рахунках за дебетом обліковується збільшення, а за кредитом — зменшення. На пасивних рахунках навпаки: за дебетом — зменшення, за кредитом. — збільшення. Слід зауважити, що такий порядок не просто «видумано». Він зумовлений тим, що ліва частина балансу — актив, тому на активних рахунках за дебетом (ліва частина рахунку) відображається збільшення, відповідно права частина балансу — пасив, тому на пасивних рахунках збільшення відображається на правій частині рахунку — за кредитом. Отже, бухгалтерський рахунок — це таблиця, де фіксується залишок об'єкта, що обліковується, на початок певного періоду, зміни Проаналізуємо проведені записи на рахунку № ЗО «Каса». Отже, сальдо (залишок) на рахунку на початок звітного періоду становить 100 грн. Протягом дня в касі відбувалися зміни - збільшення та зменшення. Такі зміни на бухгалтерському рахунку прийнято називати оборотами. У нашому випадку збільшення на рахунку, Іншими словами — дебетовий оборот (надходження готівки в касу впродовж дня), становили разом 3000грн; відповідно зменшення на рахунку — кредитовий оборот (видача готівки з каси протягом дня), становили 1 700 грн. Після завершення усіх операцій (наприкінці дня) необхідно визначити сальдо. У нашому випадку воно становить 1 400 грн (100 + 3 000 - 1 700). Таким чином, на активному рахунку сальдо (залишок на кінець звітного періоду) визначається так; до початкового (обов'язково лише дебетового сальдо) додають дебетові обороти, віднімають кредитові обороти. Отже, на активному рахунку можливе сальдо (залишок)ли-ше за дебетом, в іншому випадку його просто немає, оскільки, як у нашому прикладі, гроші в касі або є, або їх немає. Розглянемо паралельно схему пасивного рахунку також на конкретному прикладі. Приклад. Припустімо, статутний капітал підприємства на початок звітного періоду становить 50 000 грн. Протягом місяця відбулось: 1) поповнення статутного капіталу за рахунок невикористаного прибутку підприємства на суму 5 000 грн; 2) зменшення статутного капіталу за рахунок виходу одного Із засновників, частка якого в статутному капіталі становила 10 000 грн; 3) збільшення статутного капіталу через індексацію (збільшення вартості) основних засобів на суму 5 000 грн. Відобразимо наведені операції на пасивному рахунку «Статутний капітал». Проаналізуємо ситуацію на нашому пасивному рахунку. Отже, початкове сальдо є кредитовим (дебетового сальдо на пасивному рахунку бути не може). Поповнення статутного капіталу (збільшення на пасивному рахунку) відображається за кредитом. У нашому випадку сума кредитового обороту становила 11 000 грн (5 000 + 6 000). Зменшення статутного капіталу, як і на будь-якому Іншому пасивному рахунку, відображається за дебетом. У нашому прикладі сума дебетового обороту становить 10 000 грн. Кінцеве сальдо визначено в сумі 51 000 грн (50000+ 11000- 10000).
Для того, щоб, вивести сальдо на пасивному рахунку, потрібно: до початкового (обов'язково кредитового) сальдо додати збільшення (кредитові обороти), відняти зменшення (дебетові обороти). Таким чином, методика визначення залишку на активних і пасивних рахунках є протилежною. Це зумовлено (як уже наголошувалося) причетністю об'єктів обліку на активних і пасивних рахунках до балансу. Як мн вже згадували, є ще й активно-пасивні рахунки. Це такі рахунки бухгалтерського обліку, які мають ознаки як активних, так і пасивних рахунків. Відповідно ці рахунки можуть мати сальдо дебетове, кредитове та дебетове і кредитове одночасно, тобто розгорнуте. До таких рахунків належать, як правило, рахунки обліку розрахунків. Річ у тім, що за результатами розрахунків, наприклад із постачальниками, підприємство з Іншими підприємствами має різну заборгованість (дебіторську, коли підприємству винен постачальник, та кредиторську, коли підприємство заборгувало постачальникові), тому дебетове сальдо на такому рахунку відносять до активу балансу, а кредитове - до пасиву. Тому це і є активно-пасивний рахунок. 3. Відображення господарських операцій на рахунках. Знаючи схематичну будову бухгалтерських рахунків, освоїмо методику проведення (відображення на рахунках) господарських операцій. Насамперед потрібно знати, що відкривається рахунок в обліку і є відкритим доти, доки на ньому рахується залишок(сальдо) відповідних активів чи пасивів, що тут обліковуються, Коли відкривають бухгалтерський рахунок, сальдо початкового немає, оскільки цей об'єкт поки що не був задіяним в обліку. Після проведення господарської операції відповідний первинний документ, що свідчить про факт її здійснення, е підставою для віднесення суми на відповідні бухгалтерські рахунки.
