Модуль1. Теоретичні аспекти операційного менеджменту

Лекція

Виявлення порушень митних правил та проведення дізнання митними органами, провадження у справах.

План

1. Митні органи як органи дізнання.

2. Протокол – як документ про порушення митного законодавства.

3. Особи, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митного законодавства.

4. Підстави порушення справи про митні правопорушення.

5. Адміністративне затримання.

6. Виконання постанов митних органів та виконавче провадження.

Література

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К. 2001.

2. Битяк Ю. П., Зуй В.В. Адміністративне право України: навч. посібник – Х. 1999.

3. Кримінальний Кодекс України. – К. 2001.

4. Митний кодекс України. – К., 2001.

5. Р.Б. Шишка, В.В. Сергієнко. Митне право України. – Х.: Еспада, 2004.

Поняття порушень митних правил

Порушення митних правил у більшій мірі є різновидом адміністративного правопорушення – винного діяння (дії чи бездіяльності), що посягає на встановлений порядок перетину митного кордону та переміщення через нього товарів, транспортних засобів і предметів. Разом з тим МК України поряд із Кримінальним кодексом України містить один склад злочину–— контрабанду. Митні правопорушення, як й інші порушення, характеризуються такими ознаками як суспільна небезпека, заподіяння шкоди, винність та караність. Суспільна небезпека виявляється у тому, що порушеннями митних правил створюється загроза митній справі. В результаті такого правопорушення порушується порядок переміщення товарів, транспортних засобів і предметів через митний кордон. До ознак правопорушення також відноситься те, що вони заподіюють шкоду, а особи, які їх скоїли, підлягають покаранню.

Як і будь-яке інше правопорушення, порушення митних правил має свій склад: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону. Лише за їх наявності винні особи притягуються у встановленому законом порядку до відповідальності. Більшість порушень митного законодавства є адміністративними. Але за контрабанду встановлено кримінальну відповідальність. На посадових осіб митних органів можуть накладатися дисциплінарні стягнення. У разі заподіяння матеріальних збитків та моральної шкоди не виключено застосування цивільно-правової відповідальності.

Митні правопорушення передбачені розділом ХVШ України.

Порушенням митних правил слід вважати протиправні дії осіб, які посягають на встановлений порядок переміщення, предметів і транспортних засобів через митний кордон України, їх контроль і митне оформлення та стягування мита й інших платежів, за які митним законодавством встановлена відповідальність.

Відповідно до ст. 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, які посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені МК України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Відповідальність за порушення митних правил встановлюється виключно МК України.

Загальновизнано, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність у діянні особи складу правопорушення (соrpus delicti): об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.

Суб'єктами відповідальності за дотримання митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку (загальний суб'єкт), а також посадові особи (спеціальний суб'єкт).

Варто підкреслити, що притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов’язку сплати мита та інших податків і зборів.

Основні види митних правопорушень

адміністративного характеру:

- порушення зони митного контролю;

- штраф до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (якщо немає товарів і транспортних засобів);

- штраф від 50-100 неоподаткованих мінімумів.

Ст. 329

Неподання митному органу документів необхідних для здійснення митного контролю:

- попередження;

- штраф до 5 неоподаткованих мінімумів / громадяни;

- штраф до 10 неоподаткованих мінімумів / посадова особа.

Видача товарів, транспортних засобів без дозволу митного органу та їх втрата:

- штраф від 500-1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Недоставляння до митного органу товарів, транспортних засобів, документів:

- накладання штрафу від 50-100 неоподаткованих мінімумів.

Незупинення транспортного засобу

- штраф до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відправлення транспортного засобу без дозволу:

- штраф до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- штраф до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Причалювання до судна, що перебуває під митним контролем:

- попередження;

- штраф до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- штраф до 30 неоподаткованих мінімумів (посадовим особам).

Неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебуває під митним контролем, зміна їх стану, користування та розпорядження ними:

- штраф до 100 % від вартості товарів, транспортних засобів, або конфіскацією цих товарів;

- на посадових осіб – до 100 неоподаткованих мінімумів, або на посадових осіб – від 100- 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу:

- штраф до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- на посадових осіб – до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Пошкодження або втрата митного забезпечення:

- штраф до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- на посадових осіб – до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю:

- штраф від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або конфіскація цих товарів.

Недекларування товарів, транспортних засобів:

- штраф від 100 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або конфіскація товарів чи транспортних засобів;

- на посадових осіб – від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або конфіскація цих товарів чи транспортних засобів.

