М'язи плечевого пояса і вільної верхньої кінцівки

Лекція 15

М'язи верхньої кінцівки по своєму розташуванню розділяються на чотири відділи: м'яза плечового пояса, м'яза плеча, передпліччя і кисті.

Ми знаємо, що в суглобах плечового пояса і вільної верхньої кінцівки (руки) роблять руху дві групи м'язів: власне м'яза плечового пояса і руки (тобто ті, котрі мають крапки початку і крапки прикріплення на самих кістах плечового пояса і кінцівки), і м'яза, що зв'язують верхню кінцівку з тулубом (тобто крапки початку, що мають, в області хребта і грудної клітки, а крапки прикріплення на кістах верхньої кінцівки). Друга група м'язів (м'яза спини і м'язи грудей) була розглянута на попередніх лекціях.

Нижче йде опис власних м'язів плечового пояса.

До них відносяться дельтоподібний м'яз, надосний, підосний і підлопатковий.

Дельтоподібний м'яз (m. deltoideus) - щільно облягає плечовий суглоб, має трикутну форму, чим нагадує грецьку букву "дельту" (Δ), відкіля і відбулася її назва.

Дельтоподібний м'яз починається гримлячи відособленими м'язовими пучками - ключичним, акроміальним і лопатковим, що йде від зовнішньої частини ключиці, латерального краю акроміального відростка лопатки і від лопаткової ості. Поступово звужуючи, вона направляється до плечової кістки і прикріплюється до її дельтоподібної бугристості, розташованої трохи нижче місця прикріплення великого грудного м'яза.

Окремі м'язові пучки дельтоподібного м'яза можуть скорочуватися ізольовано. Так, ключичний пучок тягне плече вперед і трохи обертає його усередину, лопатковий - тягне плече назад і обертає його назовні, а акроміальний - відводить плече убік, до горизонтальної лінії, до упора плеча в плечовий звід.

У випадку одночасного скорочення всіх трьох пучків дельтоподібного м'яза її передній і задній пучки за законом паралелограма сил допомагають середньому пучкові відводити руку убік до горизонтальної лінії.

Подальше підняття руки нагору (елевація), як уже указувалося вище, відбувається в силу скорочення верхнього відділу трапецієподібного м'яза, що повертає нижній кут лопатки в латеральну сторону.

Робота, що робить дельтоподібний м'яз, вимагає значно більшої сили в порівнянні з роботою деяких інших м'язів, наприклад, двоголової. Це відбувається оттого, що плече важеля сили ваги значно перевищує плече важеля її м'язової тяги. От чому тривале утримання верхньої кінцівки в горизонтальному положенні жадає від людини великого зусилля і незабаром приводить до стомлення.

Дельтоподібний м'яз зміцнює плечовий суглоб, обумовлює собою форму плеча, різко виступає під шкірою і грає тому велику роль у пластику верхньої кінцівки.

Під дельтоподібним м'язом розташовується ряд слизуватих сумок, що зменшують тертя при роботі цього м'яза.

В атлетів із сильно розвитий дельтоподібним м'язом спостерігається деяке відведення убік верхньої кінцівки, що створює характерну поставу атлета.

Три западини лопатки - надосна, підосна і підлопаткова - виконані м'язами тієї ж назви.

Надосний м'яз (m. supraspinatus) проходить під клювоподібно-акроміальним зводом, прикріплюється до великого бугра плечової кістки і частково до суглобної сумки плечового суглоба. Скорочуючи, вона відводить руку убік, тобто синергує дельтоподібному м'язові, обертає руку кнаружи уздовж подовжньої осі, натягає суглобну сумку плечового суглоба і, таким чином, охороняє його від обмеження. Надосний м'яз майже цілком покритий трапецієподібним і дельтоподібним м'язами, тому великого пластичного значення не має.

Підосний м'яз також направляється до великого бугра плечової кістки й обертає плече кнаружи навколо подовжньої осі, натягає суглобну сумку плечового суглоба й охороняє його від обмеження. У покійному стані підосний м'яз обумовлює рівномірну опуклість на задній поверхні лопатки.

