Закон тотожності

Формально логічно закони існують у вигляді певних логічних структур – суджень, які завжди мають значення істини. Закон істини судження називаються також тотожно істинами, законами логіки, логічно істинами.

Формальнологічні закони метафізики проголошувати законами матеріальних предметів і явищ. На основі цього вони приходять до спотвореного розуміння мислення самому по собі незалежно від об’єктивного дійсності. На їхню думку закони мислення – це апріорні категорії свідомості.(Кант), «продукт світового духу»,»абсолютно ідеї»(Гегель)»інстинкти»(інтуїтивісти), це «суб’єктивні розрахунки зручності «(прагматисти) та ін.

Закони логіки мають об’єктивний характер. Незалежно від волі і бажання людей їхнє мислення відбувається за законами логіки. Логіка не може скасувати дію цих законив або становити нові логічні закони вона тільки може пізнати їх використати в практиці мислення.

Логічні закони є універсальними. Вони однаково дають у всіх сферах людського мислення незалежно від його предмета їм підкорене мислення філософа і біолога,робітника і вченого, теоретика і практика.

Пошуками законів логічного мислення займалися ще найдавніші філософи стародавньої Греції Піфагор,Демокрит,Гераклит,Платон, Зенон та багато інших, На жаль до нас дійшли лише уривки та загадки про їх розробки, Арістотель (- 4- е століття до нашої ери)відкрив і сформулював три закони логіки закон тотожності закон суперечностей та закон виключеного третього. Цих законів вистачило людству на дві тисячі років їх вистачило,наприклад,для того, щоб на їх основі зафіксувати всі наукові відкриття навіть – в їх рамках сформулювати всі злогічні догмати християнської церкви (Найвидатніший католицький богослов - схоласт 13 століття Фома Аквінський вважав себе найбільш провіреним послідовником логіки Арістотеля) Лише в наслідок бурхливого розвитку наукових знань та індуктивного (емпіричного) методу дослідження, уже в 18 столітті німецький філософ,математик і фізик Лейбніц довів необхідність та сформулював четвертий закон логіки - закон достатньої підстави.

У нас вистачає часу для того щоб в деталях розглянути історію становлення законів визначеного, послідовного та доказового мислення – логічного. Цих законів є всього чотири. Скажемо лише про тих,хто дав їм ту редакцію, в якій вони функціонують і зараз.

В наслідок цього людина і суспільства конче потребують, щоб мислення вірно осягло дійсність,вірно передавало накопичений людством досвіт та гарантувало їх від хибних узагальнень і помилок в мисленні. А для всього для цього потрібно винайти, засвоїти і суворо дотримуватися законів правильного мислення, що веде до стени та утримує від заблуджень. Такі закони почали діяти спочатку стихійно,потім усвідомлювались,а згодом формулювались і, нарешті - штучно створювались.

Ось чому в людському суспільстві слова, думка, мислення набувають більшого значення,аніж суто власного досвіт у всьому. В цьому відношенні власний досвіт окремої людини стає суспільним надбанням лише в тому випадку, якщо зазначена людина пішла далі а ніж іншими,сходила шляхами, якими ще ніхто не ходив. Але і в такому випадку для людей,як для всього суспільства, здобутий особою досвіт має якесь значення лише тоді,коли цей здобуток вірно зафіксований у мисленні.

В свідомості в формі відчуттів сприйняття уявлень та понять відображається і у вигляді слова фіксується дійсність, Наслідками узагальнення особистого спілкування з багатоманітними речами та явищами дійсності людина за допомогою вираженої словами власної думки обмінюється з іншими людьми. Таким чином відбувається залучення особистого досвіту окремої людини скарбницю суспільства. Наступним поколінням уже немає потреби кожному особисто повторювати на власному досвіді здобутий досвіт попередніх поколінь - досить засвоїти їх думки з приводу потрібного досвіду, повторити цей досвіт лише засобами мислення.

