Формування товарних ринків

Товарна біржа та принципи її діяльності.

Основним змістом діяльності товарної біржі є створення найсприятливіших умов для укладання товарних угод, а головною функцією — організація постійно діючого оптового товарного ринку і надання посередницьких послуг учасникам біржових торгів. Нормальне функціонування товарної біржі можливе в умовах ринкового середовища, самостійності підприємств різних форм власності й господарювання, наси­чення ринку біржовими товарами, великої кількості продавців, покупців і посередників, стабільності грошової системи, розвинутої інфраструктури.

Товарна біржа — постійно діючий оптовий ринок, що функціонує в певному місці та відпо­відно до встановлених правил торгівлі й регламенту.

Угоди на товарній біржі укладаються на стандартні партії товарів, що дає можливість здійснювати операції не лише без попереднього огляду товару, а й взагалі на поки що неіснуючий, але передбачуваний товар (наприклад, майбутній урожай).

Механізм діяльності біржі залежить від умов формування й функціонування товарного ринку. Крім того, сучасний ринковий механізм діє як ефективний регулятор суспільного виробництва, але тільки в тому разі, коли він поєднує ринок споживчих товарів і послуг, сировини й засобів виробництва, робочої сили, землі, капіталу та інформації.

Механізм функціонування товарної біржі передбачає вільну торгівлю товарами в певному місці й у певний час за ринковими цінами. Кожна біржа може самостійно визначати асортимент товарів, які мають бути об'єктами біржової торгівлі. За цих умов ураховуються вимоги до біржових товарів та контрактів на них.

Об'єктами ринкових відносин вважають як кінцеві резуль­тати виробничого процесу, так і фактори виробництва (засоби виробництва, робочу силу, капітал тощо).

Об'єктом угоди на товарній біржі переважно є масовий однорідний товар (бавовна, зерно, метал тощо). За останні роки біржовим товаром стали також деякі стандартизовані види продукції машинобудівельних і хімічних галузей (аудіо- і відеокасети) тощо.

Продавець зобов'язаний доставити покупцю проданий товар в установлений час та за певною ціною. Здебільшого угоди, які укладаються на товарних біржах, носять терміновий характер, а найпоширеніший термін — 6 місяців. Товарні біржі є місцем торгівлі, яка базується на грі на підвищення та зниження цін. Товарні біржі можуть співіснувати разом із фондовими, а можуть бути самостійними, навіть, по окремих товарах.

Товарна біржа створюється як добровільне об'єднання юридичних та фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством.

Державна реєстрація біржі здійснюється за встановленим порядком для підприємств відповідних організаційно-правових форм.

Діяльність товарних бірж здійснюється відповідно до Закону України «Про товарні біржі» від 16 грудня 1991 р. та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу. Основні умови розвитку товарних бірж:

· економічна самостійність господарських суб'єктів, яка базується на багатоукладності форм власності;

· необмежена кількість учасників підприємницької діяль­ності в сфері товарного виробництва й торгівлі;

· інформованість кожного господарського суб'єкта про поточну економічну й біржову кон'юнктуру;

· вільне ціноутворення;

· вільний вибір партнерів за угодою та здійснення під­приємницької діяльності;

· відкритість економіки держави для зовнішньоекономіч­них зв'язків;

· мобільність обігу матеріальних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів.

Класифікація товарних бірж за основними ознаками:

за організаційно-правовими формами діяльності:

· AT відкритого типу; AT закритого типу; за характером здійснення біржових угод:

· реального товару; форвардні; ф'ючерсні; опціонні; комплексні; за регіоном дії:

· місцеві (регіональні); міжрегіональні; національні; міжна­родні;

· за ступенелі відкритості:

· відкриті (публічні); закриті; за характером реалізованих товарів:

· вузькоспеціалізовані; спеціалізовані; універсальні.

Для товарного ринку, як і для будь-якого іншого, найважли­вішими є поняття попиту й пропозиції.

Попит — це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги.

Пропозиція — це сукупність товарів і послуг на ринку, які продавці чи виробники готові продати за певними цінами.

Діалектична залежність попиту і пропозиції полягає в тому, що попит через ціни, обсяги та асортимент виготовлених товарів визначає обсяг і структуру пропозиції, впливаючи в такий спосіб на виробництво. Рівновага та співвідношення між попитом і пропозицією є своєрідним індикатором збалан­сованого і пропорційного розвитку суспільного виробництва, обміну й розподілу праці в сфері матеріального виробництва, безперервності процесу суспільного відтворення матеріальних та духовних благ. Співвідношення між попитом і пропозицією впливає на відхилення ринкових цін від вартості товарів і послуг (у разі перевищення попиту над пропозицією ціни відхиляються від вартості вгору, а в разі перевищення пропозиції над попитом — униз). Співвідношення між попитом і пропозицією щільно пов'язане з ціноутворенням.