Нижній пучок підосного м'яза звичайно описується як самостійний м'яз - малий круглий м'яз.

Підлопатковий м'яз йде до малого бугра плечової кістки. При скороченні вона обертає руку усередину уздовж подовжньої осі. Через глибоке залягання цей м'яз пластичного інтересу не представляє.

М'язи плеча мають веретеноподібну форму. Усі вони, крім однієї, прикріплюються до кісток передпліччя і роблять рух передпліччя в ліктьовому суглобі. На передній поверхні плеча розташовуються згиначі, а на задньої розгиначі передпліччя. Обидві групи м'язів відділений друг від друга досить щільної поєднювальнотканою перегородкою.

На передній поверхні плеча розташовуються наступні три м'язи: двоголова, плечова і клюво-плечева.

Двоголовий м'яз плеча (m. biceps brachii) — самий поверхнева, добре відомий м'яз плеча. Вона починається від лопатки двома голівками -довгої і короткої. Довга голівка бере початок від надсуглобного горбка лопатки, проходить через порожнину плечового суглоба і лягає в борозенку між горбками плечової кістки, а коротка голівка йде від дзьбоподібного відростка лопатки. Посередині плеча обидві голівки з'єднуються в загальне сухожилля, яким прикріплюються до бугристості променевої кістки. Від цього сухожилля відходить убік ліктьової кісти плоске фіброзне розтягання, так називана піроговська фасція, що губиться в загальній фасції передпліччя і відіграє механічну роль у русі ліктьового суглоба. Двоголовий м'яз плеча перекидається через два суглоби і є, таким чином, двосуглобним м'язом. Скорочуючи, він згинає передпліччя в ліктьовому суглобі і своїй довгій голівці зміцнює плечовий суглоб, а також супінує передпліччя, тобто повертає кисть руки назовні.

При скороченні двоголовий м'яз чітко виступає під шкірою у виді характерного валика й обумовлює зміну форми плеча і передпліччя.

Форма рельєфу двоголового м'яза залежить від сили м'язових волокон і наявності підшкірно-жирового шару, що оточує м'яз.

У мускулистих людей при наявності тонкої шкіри часто буває помітна на передній поверхні плеча борозенка, що йде між довгою і короткою голівками двоголового м'яза; друга і третя борозенки тягнуться з боків двоголового м'яза.

Поблизу прикріплення м'яза до бугристості променевої кістки розташовується постійна слизувата сумка.

Плечовий м'яз (m. brachialis) лежить безпосередньо під двоголовою. Одним своїм кінцем вона прикріплюється до передньої поверхні плечової кістки нижче місця прикріплення дельтоподібного м'яза, а іншим до бугристості ліктьової кістки. При скороченні плечовий м'яз, як і двоголова, згинає передпліччя в ліктьовому суглобі й одночасно викликає непрямим образом розгинання передпліччя (парадоксальна функція м'яза). При сильному згинанні верхньої кінцівки в ліктьовому суглобі внутрішній край плечового м'яза трохи виступає у виді косого валика з-під країв двоголового м'яза. У цьому положенні її легко прощупати і побачити на живому тілі.

Дзьбо-плечевий м'яз є як би придатком короткої голівки двоголового м'яза. Вона також бере початок на дзьбоподібному відростку лопатки, зростається з нею і прикріплюється до середини плечової кістки. Скорочуючи, дзоьбо-плечевий м'яз піднімає плече вперед і приводить його до тулуба.

Між плечовою кісткою і дзьобо-плечевим м'язом залишається плоска щілина, через яку проходить сухожилля найширшого м'яза спини.

Коли рука вільно опущена вниз, то дзоьбо-плечевий м'яз не видний під шкірою, тому що його контури зливаються з опуклістю двоголового м'яза плеча. Коли ж рука сильно піднята нагору, те вона стає помітної під шкірою пахвової западини.