Таким чином, протягом звітного періоду, як правило, місяця, на рахунках відображають господарські операції. Іншими словами, в обліку здійснюють бухгалтерські запаси (проведення) одразу на двох взаємопов'язаних рахунках. Такий взаємозв'язок в обліку називається кореспонденцією. Наприкінці місяця на кожному рахунку підраховують суми дебетових та кредитових оборотів ї визначають кінцеве сальдо. Отже, схема відображення господарських операцій на бухгалтерських рахунках є загальною, проте слід пам'ятати про активні, пасивні рахунки та порядок відображення збільшення І зменшення об'єктів обліку на них. Наведемо приклад кількох господарських операцій, проведемо їх шляхом подвійного запису на кореспондуючих (взаємопов'язаних) рахунках, обчислимо суми оборотів, визначимо кінцеве сальдо та складемо змінений баланс.
Приклад Початковий баланс підприємства (на 01.03.02 р.);
Відкриємо бухгалтерські рахунки (у формі так званих літачків) за даними наведеного балансу. Для цього внесемо початкові сальдо за даними наведеного балансу та проведемо операції, зміст яких подано нижче.
Д-т Рах. № 10 «Основні засоби» К-тД-т Рах. № 20«Виробничізапаси» К-т ! С-до на 01.03:10000! С-до на 01.03:15000! !! 3) 5000 5) 10000! Оборот 2500! 5000 Оборот 10000! С-до на 31.03: 20000 С-до на 31.03.:12500! За березень на підприємстві відбулися такі господарські операції: 1) Із поточного рахунку в банку надійшла готівка в касу підприємства на виплату зарплати в сумі 2 000 грн. (За цією господарською операцією відбулося збільшення на рах. № ЗО «Каса» за рахунок зменшення коштів на рах. М ЗІ «Поточний рахунок», унаслідок цього на відкритих рахунках операцію рознесено відповідно за дебетом рах. * Каса» та кредитом рах. «Поточний рахунок». Отже, ці два рахунки є взаємо пов'язані, тобто кореспондуючі, а проведена таким чином операція називається кореспонденцією рахунків). 2) Проведено виплату заробітної плати працівникам підприємства з каси в сумі 2 000 грн. (Зо цією операцією відбулося зменшення коштів на рах. № ЗО «Каса» та зменшення заборгованості перед працівниками з невиплаченої зарплати, тобто зменшення нарах. № 66 «Розрахунки з оплати праці». На рахунках, наведених у цьому прикладі, відображено цю кореспонденцію). 3) Списано виробничі запаси на потреби виробництва на суму 5 000 грн. (За цією операцією зменшилася сума виробничих запасів та відповідно зросла сума незавершеного виробництва. Цю кореспонденцію також відображено на наведених рахунках). 4) Проведено збільшення статутного капіталу за рахунок резервного капіталу підприємства на суму 2 000 грн. (Див. кореспонденцію на наведених рахунках). 5} Проведено збільшення статутного капіталу за рахунок внесення основних засобів засновниками підприємства на суму 10 000 грн. (Див. кореспонденцію). 6) Проведено поповнення резервного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства на суму 4 000 грн. (Див. кореспонденцію). 7) Перераховано з поточного рахунку в банку частину суми заборгованості за товари, роботи, послуги — 2 000 грн. (Див. кореспонденцію). 8) Придбано від постачальників виробничі запаси на суму 2 500 грн. (Див. кореспонденцію). Таким чином, після проведення усіх наведених господарських операцій на кожному рахунку було підраховано суми оборотів та визначено залишки на кінець звітного періоду. А тепер за даними кінцевих сальдо складемо вже змінений баланс станом на ЗІ березня:
4. План рахунків бухгалтерського обліку. Усі рахунки обліку систематизовано у Плані рахунків бухгалтерського обліку. Отже, План рахунків — це згрупований перелік можливих рахунків, на яких знаходять відображення всі господарські операції, активи та пасиви підприємства. Рахунки, на яких обліковують однорідні види об'єктів обліку, у Плані рахунків об'єднані у класи (розділи). Таких класів - десять, кожен із них має своє кодове позначення: від 0 до 9. Коди (номери) і найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) та субрахунків (рахунків другого порядку) у Плані рахунків бухгалтерського обліку наведені за десятковою системою. Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою — номер субрахунку. При цьому код класу і код синтетичного рахунку, тобто перші дві цифри, - це той мінімум, який повинен застосовуватись для відображення (проведення в обліку) господарських операцій. Далі необхідно розглянути сутність таких видів бухгалтерських рахунків, як синтетичні та аналітичні. Така класифікація пов'язана з рівнем деталізації отриманих показників. Синтетичні рахунки подають узагальнені відомості, аналітичні — служать (відкриваються в межах синтетичного рахунку) для деталізації об'єктів, що обліковуються на синтетичних рахунках. Окрім цього, у структурі бухгалтерського синтетичного рахунку виділяють субрахунки -.