Пересилення через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес відправленнях товарів, які перебувають під митним контролем або на територіях спец, митних зон:

- конфіскація товарів.

Перешкоджання посадовій особі митному органу в доступі до товарів, транспортних засобів і документів:

- штраф до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Неподання митного органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем або на територіях спец, митних зон:

- штраф від 3 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- на посадових осіб – до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Неподання митному органу документів, зразків товарів для аналізу експертизи:

- попередження;

- штраф до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Переміщення товарів через митний кордон з порушенням прав інтелекту- альній власності:

- штраф від 10 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- на посадових осіб – від 30 до 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Порушення порядку зберігання товарів на митних ліцензійних складах та здійснення операцій з цими товарами:

- штраф від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого порядку знищення (руйнування) товарів:

- штраф від 50 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Порушення зобов'язання про зворот на вивезення чи зворот ввезення товарів:

- штраф від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або конфіскацію таких товарів.

Порушення зобов'язання про транспортні засоби:

- штраф від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого маршруту переміщення товарів:

- штраф від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або конфіскацію таких товарів.

Дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон поза митним контролем:

- штраф від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або конфіскацію таких товарів, а також конфіскацію транспортних засобів безпосереднім предметом порушення митних правил.

Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю:

- підроблені документи;

- документи, одержані незаконним шляхом;

- документи з неправдивими даними.

Штраф від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або конфіскацію цих товарів, зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів.

Зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів, ввезених на митну територію поза митним контролем або з прихову- ванням від митного контролю:

- штраф від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або конфіскацію цих товарів, а також конфіскацію транспортних засобів.

Використання товарів, відносно яких надано пільги щодо оплати податків і зборів, в інших цілях:

- штраф від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру:

- штраф від 100 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- на посадових осіб від 500-1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Санкції можуть зменшуватись в той чи інший бік у зв'язку з наслідками чи інших правопорушень в митній сфері.

Контрабанда

Контрабанда – найбільш небезпечне митне правопорушення. На сьогодні контрабанда передбачена лише ст. 201 КК України. На вимогу Президента України дублювання цього злочину у МК України було усунуто. Характерним є те, що раніше контрабанда входила до злочинів проти держави, а тепер до злочинів у сфері господарської діяльності. Іншими словами, докорінно змінився характер суспільної небезпечності цього злочину.

Згідно зі ст. 201 КК України контрабандою є переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), органів та інших анатомічних матеріалів людини, а також контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.

Контрабанда карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди. Контрабанда, вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна. При тому контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їхня вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Практично у всіх країнах під контрабандою (соntro – проти, bando – урядової постанови) розуміється переміщення через митний кордон (кордон держави) товарів та інших предметів таємно чи тих, які заборонені, і визнається злочином. При цьому контрабанда стара, як і митне право, власне, коли появилось контрольоване і із стягненням мита переміщення товарів через митний кордон, тоді й появилась контрабанда.

В ряді країн (Російська Федерація, Республіка Білорусь) визнається кваліфікована контрабанда: скоєна неодноразове посадовою особою з використанням свого посадового положення, скоєна із застосуванням насилля до особи, яка здійснює митний контроль.

Об'єктом контрабанди визнається державний порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, який включає у себе у тому числу загальний і спеціальний порядок переміщення товарів через митний кордон. Безпосереднім об'єктом контрабанди є встановлений порядок переміщення матеріальних цінностей і окремих предметів і речовин, що вилучені з вільного обігу, через митний кордон України. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України, який є необхідною умовою нормальної діяльності митних органів по стягненню передбачених законодавством платежів, здійсненню митного контролю і митного оформлення предметів. Додатковим факультативним об'єктом контрабанди можуть виступати встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи, порядок сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, громадська безпека, здоров'я населення.

Предметом контрабанди є товари, валюта, історичні й культурні, національні цінності та інші предмети, у тому числі й ті, які вилучені з вільного обігу: отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, вибухові речовини, зброя та набої. Виняток становить мисливська гладкоствольна зброя.

Контрабандою завдається шкода або створюється загроза для:

- економічної безпеки, особливо при незаконному вивозі стратегічної сировини та товарів;

- суспільної безпеки при незаконному переміщені наркотиків, психотропних речовин, зброї;

- національної безпеки України чи безпеки інших країн в разі незаконного вивезення (ввезення) зброї масового ураження, а також матеріалів чи технологій, які використовуються для їх виготовлення;

- інтересам культури в разі контрабанди культурних цінностей.

