Методи управління ризиками господарської діяльності. Сутність ризик-менеджменту

Розділ 5. Основи ризик-менеджменту. Методи обгрунтування рішень щодо попередження, уникнення та мінімізації ризику

Умовою ефективної діяльності суб’єкта господарювання повинно стати формування системи ризик-мене­дж­менту на підприємстві. Адже ґрунтовний аналіз, проведення ідентифікації, оцінки та подальшого коригування ступеня ризику необхідні для прийняття стратегічних, інноваційних, інвестиційних рішень; прогнозування кон’юнктури ринку, маркетингових досліджень; проведення кредитної політики; формування та оптимізації діагностики портфеля цінних паперів.

Ризик-менеджмент – це система управління ризиками, яка включає в себе стратегію та тактику управління, спрямовані на досягнення бізнес-цілей. Стратегія ризик-менеджменту - це мистецтво управління ризиком у невизначеній господарській ситуації, засноване на прогнозуванні ризику і прийомів його зниження. Стратегічну мету можна визначити як завдання захисту підприємства від несприятливого впливу факторів зовнішнього середовища, а також завдання оптимізації внутрішнього середовища і т. ін. Ця стратегія включає правила, на основі яких приймаються ризикові рішення і способи вибору їхнього варіанта.

У стратегії ризик-менеджменту застосовуються такі правила:

- максимум виграшу;

- оптимальна імовірність результату;

- оптимальне коливання результату;

- оптимальне співвідношення виграшу і величини ризику.

Тактика ризик-менеджменту включає практичні методи і прийоми фінансового менеджменту для досягнення поставленої мети в конкретних умовах. Завданням тактичного управління фінансовими ризиками підприємства є вибір найбільш конструктивних і оптимальних способів зниження ризику та нейтралізації їх негативних наслідків у разі виникнення ризикової події. Організацію ризик-менеджменту можна розглядати як єдину технологію процесу управління ризиком. Адже ризик-менеджмент являє собою сукупність заходів з виявлення, оцінки, профілактики та попередження або усунення ризиків. Суттєвий вплив ризиків на всі елементи, цінності і сторони діяльності комерційної організації приводить до необхідності формулювання функції управління ризиками, виходячи з того, що по суті своїй процес управління комерційною організацією являє собою послідовність економічних і соціальних виборів, кожний з яких запускає певні фінансові й організаційні механізми, що мають істотний вплив для даного бізнесу, які знижують або підвищують її ризикову позицію при досягненні тієї норми прибутку, що виявляється доступною в умовах конкретної соціально-економічної ситуації.

Для того, щоб скласти Програму управління підприємницькими ризиками необхідно послідовно пройти кілька основних етапів: визначити контекст ризиків; виявити і проаналізувати фактори ризиків; оцінити імовірність і наслідки від дії факторів ризику; виробити заходи впливу на ризики; оцінити економічну ефективність управління ризиками (рис.1).

Рис.1. Процес ризик-менеджменту

Установлення контексту ризику - на цьому етапі визначають стратегічні і тактичні цілі компанії. Зазначимо виключну важливість цього етапу, оскільки визначення ризиків спирається на встановлення певних подій, які впливають (позитивно або негативно) на досягнення цілей компанії. Отже, якщо відсутні цілі, то відсутні і ризики.

Після того, як встановлено контекст ризику (стратегічні та тактичні цілі компанії), потрібно виявити фактори ризику.

Наочно фактори ризиків можна зобразити за допомогою так званої "піраміди" (рис.2).

На першому рівні піраміди знаходяться системні фактори ризиків, які організація практично не має можливості контролювати. Вони належать до різних складових макросередовища, у якому діє компанія. Це політичні, правові, макроекономічні фактори ризиків тощо. На другому рівні знаходяться фактори ризику, що організація не може контролювати, але може впливати на них. Це конкуренція, поведінка споживачів тощо. На третьому рівні знаходяться фактори ризиків, на які компанія може впливати, - ліквідності, технології, виробничі (внутрішньорганізаційні).

Експертним шляхом встановлюються фактори ризиків, які містяться на 3-х рівнях „піраміди" і які впливають на досягнення компанією цілей у різних функціональних сферах свого бізнесу: стратегічній, виробничій, фінансовій, маркетинговій тощо.

Експерт має заповнити послідовно рядки таблиці, в яких систематично досліджується те, яким саме чином ймовірні події в макро-, мікро- та внутрішньому середовищі можуть вплинути на досягнення цілей організації в стратегічній та функціональній (виробництво, фінанси, маркетинг, кадри та ін.) областях. Серед факторів ризику можуть бути, наприклад, прийняття нового нормативного акта (політичний фактор ризику), перевищення рівня інфляції запланованої величини (економічний), неочікувана зміна погодних умов, яка призводить до нетипових для даного сезону кліматичних явищ (природні) тощо.

Ключовим етапом ризик-менеджменту вважається вибір методів і інструментів управління ризиком. Базовими методами ризик-менеджменту є відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення. Найбільш часто вживаним інструментом ризик-менеджменту є страхування. Страхування припускає передачу відповідальності за відшкодування передбачуваного збитку сторонній організації (страховій компанії). Прикладами інших інструментів можуть бути відмова від надмірно ризикової діяльності (метод відмови), профілактика або диверсифікація (метод зниження), аутсорсинг витратних ризикових функцій (метод передачі), формування резервів або запасів (метод ухвалення). Зменшити імовірність виникнення ризику можна також шляхом лімітування, хеджування, розподілу ризику між окремими учасниками. Нейтралізувати негативні наслідки ризику можна шляхом внутрішнього і зовнішнього страхування.

Ефективність того чи іншого методу значною мірою залежить від конкретної ситуації (вид, рівень ризику, необхідний ступінь зниження ризику, необхідні додаткові витрати, фінансові можливості підприємця та ін.). Крім того, кожний з вищезгаданих методів має свої особливості – переваги та недоліки, що й зумовлює їх місце у сукупності прийомів та методів зниження або попередження економічного ризику в тій чи іншій сфері підприємницької діяльності..

На практиці найбільш ефективний результат можна одержати лише при комплексному використовуванні різних методів зниження ризику. Комбінуючи їх один з одним, можна досягти оптимального співвідношення між рівнем досягнутого зниження ризику і необхідними для цього додатковими витратами.

Дата добавления: 2014-01-04