складові рахунку, які деталізують однорідні підгрупи об'єкта, що обліковується на синтетичному рахунку. Щоб узагальнити інформацію про синтетичний, аналітичний рахунок та субрахунок, оберемо для прикладу синтетичний рахунок № 20 «Виробничі запаси» і розглянемо його за допомогою схеми (рис.2). Слід зауважити, що Планом рахунків не на всіх рахунках передбачено субрахунки. У разі, якщо Планом рахунків не передбачено суб-рахунокдля певного видуактивїв чи пасивів, а підприємство вважає за необхідне виділити в обліку цей вид, воно може ввести додатковий субрахунок, використовуючи для цього наступні цифри. Наприклад, рахунок № 28 «Товари» може бути доповнений субрахунком № 286 «Товари на відповідальному зберіганні». Якщо на синтетичному рахунку в Плані рахунків не передбачено субрахунків, то аналітичні рахунки відкриваються в межах синтетичних за відповідними об'єктами обліку. Отже, усі рахунки згруповано в окремі класи. Таке групування є прив'язаним до структури балансу таким чином: показники рахунків 1 —3 класів виступають в активі балансу; рахунки 4—6 класів - у пасиві. Рахунки 7-го та 9 класів не виступають у балансі, оскільки методика обліку доходів та витрат передбачає згортання цих рахунків на загальний фінансовий результат. Розглянемо зміст рахунків кожного класу зокрема. Рахунки 1-го класу * Необоротні активи» призначено для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зношуваності (амортизації) необоротних активів. Рахунка 2-го класи «Запаси» використовуються для узагальнення інформації про наявність та рух предметів праці, що належать підприємству, призначені для потреб виробництва, іншого використання. Рахунки 3-го класу «Грошові засоби, розрахунки та інші активи» призначено для узагальнення інформації та наявності і руху грошових засобів (у національній та іноземній валютах у касах, на поточному та інших рахунках у банках), грошових документів, короткотермінових векселів одержаних та фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів та витрат майбутніх періодів. Рахунки 4-го класу «Власний капітал та забезпечення зобов'язань» призначено для узагальнення інформації про стан та рух грошових засобів різних видів власного капіталу— статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), цільових надходжень, забезпечення майбутніх витрат і платежів, страхових резервів. Рахунки 5-го класу «Довготермінові зобов'язання» передбачені для обліку даних та узагальнення інформації про: заборгованість підприємства банкам за довготерміновими позиками; заборгованість за виданими довготерміновими векселями та облігаціями. Рахунки 6-го класу «Поточні зобов'язання» призначено для обліку даних та узагальнення інформації про зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу (року), тобто протягом дванадцяти місяців Із дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік короткотермінових позик банку, довготермінових зобов'язань, які стали поточною заборгованістю з терміном погашення на дату балансу не більше ніж дванадцять місяців; короткотермінових векселів виданих; розрахунків із постачальниками і підрядниками; розрахунків за податками і платежами; за страхуванням; з оплати праці; з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів. Рахунки 7-го класу «Доходи І результати діяльності» передбачено для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Рахунок № 79 «Фінансові результати» серед усіх рахунків сьомого класу е тим рахунком, на який у кінці звітного періоду (як правило, кварталу, року) списують усі одержані доходи, зафіксовані в обліку на Інших рахунках цього класу, а також усі витрати з рахунків 9-го класу. Таким чином, тут відбувається відображення формування |: фінансового результату від звичайної та надзвичайної діяльності!' підприємства і жоден із перелічених рахунків не виступає самостійно в |. балансі, оскільки чистий фінансовий результат Із рахунку № 79 пере-|:роситься на рахунок № 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збит-I ки)», який виступає в балансі зі сумою чистого фінансового результату. Рахунки 8-го класу «Витрати за елементами» передба-Іі для узагальнення інформації про затрати підприємства протягом Цвітного періоду. Слід зауважити, що 8-й клас використовують у своєму робочому Плані рахунків не всі підприємства. Інструкцією передбачено його використання для спрощеної форми обліку та для організації обліку витрат із детальним аналізом за елементами.
