Основні ознаки, генезіс і властивості солодей

Властивості солонців

Класифікація і діагностика солонців

Будова профілю і основні ознаки солонців

Профіль солонцю поділяється на ряд чітко виражених горизонтів: гумусово-елювіальний (надсолонцьовий) А₁, солонцьовий (або ілювіальний) В₁, підсолонцьовий В₂, ґрунтоутворюючу породу С.

Потужність гумусового горизонту від 2-3 до 20-25 см. Колір цього горизонту у солонців сухостепової зони світло-бурий, бурий або буровато-сірий, а у солонців степової і лісостепової зон – темно-сірий, а іноді чорний. Солонцьовий горизонт більш темного забарвлення – темно-бурий або бурий з коричневим відтінком. Його потужність від 7-12 до 25 см і більше.

Підсолонцюватий горизонт більш світлого забарвлення. Містить гіпс і карбонати.

Під солонцьовим процесом розуміють упровадження в поглинаючий комплекс іону натрію і, як наслідок, різьке підвищення дисперсності органічної та мінеральної частини, зниження стійкості колоїдів по відношенню до води і виникнення лужної реакції ґрунту.

Солонці ділять нп 3 типи: слонці автоморфні, напівгідроморфні та гідроморфні. Автоморфні формуються в умовах глибокого залягання ґрунтових вод; утворення їх пов'язане з виходом засолених ґрунтоутворюючих порід. Напівгідроморфні формуються на першій і другій надзаплавних терасах, в приозерних зниженнях в умовах додаткового або змішанного зволоження; ґрунтові води залягають на глибині 3-6 м. Гідроморфні формуються в заплавах річок і депресіях під луговою солонцьовою рослинністю.

Механічний і мінералогічний склад. Характерна особливість – різка диференціація по профілю мулистої фракції. Ілювіальний горизонт збагачений мулом і тому завжди важчий. Перважаючими мінералами мулистої фракції являються мінерали монтморилоніто-гідрослюдистої групи з домішками аморфних речовин.

Хімічний склад і фізико-хімічні властивості. Верхні горизонти збіднені півтораоксидами і відносно збагачені кремнеземом. Ілювіальний горизонт містить підвищену кількість заліза і алюмінію. В карбонатних горизонтах більше кальцію і магнію.

Вміст обмінного натрію в горизонті В₁ коливається від 13-15 до 60% ємності поглинання.

Слонці відрізняються поганими водно-фізичними та фізико-механічними властивостями. Водопроникність низька, кількість вологи, недоступної рослинам, висока.

12.4.4 Солоді

Профіль солоді різко диференційований на горизонти. А₀ – лісова підстилка або дернина; А₂ – осолоділий, білястий з залізисто-марганцевими новоутвореннями. Далі йде перехідний А₂В – темно-бурий з білястими плямами або патьоками, ущільнений; В – ілювіальний, темно-бурого або бурого кольору, щільний, в'язкий. Нижня частина ілювіального горизонту В₂ більш світлого забарвлення; С – ґрунтоутворююча порода жовто-бурого кольору.

Солоді утворюються із солонців шляхом деградації їх в результаті заміщення обмінного натрію або водню. В умовах лужної реакції, яка виникає в процесі взаємодії звільняючогося з обмінної форми натрію з вуглекислотою, відбувається руйнування поглинаючого комплексу.

В утворенні солодей велика роль належить явищам анаеробіозису, які розвиваються при надлишковому зволоженні.

Верхній осолоділий горизонт бідний на мулисті фракції, а ілювіальний збагачений ними.

Вміст гумусу коливається від 1,5 до 10% і вище. Значний відсоток приходиться на фульвові кислоти.

Ємність поглинання в осолоділому горизонті невисока – 10-15 м-екв, в ілювіальному підвищується до 30-40 м-екв на 100 г ґрунту. В складі поглинених катіонів переважають кальцій, магній, також є натрій і водень. Реакція у верхніх горизонтах кисла, в нижніх – близька до нейтральної або лужна. Міститься незначна кількість водорозчинних солей.

Дата добавления: 2014-01-04