Дійсність,поняття якої охоплює природу, суспільство і мислення розвивається згидно певних законив. Згідно визначенню К.П. Руденко «Закон це внутрішні необхідні всезагальні й істотні зв’язки предметів і явищ об’єктивної дійсності, це те що постійно перебуває в предметах,повторюється і залишається в них при розвитку і змін їх» Як відомо природа суспільство і мислення розвіваються згідно найзагальніших законів закону переходу кількісних змін в якості закону єдності та боротьби протилежностей та закону заперечення що вивчаються філософією. Втім кожна сфера об’єктивної дійсності крім того, має свої,притаманні тільки їй закони. Мислення ж, як узагальнена і опосередкована форма відображення дійсності, має свій закони. Специфічність цих законів полягає в тому, що вони є відображенням зв’язків і відношень внутрішньої структурі думок, яка історично склалася в процесі практики мислення на основі об’єктивних властивостей і відношень зовнішнього світу. Втім скажемо про це більш докладно.

Загальна характеристика основних законів мислення. Поняття про логічний закон.

Закон виключеного третього (Lex exlusi tertii sive medii inter duo conradictoria)

Закони логіки як закони визначеного,послідовного і доказового мислення

План лекції

Додаток 2

Таблиця 10.1. Функціональне призначення модулів корпоративної ІС

Підсистема маркетингу	Виробничі підсистеми	Фінансові та облікові підсистеми	Підсистема кадрових ресурсів	Підсистема керівництва
Дослідження ринку та прогноз продаж	Планування обсягів виробництва	Управління портфелем замовлень	Аналіз та прогнозування потреби в трудових ресурсах	Контроль за діяльністю фірми
Управління продажем	Оперативний контроль та управління виробництвом	Управління кредитною політикою	Ведення архівів та записів про персонал	Виявлення оперативних проблем
Рекомендації щодо виробництва продукції	Аналіз роботи обладнання	Розробка фінансового плану	Аналіз та планування підготовки кадрів	Аналіз управлінських і стратегічних систуацій
Аналіз і встановлення ціни	Участь у формуванні замовлень постачаль-никам	Фінансовий аналіз та прогнозування		Забезпечення процесу підготовки стратегічних рішень
Облік замовлень	Управління запасами	Контроль бюджету, бух- облік, розрахунок зарплати

2 Закон тотожності (Lex Identatis)

3 Закон суперечності(Lex contradictionis)

5 Закон достатньої підстави (Lex rationis determinates sive safficientis)

Закони логіки - це закони мислення, що веде до істини. Вони притаманні будь – якому елементу логічного мислення. Без рахування їх вимог не можна провести логічного аналізу Понять, Суджень,Умовиводів,Доказів та Спростувань;будь – яких. Теорій Концепцій, Гіпотез та Припущень. Без дотримань їх немає ні визначеного,ні доказового мислення.

1) Оскільки існує єдина об’єктивна основа законів мислення,вони мають обов’язковий загальнолюдський характер. Всі люди незалежно від раси і національності мислять за одними і тими же законів,на основі тих же законами. Примітивна людина діє на основі тих же основі яких діє і мислить людина цивілізована (Штернберг Л Я. Первобытная релігія в свете этнография.- М.,1936, с. 249)

Втім, як відзначає К.П. Руденко «Це апостеріорні категорії, тобто такі,що виникають в результати практики людини і є … необхідними умовами адекватного відображення дійсності в наслідок людини …»

В реальній дійсності – і в об’єктивний (в зовнішньому середовищі), і в суб’єктивному (в нашій свідомості) дійсності – все знаходиться в русі, все постійно ще древньогрецькій Філософ Геракліт з Ефесу (544 – 483) роки до нашої ери) зафіксував крилатим висловом «Панта реї» - «Все - тече, все – зминеться»

Дата добавления: 2014-01-04