Рахунки 9-го класу «Витрати діяльності» призначенодля обліку собівартості реалізованихпродукції, товарів, послугтощо. Тут обліковуються витрати від операційної, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій (затверджено наказом № 291Міністерства фінансів України від ЗО.111999р.)
Основні терміни та визначення. Активні рахунки — рахунки, кожен з яких призначений для обліку руху окремого виду господарських засобів. Активно-пасивні рахунки — рахунки, призначені для обліку таких розрахунків підприємства з іншими підприємствами та організаціями, характер яких може змінюватися: чи підприємство заборгувало іншим організаціям, чи організації заборгували йому. Дебет — умовне позначення лівої частини рахунка, лівий бік таблиці рахунка. У дебеті активних рахунків показують початковий залишок І збільшення засобів. У дебеті пасивних рахунків відображається зменшення пасивів. Дебетувати — робити запис у лівій частині бухгалтерського рахунка. Залишок — різниця між підсумковими сумами обох частин бухгалтерського рахунка. Бухгалтерський рахунок може мати дебетовий чи кредитовий залишок. Кредит — умовне позначення правої частини рахунка, правий бік таблиці рахунка. У кредиті пасивних рахунків відображають початковий залишок і збільшення джерел засобів, а в кредиті активних рахунків — зменшення засобів. Пасивні рахунки — рахунки, кожен з яких призначений для обліку руху окремого джерела господарських засобів. Рахунок бухгалтерського обліку — спосіб групування здійснюваних господарських операцій за економічно однорідними ознаками для поточного відображення наявності і руху окремих видів майна, джерел його утворення, господарських процесів і результатів діяльності. Сальдо — залишок на рахунку бухгалтерського обліку господарських засобів або джерела їх формування. План рахунків — згрупований перелік можливих рахунків, на яких знаходять відображення всі господарські операції, активи та паси-! ви підприємства. Субрахунки - складові рахунку, які деталізують однорідні підгрупи об'єкта, що обліковується на синтетичному рахунку.
Питання для самоконтролю 1, Поясніть будову бухгалтерських рахунків. 2, Дайте характеристику активних рахунків та методики визначення сальдо на них. 3, Дайте характеристику пасивних рахунків та методики визначення сальдо на них. 4, Обгрунтуйте суть активно-пасивних бухгалтерських рахунків. 5, Що таке кореспонденція бухгалтерських рахунків? 6, Поясніть структуру та взаємообумовленість Плану бухгалтерських рахунків із балансом. 7, Обгрунтуйте суть синтетичних та аналітичних бухгалтерських рахунків.
ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК Лекція Облік власного капіталу.
1. Економічний зміст, класифікація та нормативно-інструктивне забезпечення обліку капіталу. Капітал підприємства за джерелами формування поділяється на власний та позиковий. Складовими власного капіталу є: статутний (акціонерний) капітал, додатковий капітал, резервний капітал і нерозподілений прибуток. Позиковий капітал формується з фінансових кредитів та облігаційних позик. Загалом структуру капіталу -підприємства можна зобразити схематично (рис..І).
Облік статутного капіталу. Статутний капітал - внески власників (учасників, засновників), початково інвестовані в майно підприємства. Таким чином, статутний капітал є майновою основою діяльності підприємства, він визначає частку кожного учасника в управлінні Підприємством і гарантує дотримання Інтересів його кредиторів. Слід зазначити, що порядок формування та змін статутного капіталу залежить від форми та виду діяльності підприємства. Найпоширенішою формою підприємницької діяльності є господарські товариства, що утворюються та функціонують на основі Закону України «Про господарські товариства» (№ 1577-12 від 19.09.1991 р.), із наступними змінами та доповненнями. Важливим елементом установчих документів е інформація про розмір та порядок формування статутного капіталу. Відповідно до чинного законодавства України залежно від виду діяльності встановлено розміри статутного капіталу господарських товариств (табл. 1). Таблиця1. Розмір статутного капіталу господарських товариств
Внески учасників у статутний кап
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1718; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |