Види бірж

Біржі класифікують залежно від виду біржового товару, принципу організації, правового статусу, рівня спеціалізації, місця і ролі в світовій торгівлі, форми участі відвідувачів у біржових торгах та інших ознак.

За видом біржового товару в світовій практиці прийня­то виділяти такі види бірж: товарні (в тому числі товарно-сировинні), фондові, валютні біржі і біржі праці.

За принципом організації (ролі держави в створенні бірж) розрізняють публічно-правові (державні) біржі та приватно-правові (приватні).

Публічно-правові біржі (відкритого типу) діяли в доре­волюційній Росії. Такі біржі перебувають під контролем або безпосередньо ними керують спеціальні органи управління. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець, якого занесено в біржовий реєстр і який є її співзасновником. Особи — не члени біржі допускаються до здійснення торгових операцій відповідно до придбаних ними разових квитків. Біржі такого виду функціонують в Європі (Франції, Бельгії, Нідерландах).

Приватно-правові біржі діють в Англії, США та інших країнах. На цих біржах доступ відкрито тільки для вузького кола осіб, які входять до біржової корпорації. Кількість членів таких бірж обмежена. Біржа цього виду є пайовим товариством, статутний капітал якого складається з певної кількості паїв (сертифікатів). Кожний член біржі повинен бути власником хоча б одного паю (сертифікату), який дає йому право укладати угоди в приміщенні біржі.

За правовим статусом створені біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Така форма організації бірж пояснюється рівнем ділової і економічної культури, історич­ними традиціями, а також відсутністю жорсткої правової основи, яка регламентує їх створення і функціонування. Це надавало засновникам бірж більшу свободу при підготовці необхідних документів, давало змогу закласти такий механізм управління і розподілу прибутку, який найбільшою мірою влаштовував би їх. Засновників приваблювало й те, що біржу у формі товариства з обмеженою відповідальністю можна було зареєструвати в місцевих органах влади.

Оскільки держава має стимулювати роботу бірж, орієнто­ваних на некомерційний характер діяльності, з 1995 р. біржі починають перетворюватися на некомерційні асоціації.

За формою участі в торгах біржі бувають відкритими і закритими.

В торгах на відкритих біржах, крім постійних членів, можуть брати участь й інші бажаючі, які придбали відповідне право. Відкриті біржі бувають двох типів:

· «ідеально» відкриті біржі, на яких контрагенти можуть не користуватися послугами брокерів-посередників. На таких біржах забезпечується вільний доступ до біржового кільця клієнтів-продавців і клієнтів-покупців. «Ідеально» відкриті біржі характеризуються прямими зв'язками виробників і споживачів;

· відкриті біржі змішаного типу, на яких безпосередньо і водночас з продавцями і покупцями працюють дві групи посередників: брокери — від імені та за рахунок клієнтів, і дилери — від свого імені та за свій рахунок.

Згідно зі статутами, більшість товарних бірж у нашій країні є закритими. З метою збільшення біржового обороту інколи до участі в торгах залучаються й клієнти (продавці і покупці) шляхом надання їм за визначену плату статусу разового чи постійного відвідувача.

Ступінь відкритості біржових зборів безпосередньо пов'язаний з торговою стратегією біржі. Часто для пож­вавлення торгівлі відкритість біржі використовують в рекламних цілях. Відкриті біржі — це більш демократичний і привабливий для клієнтів спосіб участі в торгах, на яких непрофесійним учасникам надаються послуги брокерів.

Створення необхідної біржової інфраструктури і вдоско­налення біржової торгівлі призводять до більш закритого характеру діяльності бірж.

Торги на закритих біржах зорієнтовані на професіоналів, формування ділових зв'язків на основі взаємної довіри між торгівцями, для співпраці яких необхідною умовою є обмежена кількість випадкових відвідувачів біржі.

Отже, для біржі, яка захищає інтереси біржових посеред­ників, закритий характер привабливіший і відповідає самій суті концепції біржі як організації (асоціації) торгівців (посередників), яку створено для забезпечення торгівлі й задоволення їхніх інтересів.

За номенклатурою товарів біржі поділяються на універсальні, спеціалізовані і вузько- й широкоспеціалізовані.

