Поняття й сутність господарського комплексу країни, комплексності та комплексного розвитку продуктивних сил

Основні складові господарського комплексу України

Поняття й сутність господарського комплексу країни, комплексності та комплексного розвитку продуктивних сил

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ, І СТРУКТУРА ОСОБЛИВОСТІ Ф ТРАНСФОРМАЦІЯ В РИНКОВИХ УМОВАХ

ТЕМА 9

Господарство країни в інтегральному вимірі розглядається вченими в теорії розміщення продуктивних сил як єдиний народногосподарський комплекс — система виробництва, обміну, розподілу і споживання, що склалася в межах нашої держави. Господарський комплекс характеризується основними ознаками економічної потужності, структури та наявністю системи зв'язків між окремими складовими. Його б'єднують в єдине ціле інфраструктура, система розселення, державного та місцевого управління і зв'язку. Інтегральним показником оцінки економічного потенціалу господарського комплексу країни є валовий внутрішній продукт (ВВП). Але головну характеристику господарського комплексу дає структура суспільного виробництва — співвідношення між його галузями, що відображає господарські пропорції та стан суспільного поділу праці. Вона характеризується такими основними пропорціями:

1) відтворювальними — між виробництвом засобів виробництва та виробничих послуг та споживчих товарів і послуг для населення, у використанні валового внутрішнього продукту на заміщення спожитих ресурсів основного капіталу та особисте споживання й накопичення;

2) галузевими — співвідношення у виробництві між різними галузями економіки;

3) територіальними — розміщення виробництва по окремих територіях країни;

4) зовнішньоекономічними — співвідношеннями між ввезенням продукції з різних регіонів і вивезенням продукції різних галузей і районів узарубіжні країни.

Структурні пропорції різного характеру. відображають відповідні співвідношення між складовими господарського комплексу. На ґрунті цього формуються:

• соціально-економічна структура економіки, яка характеризується формами власності на різні засоби виробництва;

• організаційно-економічна будова економіки, що визначається співвідношенням між різними формами організації виробництва;

• виробничо-технологічна структура економіки, яка відображає внутрішню організацію продуктивних сил в межах закінчених енерговиробничих циклів від добування сировини до випуску готової

продукції;

-науково-технічна структура господарства, яка характеризується питомою вагою наукомістких та високотехнологічних виробництв і галузей;

• фінансово-економічна структура економіки, яка відображає співучасть в економічному виробничому циклі галузей з повільним та швидким обігом капіталу, прибуткових і таких, що дотуються галузей виробництва тощо;

• територіально-галузева структура продуктивних сил, яка показує відповідну галузеву будову пропорційно-цілісних територіальних комплексів економічних районів різних системних рангів.

При цьому одним з основних понять, які належать до структури суспільного виробництва, є галузь господарства — сукупність підприємств і організацій, об'єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі суспільного поділу праці.

Основним типом розвитку господарства країни є прогресивний комплексний (пропорційно-збалансований) розвиток. Він є одним з основних, базових і ґрунтовних понять економічної науки про розміщення продуктивних сил та економіку районів. Територіальна організація господарства, вивчення якої являє собою предмет цієї науки, найважливішим своїм завданням вважає саме забезпечення комплексного розвитку продуктивних сил усіх територій країни. Нерозривно пов'язана з комплексним розвитком продуктивних сил і головна мета науки регіональної економіки, а саме забезпечення максимально ефективного функціонування господарства регіонів задля якнайповнішого забезпечення потреб населення країни та всіх без винятку її територій у товарах і послугах.

Комплексність розвитку продуктивних сил у діалектичній єдності виступає поряд із достатньо протилежною щодо неї за економічним змістом, але близькою за соціально-економічною сутністю спеціалізацією господарства, яка формується під впливом територіального поділу праці. При цьому комплексний розвиток продуктивних сил виступає головною рушійною силою формування оптимальної для даних передумов господарювання спеціалізації регіонального виробництва.

Дата добавления: 2014-01-04