Об'єктивна сторона контрабанди полягає в незаконному переміщенні через митний кордон України (ввезення та територію України чи вивезення вказаних товарів і предметів будь-яким способом. Як правило, контрабанда здійснюється у вигляді активних дій, хоча й не виключена бездіяльність особливо при співучасті, коли дії співучасників між собою не пов’язані.

Контрабанда вважається закінченою з того моменту, коли товари чи інші предмети були фактично переміщені через митний кордон і при наявності хоча б однієї з ознак у діях особи, яка вивозила чи ввозила ці товари й предмети контрабандним шляхом.

Судова практика визнає контрабанду закінченою з моменту перетину митного кордону України. В той же час для контрабанди характерна стадія підготовки до скоєння злочину. Як підготовка до контрабанди, кваліфікуються дії з незаконного отримання ліцензії на вивезення стратегічної сировини, наркотичних засобів, свідоцтва на вивезення культурних цінностей, обладнання схованок, схиляння інших осіб до спільного учинення контрабанди чи створення інших умов для скоєння контрабанди.

Суб'єктами контрабанди можуть бути фізичні особи: громадянин України, іноземець, а також діти, які досягли 16-ти років. Як спеціальний суб'єкт визнається посадова особа, яка скоїла цей злочин із використанням своєї посади.

Дізнання у справах про контрабанду проводиться митними органами.

З метою припинення міжнародного незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів я виявлення осіб, які беруть участь у такому обігу, митні органи за участю інших правоохоронних органів України або без такої участі, за домовленістю в кожному окремому випадку з митними та іншими органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України можуть використовувати метод контрольованої поставки, тобто допускати під своїм контролем ввезення в Україну, вивезення з України чи транзит через її територію наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Рішення про здійснення контрольованої поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів приймає Голова ДМСУ або його перший заступник. Порядок проведення контрольованої поставки визначається МК України і відповідним нормативно-правовим актом ДМСУ, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони державного кордону України, погодженим Генеральною прокуратурою України та Міністерством юстиції України.

З метою виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до контрабандних операцій, а також з метою вилучення товарів, що незаконно переміщуються через митний кордон України, таке переміщення товарів може здійснюватись під негласним контролем митних органів, погодженим з іншими правоохоронними органами України, та за їх участі або без такої участі.

Рішення про переміщення товарів під негласним контролем приймає Голова ДМСУ, його перший заступник, начальник Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи або у виняткових випадках – керівник регіональної митниці. Якщо під негласним контролем переміщуються товари, вилучені із цивільного обігу, про прийняття рішення щодо проведення переміщення товарів під негласним контролем негайно сповіщається відповідний прокурор.

Види адміністративних стягнень за порушення митних правил

1. Попередження

2. Штраф СТ. 388МКУ

3. Конфіскація

Попередження – найбільш м'яке покарання. Воно є офіційним попередженням. Рішення приймається начальником митного органу або заступником. Постанова оголошується порушників: крім того – попередження фіксується митними і в подальшому буде мати преюдиціальне значення.

Штраф найбільш поширені санкції. Стягнення грошових сум здійснюються в дохід держави (бюджет).

Конфіскація товарів і транспортних засобів – це примусова безоплатна передача їх в державну власність. Конфіскації підлягає лише предмет який є в особистій власності порушника.

Обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування наслідків (збитків), або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або збігу тяжких обставин, чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною або жінкою, яка має дитину до 1 року.

Ще можуть бути пом'якшуючи обставини: похилий вік, бездоганна трудова діяльність, наявність у порушника утриманців.

Обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимоги уповноважених осіб її припинити;

2) повторне протягом року вчинення подібного правопорушення, за яку особу вже було піддано адміністративному стягненню, яка раніше вчинила злочин;

3) втягнення у здійснення правопорушення неповнолітнього;

4) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

5) вчинення правопорушення у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.

Рішення посадової особи про звільнення від відповідальності має бути вмотивованим при внесенні постанови про припинення провадження у справі. МК України введено новий принцип накладання стягнень при здійсненні однією особою двох чи більше порушень митних правил. На таку особу накладається за кожне правопорушення окремо без поглинання менш суворого покарання більш суворим. Тобто, у разі скоєння правопорушень за два чи більше ст. МК посадова особа, що розглядає справу про порушення митних правил, накладає стягнення по кожній із статей у межах їх санкцій, тобто діє принцип додавання стягнень. Призначення більш м’якого заходу впливу – все залежить від конкретики порушення митних правил, від наслідків допущеного правопорушення.