Залежно від характеру взаємовідносин між продавцем і покупцем формуються вільні (відкриті), замкнені та регульо­вані ринки.

У разі вільних (відкритих) ринків немає жодних обмежень під час купівлі-продажу товарів.

Замкнені ринки обслуговують внутрікорпоративні (внутрі­галузеві) поставки.

На регульованих ринках здійснюються операції з купівлі-продажу товарів відповідно до міжнародних товарних угод.

Серед товарних ринків важливе місце посідають: посеред­ницький ринок, до якого відносять товарні біржі, аукціони, торги, інші організації, що купують товари й послуги для подальшого перепродажу з прибутком, та ринок проміжних товарів.

Для посередницьких ринків характерна купівля-продаж чітко визначених товарів: для товарних бірж — товарів з певними ознаками, які є масовими, взаємозамінними; для аукціонів — товарів, що користуються підвищеним попитом і мають індивідуальні ознаки (хутро, вироби мистецтва тощо); для торгів — машини, обладнання, виробництво яких потребує попереднього узгодження відповідних техніко-економічних характеристик.

Кожний товарний ринок має певні специфічні риси, пов'язані з особливостями економічного й політичного роз­витку країни.

Важливим показником ефективності функціонування товарного ринку та його організаційної структури е місткість ринку. Цей показник характеризується експортно-імпортним балансом. Друга суттєва риса ринку — диверсифікованість — упровадження стратегії маркетингу, спрямованої на розши­рення сфери діяльності фірми чи монополії на ринку нових товарів, виробництво яких не пов'язане з основним вироб­ництвом.

Товарний ринок у країнах із розвинутою ринковою економікою, високим науково-технічним рівнем виробництва характеризується такими ознаками:

· конкуренцією;

· жорстки­ми вимогами уряду в галузі захисту прав та інтересів споживача;

· підвищенням вимог ринку до якості товарів, безпеки його споживання;

· дотриманням екологічної чистоти, умов пакування й маркування та забезпеченням післяпродаж­ного обслуговування.

Кожна країна має власну специфіку товарних ринків, яка залежить від рівня розвитку промислового й сільськогосподар­ського виробництва, питомої ваги представлених на ринку видів товарів, що й визначають галузевий характер товарного ринку.

Розвиток товарних ринків зумовив їх розподіл на ринки реального товару і ринки прав на товар.

Торгівлю реальним (фізичним) товаром на біржі можна здійснювати або як на звичайному базарі, тобто продавати реальний товар після його огляду покупцем і встановлення ціни залежно від якості та інших параметрів, або за зразками товару, як на оптових ярмарках.

Первісний ринок прав на товар встановлюється відно­шенням продавців і покупців на предмет передачі товару в майбутньому за цінами, які встановлювалися завчасно. Такі ринки давали змогу продавцям бути впевненими в реалізації свого товару, а покупцям — заздалегідь планувати витрати, пов'язані з майбутнім придбанням необхідної їм продукції. Вдосконалення ринку прав на товари вимагало уніфікованого підходу як до самого товару, так і до умов його продажу та поставки в майбутньому. Тому зараз цей ринок охоплює невелике коло товарів порівняно з ринком реального товару.

Наприклад, у разі торгівлі сирою нафтою ринок реального товару (мокрі барелі) враховує всі види нафти (близько 70 видів), які добувають у світі.

Ринок прав на нафтовий товар представлений форвардним, ф'ючерсним і опціонним ринками.

Для сучасних товарних ринків велику роль відіграє географія ринку, тобто концентрація тих чи інших продуктів (товарів) в одному або кількох пунктах. Нині, в умовах жорсткої конкуренції та нових можливостей використання сучасної техніки знижується роль традиційних центрів торгівлі. Так, торгівля кольоровими металами і сьогодні орієнтується переважно на Лондонську біржу металів, торгівля зерном — на біржу «Чикаго Борд оф Трейд» тощо.

Хоча ринки прав на товар — це свого роду надбудова над ринками реального товару, в сучасних складних міжнародних товарно-грошових відносинах вони створюють необхідні умови для нормального функціонування ринків реального товару.

Дата добавления: 2014-01-04