На універсальних біржах широкого попиту торгівля ведеться різного роду товарами.

Спеціалізовані біржі мають спеціалізацію за певними групами товарів.

Вузькоспеціалізовані біржі здійснюють операції лише по кількох видах товарів.

Суть спеціалізації зводиться до того, що до складу акціонерів (членів) біржі або до її спеціалізованої секції вводять безпосередніх виробників тієї чи іншої товарної групи. За рахунок цього на біржі досягають високої концентрації покупців і продавців відповідного виду товару, а біржовий торговий обіг при цьому зростає.

Товарні біржі, які відроджуються в Україні, здебільшого є універсальними, що об'єктивно пов'язано з необхідністю на даному етапі забезпечити максимальний біржовий оборот. Разом з тим спеціалізація товарних бірж у країні вже розпо­чалася.

Спеціалізація бірж залежить ще й від таких факторів: місця створення біржі (наприклад, у Донбасі товарно-сировинні біржі спеціалізуються на торгівлі вугіллям, продукції машинобудівного комплексу); статусу засновників і членів біржі, взаємовідносин між ними.

Світова практика стверджує, що спеціалізовані біржі мають ряд переваг:

· збільшення біржового обороту;

· зниження витрат на торгівлю;

· розширення регіону дії;

· послаблення диктату монополізованих виробників;

· об'єктивніше встановлення цін на товари;

· кваліфікованіше проведення обробки біржової інформації тощо.

За місцем, роллю, функціями, які виконують біржі, ринкової орієнтації у світовій торгівлі їх прийнято поділяти на міжнародні та національні.

Міжнародна біржа — це особливий вид постійно діючого оптового ринку, який охоплює кілька країн і на якому здійснюються угоди купівлі-продажу на певні біржові товари. Міжнародні біржі обслуговують конкретні товарні й фондові ринки. В їх роботі можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Ці біржі можуть вільно розпоряд­жатися прибутком, отриманим від біржових операцій, укладати спекулятивні (арбітражні) угоди, які дають можливість отримувати прибуток на різниці в котирувальних цінах на біржах різних країн.

Країни, в яких функціонують міжнародні біржі, беруть на себе зобов'язання чітко дотримуватися відповідного валют­ного, торговельного і податкового режимів, які забезпечують їхню діяльність. Міжнародні біржі поділяються на товарні, фондові й валютні.

Міжнародні товарні біржі функціонують у трьох країнах з розвинутою ринковою економікою і надійною кредитно-фінансовою системою. В Англії — Лондонська біржа ФОКС і Лондонська біржа товарів; у США — біржі, які діють в Нью-Йорку і Чикаго; в Японії — біржі, що здійснюють угоди з товарами, які обертаються на світовому ринку. В 90-х роках на обсяг діяльності цих бірж припадало 98 % всього біржового обороту.

До міжнародних товарних бірж належать деякі біржі, що обслуговують регіональні ринки. На них укладаються угоди по окремих видах товарів. Такі біржі функціонують в США, Франції та Китаї (Гонконгу).

Національні біржі діють у межах однієї країни. Вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу й споживання матеріальних ресурсів, що притаманні даній країні. При цьому валютний, податковий і торговельний режими забороняють проведення арбітражних угод і участь у біржових торгах фірм і осіб нерезидентів країни місцезна­ходження біржі.

На території СНД міжнародними називають Московську міжнародну фондову біржу, Міжнародну продовольчу біржу, Кузбаську міжнародну товарно-сировинну біржу, Українську міжнародну валютну біржу. На сьогодні такі біржі вважати міжнародними в повному розумінні цього слова не можна, оскільки ні валютний, ні торговий, ні податковий режими, які діють у цих країнах, не забезпечують вільного переміщення прибутку, отриманого в процесі біржової діяльності. Участь у торгах і навіть у складі членів окремих іноземних компаній не дають підстави вважати такі біржі міжнародними.

Залежно від сфери діяльності біржі умовно поділяють на центральні (столичні), міжрегіональні і регіональні (локальні).