На тильній стороні плеча розташовується тільки один триглавий м'яз плеча (m. triceps brachii), що починається трьома голівками — довгої, внутрішньою і зовнішньої. Довга голівка йде від лопатки, а інші дві від задньої поверхні плеча. З'єднавшись разом, голівки направляються до ліктьового відростка ліктьової кістки. Таким чином, триглавий м'яз перекидається через два суглоби і також є двосуглобним м'язом. Між внутрішньою і зовнішньою голівками триглавого м'яза і плечовою кісткою розташовується плече-м'язовий канал, у якому проходять променевий нерв і глибока артерія плеча.

Триглавий м'яз плеча розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі і зміцнює плечовий суглоб позаду.

При скороченні голівок триглавого м'яза на шкірі плеча утворяться характерні виступи, особливо при скороченні довгої і зовнішньої голівок, розділених між собою подовжньою шкірною борозною.

М'язи передпліччя. На передпліччі розташовується велика кількість м'язів. Вони майже усі починаються на мищелках плечової кістки, спускаються вниз і прикріплюються до кіст кисті і фалангам пальців. Скорочуючи, вони роблять рухи кисті і пальців.

М'язи передпліччя розділяються на три групи: передню, зовнішню і задню.

На передній поверхні розташовуються згиначі кисті і пальців і два пронатора — круглий і квадратний. На зовнішньої, або променевий, поверхні розташовується тільки одна плечепроміневий м'яз, на задньої — розгиначі кисті, розгиначі пальців і один супінатор. На передпліччя одні м'яза лежать більш поверхово, а інші - більш глибоко. У пластику руки мають значення тільки поверхневі м'язи, тому глибокі м'язи передпліччя згадуються лише мимохіть для повноти опису.

Передні м'язи передпліччя майже усі починаються від медіального надмищелка плеча, але одні з них спускаються на кисть уздовж променевої кістки — променевий згинач зап'ястя, інші уздовж ліктьової кістки - ліктьовий згинач зап'ястя, а треті розташовуються між ними.

Променевий згинач зап'ястя (m. flexor carpit radialis) починається товстим черевцем від медіального мищелка плечової кістки і направляється косо вниз до променевої кістки передпліччя.

На рівні середньої третини передпліччя його м'язове черевце заміняється сухожиллям, що спускається на кисть, проходить під поперечним зв'язуванням долоні, лягає в борозенку багатокутної, кісти зап'ястя і прикріплюється до підстави другої п'ясткової кістки. Скорочуючи, променевий згинач зап'ястя згинає латеральний край кисті і робить невелику пронацію.

Сухожилля цього м'яза має пластичне значення, воно прощупується під шкірою у виді міцного тяжа в нижній третині передпліччя на 1см. від середньої лінії.

Променевий згинач зап'ястя бере участь в утворенні променевої борозни, що розташовується між цим м'язом і плечепроменевим м'язом. У променевій борозні лежить променева артерія і прощупується "пульс".

Довгий долонний м'яз (m. palmaris longus) також починається від медіального мищелка передпліччя, переходить у дуже тонке сухожилля, спускається на кисть і губиться в долонному апоневрозі. Скорочуючи, вона натягає апоневроз і згинає кисть, а тому що долонний апоневроз має невеликі відростки, спрямовані до фаланг пальців, те долонний м'яз приймає тому непряму участь і в згинанні пальців. Крім того, цей м'яз натягає при скороченні долонний апоневроз, зменшує поглиблення кисті, розташованої між узвишшям великого і малого пальців, і змінює, таким чином, форму, а отже, і пластикові долоні. Долонний м'яз самих мінливих і непостійна з усіх м'язів передпліччя, іноді може бути відсутній зовсім і, очевидно, стоїть на шляху перетворення в рудиментарне утворення. Розташовано вона поверхово, у сухорлявих людей добре помітна під шкірою і легко прощупується кнутрі від сухожилля променевого згинача зап'ястя.

Ліктьовий згинач зап'ястя (m. flexor carpii ulnaris) починається від внутрішнього мищелка плеча, утворить внутрішній край передпліччя, направляється вниз уздовж ліктьової кісти і прикріплюється до горохоподібної кісти зап'ястя. Звідси сухожилля м'яза у виді двох зв'язувань направляється до крючкоподібної і V п'ясткового кісткам.

