Проблеми ресурсозбереження

Важливим фактором подолання кризових явищ в економіці України є вирішення проблеми дефіциту ресурсів. Головним напрямком ресурсозабезпечення в ситуації, що склалася, є ресурсозбереження. Завдяки ресурсозбереженню може бути досягнуте зниження матеріало - та енергомісткості продукції, її собівартості, підвищення рентабельності виробництва, зменшення потреб в ресурсах і отримання засобів для їх придбання. Обмеженість матеріальних ресурсів і безмежність потреб суспільства є основною рухомою силою економіки. Тому об'єктивна необхідність в здійсненні ресурсозбереження як невід'ємної складової інтенсивного розвитку існує завжди. В той же час на етапі переходу до ринкових відносин економія і раціональне використання ресурсів набувають нового важливого значення. Для окремого підприємства економія матеріальних і енергоресурсів забезпечує ринкові переваги, дозволяє підвищити прибуток, збільшити об'єми виробництва. Вирішення проблеми ресурсозбереження в масштабах країни сприяє скороченню залежності від імпорту сировинних і енергетичних ресурсів, зменшенню внутрішнього боргу і стабілізації економіки.[3:126] Ресурсозбереження представляє собою метод господарювання, який охоплює комплекс технічних, економічних, організаційних заходів, що направлені на раціональне використання ресурсів і забезпечення потреб в них головним чином за рахунок економії.

Ресурси в економічній літературі розглядаються як сукупність природних, виробничих, організаційних і соціальних факторів. Використання ресурсів в економіці представляє собою затрати, яких зазнає підприємство в процесі виробництва чи використання. Ресурсозбереження, таким чином, повинно забезпечити зниження затрат матеріальних, трудових, фінансових і інших видів ресурсів, підвищення економічної віддачі з кожної натуральної одиниці використаної сировини, палива, енергії, збереження природного багатства і найбільш повне використання ресурсного потенціалу окремих регіонів.

У вирішенні проблеми збереження ресурсів значну роль відіграє їх раціональне використання. Дана проблема має особливе значення в силу обмеженості запасів основних видів корисних копалин, нерівномірності їх розміщення. Успішне вирішення проблеми комплексного використання ресурсів на підприємстві в умовах становлення ринкової системи господарювання може забезпечити збільшення обсягів випуску продукції, підвищення прибутковості.

Показник комплексного використання ресурсів в сучасних умовах є одним з найважливіших критеріїв економічної оцінки перспективного розвитку підприємств. При максимальній величині цього показника досягається оптимальна економічна ефективність застосування природних ресурсів в виробництві.

Таким чином, комплексне використання ресурсів забезпечує:

· пряму економію сировини;

· економію затрат на приріст первинних сировинних ресурсів;

· зниження рівня втрат як у підприємств-виробників, так і у підприємств - споживачів продукції;

· скорочення транспортних втрат на перевезення продукції;

· зменшення збитків, які наносяться атмосфері, водному, лісному господарству.

Активізація ресурсозбереження в даний час повинна розглядатися як глобальна проблема, яку треба вирішувати не тільки на рівні окремих виробництв, але і на макрорівні у всіх сферах економіки. Для цього потрібна підготовка централізованих програм, законодавча підтримка. Ініціатива тут мас належати державі перш за все, бо тільки їй під силу, підтримуючи баланс між всіма складовими елементами економіки, одночасно забезпечувати її необхідний ріст і досягнення інших суспільно важливих цілей.

Висновки

1.Операційна система - це повна система виробничої діяльності
організації, яка складається з трьох підсистем: переробної, забезпечення,
планування і контролю.

2. Проведений аналіз дозволяє зробити наступне визначення. Ресурси - це
керовані фактори виробництва, що володіють вартісними властивостями і
перетворюючими можливостями, необхідні для забезпечення функціонування і
розвитку виробничих процесів з метою досягнення запланованих результатів.

3. Виділяють наступні види ресурсів, які необхідні для здійснення виробничої діяльності підприємства: технічні, кадрові (трудові), технологічні, фінансові, матеріальні, інформаційні. Всі вони однаково важливі. Кожний із зазначених видів ресурсів являє собою сукупність можливостей досягнення цілей виробничої системи.

4. Ресурсозбереження є головним напрямком вирішення проблеми дефіциту ресурсів і важливим фактором подолання кризових явищ в економіці України. Ресурсозбереження є невід'ємною складовою інтенсивного розвитку.

Ресурсозбереження представляє собою метод господарювання, який охоплює комплекс технічних, економічних, організаційних заходів, що направлені на раціональне використання ресурсів і забезпечення потреб в них головним чином за рахунок економії.

Література

1. Загородній А.Г., Стадницький Ю.І. Менеджмент реальних інвестицій. Навч.посібник.- Київ, 2000.

2. Павлов В.І., Кривов'язюк І.В. Економічний механізм функціонування підприємства.- Луцьк, 1999.

3. Иванов Н.И., Бреславцев А.В. Ресурсообеспечение промьішленньїх предприятий. - Донецк, 1999.

4. Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту. - М.: Дєло. 1994.

5. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий менеджмент: Навчальний посібник. - Київ, 2003.

6. Градов А.П. Єкономическая стратегия фирмьі, 2-е издание. СПб, Спец, литература, 1999.

7. Долішній М.І., Козо різ М.А. „Підприємництво в Україні", Ужгород, 1997.

8. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. посібник. — Київ, 2002.

Тема 6: „ Моделі управління запасами: суть, види ”

Вступ

1. Модель управління запасами.

2. Модель управління запасами з фіксованою кількістю замовлення. Суть, переваги і недоліки.

3. Модель оптимального обсягу замовлення.

Висновки

Список літератури

Дата добавления: 2014-01-04