Поняття та порядок провадження

у справах про порушення митних правил

Встановлення обставин учинення порушення митного законодавства проводиться у процесі провадження. Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є:

• виявлення та припинення правопорушень;

• своєчасне, всебічно повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи;

• її вирішення відповідно до чинного законодавства;

• забезпечення виконання постанов у справах про порушення митних правил;

• виявлення причин та умов, які сприяли учиненню митних правопорушень;

• вжиття заходів щодо їх усунення;

• запобігання правопорушень та зміцнення правопорядку та законності;

• попередження порушення митних правил.

Таким чином, провадження у справах про порушення митних правил представляє собою ряд послідовно пов'язаних між собою процесуальних дій посадових осіб митних органів України, виконання яких базується на таких головних принципах.

По-перше, розгляд справи про митні правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і митним органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

По-друге, справа про митне правопорушення розглядається відкрито. Це дає право піддавати розголосу хід і результати розгляду справи, зміст рішення, ухваленого щодо неї. Законодавство навіть дозволяє розглядати справи про митні правопорушення безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника. Це можливо робити з метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження у таких справах. Але це буває дуже рідко.

По-третє, здійснюється прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про митні правопорушення. Це є надійною гарантією законності, можливості контролювати дії службових осіб митних органів, а також запобіганню незаконних дій з їх боку.

По-четверте, проводиться збір та оцінка доказів щодо порушень митних правил.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил визначається МК України, а також законодавством України про адміністративні правопорушення – у частині, не врегульованій МК України. По суті, це процесуальні дії, на які варто звернути увагу більш детально.

Протокол про порушення митного законодавства

Кожне порушення митних правил повинно бути належним чином письмово зафіксоване. Відповідно до ст. 363 МК України про кожний випадок виявлення порушення вимог МК України уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, складає відповідний протокол. Протокол про порушення вимог МК повинен містити такі дані:

1) дата і місце його складення;

2) посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення вимог цього Кодексу, якщо її встановлено;

4) місце, час вчинення та суть порушення вимог цього Кодексу;

5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає відповідальність за таке порушення;

6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

7) відомості щодо товарів, транспортних засобів, документів, вилучених згідно зі статтею 449 цього Кодексу;

8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала.

Якщо при його складанні була присутня особа, яка притягується до відповідальності за порушення митного законодавства, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків – і свідками.

Якщо особа, яка притягується до відповідальності за порушення митного законодавства, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до відповідальності за порушення митного законодавства, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

У разі складання протоколу особі, яка притягується до відповідальності за порушення митного законодавства, роз'яснюються її права, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою. У разі потреби в протоколі зазначаються також місце та час розгляду справи про порушення митного законодавства.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до відповідальності.

У разі відмови особи, яка притягується до відповідальності за порушення митного законодавства, одержати його примірник, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується особою, що склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник надсилається цій особі за повідомленою нею або наявною в митному органі адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим, навіть якщо особа, яка вчинила порушення митного законодавства і притягується до відповідальності, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування було названо нею неправильно.

Протокол, а також вилучені товари, предмети, транспортні засоби та документи, зазначені в протоколі, передаються до митного органу, в зоні якого виявлено порушення.

Виконання постанов митних органів

про накладення стягнення за порушення

митного законодавства

Постанови митних органів про накладення стягнення у справі про порушення митного законодавства є обов'язковими для виконання як особами, що притягуються до відповідальності, так і тими, через посередництво яких такі постанови реалізуються. Виконання постанов здійснюється у порядку, передбаченому главою 62 МК України.

Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митного законодавства підлягає виконанню після закінчення строку оскарження або відмови у задоволенні скарги. Митний орган, який виніс постанову про накладення стягнення за порушення митного законодавства, у більшій мірі виконує її самостійно. Якщо це неможливо, то воно здійснюється через державного виконавця. У разі винесення митним органом кількох постанов про накладення стягнень за порушення щодо однієї особи, кожна постанова або рішення виконується окремо.

У той же час встановлена давність виконання постанови митного органу про накладення стягнення. Не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митного законодавства, якщо її не було звернуто, до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови або рішення.

Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення, не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення або надіслання їй постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше п'ятнадцяти днів з дня залишення скарги без задоволення або відхилення протесту. Сума штрафу вноситься винною особою до Державного бюджету України у встановленому законодавством України порядку.

У разі відмови особи добровільно виконати накладене на неї стягнення у вигляді штрафу проводиться примусове виконання постанови. Якщо сума штрафу не була сплачена у встановлений строк, вона стягується митним органом з вартості товарів, вилучених для забезпечення цього стягнення, або у примусовому порядку з грошових доходів або коштів особи, яка вчинила порушення митного законодавства, шляхом направлення фінансовому органу, банку, іншим фінансово-кредитним установам, які мають ліцензію Національного банку України, повідомлення про звернення постанови до виконання. У тому разі, якщо стягнення суми штрафу з коштів фізичної або юридичної особи неможливе, стягнення сум штрафу здійснюється на підставі постанови митного органу державним виконавцем шляхом звернення на майно цієї особи або на частку такого майна, що перебуває у спільній власності. Постанова, за якою стягнення суми штрафу проведено уповноваженим органом повністю, з відміткою про виконання, повертається митному органу, а кошти від штрафів перераховуються до Державного бюджету України.

Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митного законодавства на осіб, які проживають або знаходяться за межами України, виконується за рахунок майна цих осіб, яке знаходиться на території України. У разі відсутності в Україні майна, що належить таким особам, порядок виконання постанови митного органу про накладення на них стягнень визначається законодавством України та міжнародними угодами про правову допомогу з державами, на території яких проживають або перебувають притягнуті до відповідальності особи.

Провадження у справах про порушення митних правил,

виконання ухвалених постанов

1. Провадження у справах про порушення митних правил.

Факти порушення митних правил та контрабанда є основною підставою для митних органів проведення ретельного розслідування кожного конкретного випадку, адже злочинці стають більш досвідченішими з року в рік, їх дії – стають більш витонченими. Потрібно запроваджувати нові форми і методи роботи, нові ідеї, пропозиції та ініціативи – це буде дуже важливим при розслідуванні порушень митного законодавства.

Основні завдання митного розслідування

1) виявлення та припинення правопорушень;

2) своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обстановки кожної справи, її вирішення згідно до чинного законодавства;

3) забезпечення виконання постанов у справах;

4) виявлення причин та умов, що сприяли вчинено митних правопорушень, здійсненню заходів що до їх подолання, припинення правопорушень та зміцнення правопорядку та законності.

Виконання постанови митного органу України про накладення адміністративного стягнення

Митний кодекс регламентує як звернення постанови про накладання адміністративного стягнення до виконання (ст. 147 МК) так і порядок без- посереднього виконання постанови (ст. 148-149 МКУ). Відповідно до статті 147 МКУ, про накладання адміністративного стягнення звертається до виконання митним органом України, який виніс постанову, після закінчення терміну його оскарження (10 днів від дня внесення постанови), а в разі подання скарги на постанову митного органу – в день прийняття рішення судом про відмову в її задоволенні. Звернення постанови про накладання адміністративного стягнення до виконання митним органом здійснюється самостійно або шляхом відправлення фінансового органу чи закладом банків України повідомлення про звернення постанови до виконання. В разі невиконання постанови (неможливість виконання) постанови вказаними вище шляхами воно реалізується держвико- навцями. Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо воно не було звернено до виконання протягом 3-х місяців від дня винесення.

Відповідно до ст. 148 МКУ сума штрафу повинна бути сплачена особою що вчинила ПМП, не пізніше 15 діб від дня вчинення чи відправлення йому постанови, а в разі оскарження чи опротестування такої постанови не пізніше 15 діб від дня винесення такого рішення, де вказуються на залишення скарги чи протесту без задоволення. Вказано (названа) сума у валюті України чи іноземній валюті вноситься правопорушником до митного органу, який виносить постанову у справі чи до закладів банків України. Перерахунок іноземної валюти у валюту України проводиться за курсом, який використо- вується для розрахунків у ЗЕД операціях і діє на день сплати штрафу. Якщо тариф не буде виплачено в установлені строки і він стягується:

- із вартості товарів, вилучених для забезпечення цього стягнення;

- в примусовому порядку із зарплати чи іншого заробітку, пенсії, стипендії;

- грошових коштів особи, вчинивши ПМП.

Якщо не працює особа, то сплачення штрафу здійснюється через звернення стягнення на майно, а також на його долю у загальній власності. Постанова про стягнення з відміткою повертається до митного органу, що виніс постанову. Штраф вноситься до Держбюджету. Рішення про конфіскацію предметів (ст. 41 Конституції України)виноситься судом за містом розташування митного органу.