Скорочуючи, м'яз згинає внутрішній край кисті і трохи його супинирует. Ліктьовий згинач зап'ястя має пластичний інтерес: він додає округлу форму внутрішньому краєві передпліччя на всьому його протязі і бере участь в утворенні ліктьової борозенки, що тягнеться уздовж зовнішнього краю м'яза в нижній третині передпліччя.

Поверхневий згинач пальців (m. flexor digitorum sublimis) починається двома голівками від внутрішнього мищелка плечової кісти і венечного відростка ліктьовий. Угорі він прикритий описаними вище м'язами, а унизу виходить назовні в проміжок між ліктьовим і променевим згиначами зап'ястя. Обидві голівки з'єднуються між собою міцною сухожильною дугою, під якою проходить важливий судинно-нервовий пучок.

У нижній третині передпліччя поверхневий згинач пальців утворить чотири сухожилля, що йдуть на кисть через зап'ясний канал до пальців руки -від II до V. На рівні тіла основних фаланг кожне сухожилля розщеплюється на двох ніжок, утворить отвір для глибокого згинача пальців і прикріплюється до країв середніх фаланг. При скороченні м'яз згинає середні фаланги ІІ-V пальців. Будучи багатосуглобним м'язом, він, крім того, викликає згинання у всіх суглобах кисті.

Пластичне значення поверхневий згинач пальців має тільки на передпліччя, де він утворить під шкірою два виступи - у верхній третині передпліччя (своєю м'язовою частиною) і в нижній третині (своїми сухожиллями).

Круглий пронатор (ргonator teres) - досить могутній м'яз, знаходиться вгорі передпліччя, має майже циліндричну форму, починається від медіального надмищелка плечової кістки, йде косо вниз до променевої кісти, обгинає її спірально і прикріплюється до бічної поверхні променевої кісти. Скорочуючи, пронирует кисть і бере участь при згинанні передпліччя.

Круглий пронатор утворить медіальну границю ліктьової ямки, куди занурюється сухожилля двоголового м'яза плеча.

Верхнє черевце круглого пронатора покрите піроговскою фасцією - розтяганням двоголового м'яза плеча і при скороченні часто виступає під шкірою.

При опущеній униз руці передпліччя звичайне знаходиться в трохи пронірованом положенні. Це звичайна пронація спокійно опущеної руки порозумівається наявністю прижиттєвого тонусу пронаторів передпліччя й особливо круглого пронатора.

Під описаними м'язами розташовуються ще три м'язи: довгий згинач великого пальця, глибокий згинач пальців і квадратний пронатор — осі вони лежать глибоко і не мають тому значення в пластичній анатомії.

До бічних м'язів передпліччя належить тільки один плече-променевий м'яз (m. brachii-radialis), що лежить уздовж бічного краю передпліччя, починається вона від зовнішньої поверхні плечової кістки, між плечовим і триглавим м'язами, спускається вниз і прикріплюється до шиловидному відростка променевої кістки.

Плече-променевий м'яз згинає передпліччя в ліктьовому суглобі і встановлює променеву кістку в положення, середнє між пронацією і супінацією (положення кисті, коли, здороваючись, протягають руку один одному). Плече-променевий м'яз прогресивно розвивається в людини, тому що саме її функція додає руці положення, найбільш зручне для здійснення трудової діяльності. Цей м'яз важливий і в пластичному відношенні. При скороченні вона утворить об'ємистий м'язовий вал уздовж зовнішнього краю плеча і верхньої третини передпліччя. її внутрішній край обмежує зовні ліктьову яму. Задню групу м'язів передпліччя складають м'яза-розгиначі, один супінатор і один ліктьовий м'яз. Усі. вони починаються від латерального надмищелка плеча, носять аналогічні назви зі згиначами передпліччя і йдуть паралельно їм, але тільки розташовуються на тильній поверхні передпліччя.

