Металургійний комплекс України, його розвиток і розміщення

Металургійний комплекс України представлено підприємствами чорної та кольорової металургії. Металургія є галуззю спеціалізації нашої країни в територіальному поділі праці країн СНД, Європи та на світовій арені. Чорній металургії належить одне з провідних місць у сучасній економіці України. За даними 2000 року, на неї припадало 27,3 % вартості продукції основних галузей промисловості країни. Великий вплив має чорна металургія на розвиток і розміщення машинобудування, хімічної промисловості, енергетики. В металургії значно розвинуте комбінування виробництва, на її відходах працюють виробництво будівельних матеріалів, мінеральних добрив тощо. Металургія є потужним фактором формування територіальних промислових комплексів. У місцях розміщення її основних підприємств зосереджуються важке машинобудування, коксохімія, хімія, виробництво вогнетривких матеріалів, формуються крупні транспортні вузли.

Розвитком і розміщенням металургія орієнтується насхід України, де сформувалися унікальні природні умови для розвитку цього комплексу. Тут, містяться найкрупніші, що мають світове значення, паливно-сировинні бази чорної металургії — Донецький кам'яновугільний, з коксівними марками вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни, значні поклади вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Залізорудна база чорної металургії України представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами. В Україні із рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родовища титану (в Житомирській області) та хрому. Головні родовища нерудної сировини (вогнеупорів і флюсів тощо), яка використовується в металургії, знаходяться в Донбасі і в Автономній Республіці Крим. Нині в Україні наралічується 50 основних підприємств чорної металургії, у складі яких 14 металургійних комбінатів і заводів, З феросплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничо-збагачувальних комбінатів і три основних заводи металоконструкцій. Найбільшими металургійними комбінатами України, потужність яких становить 5 млн. т і більше металу за рік є «Азовсталь», «Запоріжсталь» та «Криворіжсталь». Головним виробником коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає понад половину всього його випуску в країні. Практично весь металургійний комплекс України зосереджений у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях, де сформувався один із найбільших металургійних районів світу.

На території цього району з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони. Придніпровський металургійний підрайон розташований вздовж правого і лівого берегів Дніпра — від Кременчука до півдня Дніпропетровської і Запорізької областей. За своїм значенням цей підрайон є найбільшим виробником сталі і прокату. Донецький металургійний підрайон охоплює металургійні підприємства Донецької і Луганської областей. Це основний підрайон з виробництва коксу та чавуну. Приазовський металургійний підрайон включає в себе дві території: місто Маріуполь з його двома металургійними комбінатами — «Азовсталь» та ім. Ілліча, коксохімзаводом, а також північну і східну частини Керченського півострова. Незважаючи на загальну економічну кризу в країні й у галузі зокрема, металургія є основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартість експортної продукції чорної металургії України сягала в окремі роки 3 млрд. дол. Її частка в загальному експорті трималась на рівні, що перевищує понад 40 %. Більша частина металопродукції України експортується в країни СНД.

Кольорова металургія України розвивається на базі розробки родовищ сировинних ресурсів — алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті та ін. Алюмінієва промисловість використовує в якості сировини боксити, запаси яких на терені України незначні. Промислове значення мають родовища Смілянське (Черкаська обл.) і Високопільське (Дніпропетровська обл.)- Дуже важливою сировиною для виробництва алюмінію є каолін. Його родовища є в багатьох областях України, а видобувається він переважно в Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Головними родовищами калійно-магнієвих солей на Україні є Стебниківське і Калуське у Прикарпатті та сполук магнію — Сиваське в Криму. Виробництво нікелю орієнтується на найбільші родовища промислового значення, якими є Побузьке і Придніпровське. Найбільші родовища титанових руд містяться в Житомирській (Іршанське та Стремигородське) і Дніпропетровській (Самотканське) областях. Поки ще не експлуатуються родовища хромітів в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, тому потреба України в хромі задовольняється його імпортом з Уралу та Казахстану. Руди цирконію в Україні відкриті в Самотканському родовищі титанових руд, вони є також в Приазов'ї. В Україні є значні запаси ртуті. Основне її родовище — Микитівське, яке розташоване в межах м. Горлівки, є також родовища в Закарпатті та Криму. Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами — сировинним та енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів). Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщують у місцях дешевої електроенергії — як правило, поблизу потужних електростанцій. В розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виокремлюються два основних райони. У Донецькому районі розташовані Микитівський ртутний комбінат, Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», Артемівський завод з обробки кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат, а також Свердловський завод алюмінієвого прокату. В Придніпровському районі розвиток галузі орієнтується також на потужну енергетичну базу Дніпрогесу, теплових й атомних електростанцій. У Запоріжжі зосереджені титаномагнієвий і алюмінієвий заводи, у Вольногорську — Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, в місті Світловодську, поблизу Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів. У Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Виробництво магнію здійснюється також Калуським ВО «Хлорвініл». Для забезпечення потреб у кольорових металах Україна підтримує економічні зв'язки з іншими країнами СНД — з Російської Федерації надходять мідь та її сплави, цинкові концентрати, олово, дорогоцінні метали, з Узбекистану — мідь, із Казахстану — свинець і мідь, з Киргизії — сурма.

За останні роки чорна металургія орієнтується переважно на експорт продукції при низькій його ефективності (від 40 до 77 % виробництва), що не поліпшує фінансового становища галузі і економіки країни, призводить до «вимивання» матеріальних енергетичних і фінансових ресурсів у зарубіжні країни та комерційні структури, ускладнює екологічну обстановку, хоча й сприяє зростанню виробництва.

Стратегічними напрямами розвитку металургійного комплексу України мають стати підвищення технічного рівня сталеплавильного, прокатного трубного, і метизного виробництва для забезпечення поліпшення якісних і сортаментних показників готової металопродукції з метою задоволення потреб власних металоспоживаючих галузей і підвищення ефективності експортного потенціалу. З метою поліпшення економічного становища в галузі чорної металургії випереджальними темпами має зростати випуск металопродукції підвищеної якості, та розширеного сортаменту, освоюватися випуск нових видів прокату і труб конкурентоздатних, дефіцитних та імпортозаміняючих профілів і видів з метою повнішого задоволення потреб внутрішнього ринку та розширення і підвищення ефективності експортного потенціалу.

На підприємствах чорної металургії також має бути розширено виробництво прокату і труб з термічною обробкою, нових низьколегованих і легованих марок сталі із захисними металевими і пластмасовими покриттями, фасонних сортових гарячекатаних профілів галузевого призначення, холодногнутих профілів прокату з нових марок сталі двошарового листа і сорту, біметалічних труб, труб з покриттями, нових видів високоефективних метизів. За цей період буде освоєно випуск холоднокатаного автомобільного листа для легкових автомобілів і листа з нержавіючої сталі для потреб харчової промисловості, профільних труб ітруб для атомної енергетики.

Для повернення кольоровій металургії провідної ролі у промисловому комплексі країни її підприємства мають розвиватись у напрямі оновлення на сучасній технічній базі діючих потужностей, випереджального випуску ефективних видів продукції, усунення внутрігалузевих диспропорцій в розвитку сировинної бази, кращого використання вторинних сировинних ресурсів, енергозбереження тощо.

Дата добавления: 2014-01-04