Предмети конфіскуються якщо терміни на оскарження постанови скінчились. Конфіскація здійснюється незалежно від того, чи є вони (предмети) власністю особи, яка перевозила МП, а також незалежно від того, встановлено цю особу чи ні (ст. 149 МК). Якщо предмети не вилучені митним органом, то правопорушником вони повинні бути передані митному органу не пізніше 15 діб від дня вручення рішення суду. При не виконанні цього рішення у вказаний термін, виконання рішення суду проводиться державним виконавцем за місцем проживання, чи за містом перебування його майна, що підлягає конфіскації. Якщо предмети, що підлягають конфіскації є безпосередньо об'єктами ПМП, а також ці предмети є спеціально виготовленні як сховища для вільного обігу, через митний кордон України. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок переміщення відповідно предметів через митний кордон, який є необхідною умовою стягнення передбачених законодавством платежів, здійсненню митного контролю та митного оформлення предметів. Додатковим факультативним об'єктом контрабанди можуть виступати встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи, порядок сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, громадська безпека, здоров'я населення.

Предметом контрабанди є:

• товари;

• валюта;

• культурні та історичні цінності;

• національні цінності.

Предмети, що вилучені з вільного обігу:

• отруйні;

• сильнодіючі;

• радіоактивні;

• вибухові;

• зброя та набої.

Контрабандою завдається шкода або створюється загроза для:

• економічної безпеки (незаконний вивіз стр. сировини і товарів);

• суспільні небезпеки (наркотичні, психотропні речовини, зброя);

• національні безпеки України чи безпеки інших країн (ввіз та вивіз зброї, знищення (ураження) матеріалів і технологій до виготовлення);

• інтересам культури (вивіз культурних цінностей).

Об'єктивна сторона злочину на митному кордоні України (ввезення чи вивезення) вказаних товарів і предметів будь яким способом. Контрабанда вважається закінченою з того моменту, коли товари чи предмети були фактично переміщені через митний кордон і при наявності хоча б однієї із ознак у діях особи, яка ввозила (вивозила) товари і предмети контрабандним шляхом. Із суб'єктивного боку контрабанда передбачає наявність прямого умислу. Винний усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення через митний кордон товарів, предметів і речовин і прагне їх вивезти або ввезти із порушенням встановленого порядку. Тож контрабанда споюється із прямим умислом (наміром). Мотив і мета контрабанди, як правило вирішального значення не мають. Мотив завжди корисливий. Це бажання збагатитись незаконним шляхом. Суб'єктами контрабанди можуть бути фізичні особи: громадяни України, іноземці, які досягли відповідного віку. Як спеціальний суб'єкт є посадова особа, яка скоїла цей злочин із використанням своєї посади. Дізнання у справах про контрабанду проводиться митними органами.

Навчальне видання

Конспект лекцій з дисципліни «Митне право» (для студентів денної і заочної форми навчання за напрямом 1004 – «Транспортні технології»: 6.100400 ТС – «Транспортні системи», 6.100400 ОР – «Організація і регулювання дорожнього руху» 6.100400 ОП – «Організація перевезень і управління на транспорті» 6.100400 ЛОГ – «Логістика»).

Автор Віктор Іванович Петраш

Редактор М.З. Аляб’єв

План 2007 (додатково)

Підп. до друку 28.11.07 Формат 60×84 1/16 Папір офісний

Друк на різографі. Умовно-друк. арк. 2,6 Обл.-вид. арк. 3,1

Тираж 150 прим. Замовл. №

61002, м. Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, м. Харків, вул. Революції, 12

[1] Таможенное законодательство Украины / Сбориик нормативних актов с изменениями и дополнениями по состоянию на 20 апреля 2000 г. – X.: Одиссей, 2000. – С. 4-9. Надалі з метою спрощення пошуку новітніх редакцій чинного митного законодавства ми будемо посилатися на це видання

[2] Порівняльна таблиця до проекту Митного кодексу України. Реєстраційний № 1030 (третє читання).

Тема 1: „Формування та розвиток доктрин операційного менеджменту”

Вступ

1.Поняття і суть операційного менеджменту.

2.Еволюція розвитку операційного менеджменту.

З.Роль і місце операційного менеджменту в системі управління

Висновки

Список використаної літератури

Дата добавления: 2014-01-04