Функціонально розгиначі передпліччя є антагоністами стосовно згиначів, а супінатори - до пронаторів. На тильній стороні передпліччя проходять наступні м'язи: променеві розгиначі зап'ястя (довгий і короткий), ліктьовий розгинач зап'ястя і група розгиначів, що розташовується між ними: загальний розгинач пальців, розгинач великого пальця (довгий і, короткий), розгинач вказівного пальця, розгинач мізинця, ліктьовий м'яз і супінатор.

Безпосереднє пластичне значення мають тільки деякі з них і насамперед загальний розгинач пальців, що поділяється на чотири черевця і має чотири сухожилля, що спускаються вниз на кисть і прикріплюються до нігтевих фаланг пальців.

М'яза кисті розташовуються тільки на її долонній поверхні, на тильній же поверхні самостійних м'язів ні, там проходять тільки сухожилля довгих розгиначів пальців і міжкісткові м'яза, що залягають глибоко в проміжках між п'ястковими кістками.

На долонній поверхні кисті розташовуються три групи м'язів: латеральне, утворююче узвишшя великого пальця, медіальне, утворююче узвишшя мізинця, і середня група, розташована між ними, — в області долонної западини.

Узвишшя великого пальця утвориться чотирма короткими м'язами, що відають рухом великого пальця (згинання, приведення, відведення і протиставлення).

Узвишшя мізинця утвориться також чотирма короткими м'язами. Три з них роблять рух мізинця (згинання, відведення, протиставлення), а четвертий

долонний м'яз, що складається з коротких поперечних м’язових пучків, утворить зморшки на шкірі узвишшя мізинця при стиску кисті в кулак.

Наявність цих дрібних 8 м'язів в узвишшях великого пальця і мізинця має велике фізіологічне значення: завдяки їм пальці кисті здобувають гнучкість і еластичність у русі, тобто властивості, досить важливі при роботі і захоплюванні предмета рукою.

До складу середньої групи (долонної западини) входять чотири червоподібні м'язи ("м'яза скрипалів"), що розташовуються між сухожиллями глибокого згинача пальців, і 7 міжкісткових м'язів, що розташовуються/як указувалося раніш, у проміжках між п'ястковими кістками.

Червоподібні м'язи згинають основні фаланги і випрямляють середні і нігтеві, а міжкісткові м'яза розсовують пальці в сторони, зрушують їх впритул і згинають основні фаланги.

Міжкісткових м'язів мається по двох у кожнім міжп'ястному проміжку, за винятком першого, де лежить тільки один міжкістковий м'яз, розташований з тильної сторони. При скороченні тильні міжкісткові м'яза розсовують пальці, а долонні зближають них.

Фасції верхньої кінцівки виражені досить добре, щільність їх у різних місцях різна. На плечовому поясі фасції дуже міцні, вони покривають надосну, підосну і підлопаткову м'яза, щільно зростаються з краями відповідних однойменних западин лопатки й утворять для них щільні фіброзно-фіброзні-кістково-фіброзні піхви.

Фасції плеча значно тонше фасций плечового пояса, вони покривають м'язи з усіх боків і віддають уздовж медіальний і латеральний краї плеча дві міцні поєднювальноткані міжм'язові перегородки, що відокремлюють на плечі згиначі від розгиначів.

Фасції передпліччя щільніше фасций плеча, вони особливо ущільнені на тильній стороні передпліччя. На границі з кистю поверхнева фасція передпліччя утворить невелике стовщення на зразок браслета, під яким розташовуються кістково-фіброзні канали з минаючими там довгими сухожиллями м'язів. На тильній стороні передпліччя утвориться шість таких каналів, а на долонній тільки два. Завдяки наявності в цих каналах синовіальної рідини тертя сухожиль об стінки цих каналів значно зменшується.

Фасція кисті на тильній стороні дуже тонка, а на долонній вона різко товщає й утворить міцний долонний апоневроз. На пальцях кисті також маються кістково-фіброзні канали із синовіальною рідиною, у яких проходять сухожилля згиначів і розгиначів пальців.

Дата добавления: 2014-01-04