Як засвідчує світова практика, територіальне розташу­вання бірж у країні має відповідати центрам торговельних зв'язків і транспортних шляхів. Наприклад, Гамбурзька біржа кави та Міжнародна Нью-Йоркська біржа кави, цукру і какао знаходяться не в місцях виробництва, а в центрах міжнародної торгівлі — центральні (столичні) біржі.

Міжрегіональні біржі, як правило, сполучають райони виробництва і споживання товарів.

Регіональні біржі — це здебільшого обласні біржі, які можуть мати філії.

Більшість бірж України є регіональними (локальними).

За основними видами угод світова практика біржової торгівлі виділяє такі види бірж: реального товару; ф'ючерсні; опціонні; змішані.

Біржі реального товару характерні для початкового етапу біржової торгівлі. Найсуттєвішою рисою бірж реального товару є обов'язкова поставка товару після проведення торгів. За кордоном біржі реального товару збереглися тільки в деяких країнах і мають невеликі обороти. Переважно це країни, що розвиваються, оскільки інфляція, можливість шахрайства й ошукування стримують розвиток ф'ючерсних і форвардних контрактів. У більшості європейських країн існу­ють біржові торги з реальним товаром — спотові контракти. Торгові операції за цим видом контрактів становлять у країнах, що розвиваються, 10... 15 % загального біржового обороту.

Ф'ючерсні біржі виникли внаслідок розвитку біржової торгівлі і перетворення бірж реального товару на спеціалізо­ваний ринок торгівлі контрактами. Основними ознаками ф'ючерсної торгівлі є:

· зв'язок з ринком реального товару, який може здійсню­ватися через великий відтинок часу (в окремих випадках навіть за кілька років);

· заздалегідь чітко визначена вартість стандартизованого контракту;

· узгоджені кількість, якість, ціна, умови поставки товару, що відображується в контракті, який стає об'єктом торгівлі;

· повна уніфікація умов поставки товару;

· незабезпеченість угоди реальним товаром на момент її укладання;

· замінність контрагентів, яка забезпечується перепродажем цих контрактів.

Ф'ючерсні біржі є своєрідними фінансовими інститутами, які обслуговують торгівлю контрактами, їх локалізують у місцях найбільшої концентрації грошових ресурсів або в провідних фінансових центрах.

Перетворення товарної біржі із ринку реальних товарів на ринок прав на товари —- це процес посилення ринку фінан­сового капіталу.

Як специфічний інститут, що обслуговує потреби ринку, ф'ючерсна біржа водночас впливає на фактичні ціни угод з реальним товаром і в кінцевому результаті — на прибутковість підприємств. Ф'ючерсна біржа доповнює механізми кредиту­вання підприємств-виробників.

Форма страхування ціни або прибутку в разі здійснення ф'ючерсних угод має назву хеджування. За умов хеджування учасники угод отримують можливість застрахувати себе від збитків, що можуть бути наслідком змінення цін протягом терміну угоди.

Істотну роль у сучасній світовій економіці відіграють опціонні біржі як засіб страхування учасників біржової торгівлі, оскільки це дає змогу покупцям опціонів зменшити можливі збитки під час укладання та виконання біржових угод.

Біржі, на яких здійснюються операції, що передбачають поєднання різних видів угод, називають змішаними.

Якщо ф'ючерсні біржі виникли ще в 40-х роках XX ст. (з 1948 р. в США), то опціонні з'явилися порівняно недавно (в 80-ті роки). У багатьох країнах з ринковою економікою на біржах можна укладати водночас як ф'ючерсні, так і опціонні угоди. На українських біржах можна укладати водночас угоди як з реальним товаром, так і ненаявним (форвардні, ф'ючерсні угоди). Опціонні угоди на біржах України поки що не уклада­ють. Вітчизняні біржі можна умовно вважати змішаними.

Залежно від характеру комерційної діяльності роз­різняють біржі прибуткові (комерційні) і неприбуткові (некомерційні). Згідно з чинним законодавством України біржі е неприбутковими організаціями. Грошові кошти засновників і членів біржі, які отримані за контрактами, укладеними на біржі, спрямовуються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням біржі, на оновлення обладнання й техно­логічного процесу, стимулювання працівників біржі тощо.

Дата добавления: 2014-01-04