Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 13 Світовий ринок товарів і послуг

Світові товарні ринки. Світові ціни на промислові і сировинні товари. Особливості світових ринків промислових та сировинних ринків товарів. Класифікація товарів в міжнародній торгівлі. Міжнародна торгівля послугами. Сутність та класифікація послуг у міжнародній торгівлі. Способи здійснення міжнародних операцій у сфері послуг. Сучасна міжнародна торгівля послугами. Особливості транспортних послуг. Міжнародний ринок інжинірингових послуг. Особливості та умови надання інжинірингових послуг.

Світовий ринок можна визначити як механізм міжнародного переміщення товарів, послуг, факторів виробни­цтва та фінансових засобів під дією не тільки внутрішніх, але і зовнішніх попиту і пропозиції. Виходячи з цент­рального неокласичного принципу про економічну рівно­вагу, можна стверджувати: основним елементом світово­го ринку є загальна міжнародна рівновага, тобто одно­часне урівноваження попиту і пропозиції на внутрішніх і зовнішніх ринках. Для досягнення рівноваги має до­тримуватися умова, описана такою системою рівнянь:

 

Sxh – Dxh = Dxa – Sxa

Dyh – Syh = Sya - Dya

 

де Sxh — вітчизняна пропозиція блага x;

Dxh — вітчизняний попит на благо х;

Sxa — закордонна пропозиція блага х;

Dxa — закордонний попит на благо х;

Syh — вітчизняна пропозиція блага у;

Dyh — вітчизняний попит на благо у;

Sya — закордонна пропозиція блага у;

Dya — закордонний попит на благо у.

 

З цієї системи випливає:

 

а) міжнародна рівновага на ринку блага х дорівнює:

 

Dim(x) = Dxh - Sxh

Sex(x) = Sxa - Dxa

 

Ця система рівнянь показує, що міжнародний попит на благо х, або його ввезення (Dlm), тобто імпорт, дорівнює різниці між внутрішнім (вітчизняним) попитом та внутрішньою (вітчизняною) пропозицією. Водночас, вивезення блага х, або його експорт (Sex), дорівнює різниці між закордонним його виробництвом (пропозицією) та закордонним попитом;

б) міжнародна рівновага на ринку блага у дорівнює:

Dim(y) = Dya - Sya

Sex(y) = Syh – Dyh

 

З цієї системи рівнянь видно, що попит на благо у, чи його імпорт (Dim), дорівнює різниці між закордонним попитом та закордонною пропозицією. Щодо експорту блага у (Sex), він дорівнює різниці між вітчиз­няною пропозицією його та вітчизняним попитом на ньо­го.

Отже, країна, яку ми назвемо "Вітчизна", спеціалі­зується на продукуванні блага у (причини цього поки що нам невідомі) і, маючи його надлишок, вивозить до інших країн. А країна, яку ми назвемо "Закордон", спеціалізується на продукуванні блага х (причини цієї спеціалізації поки що нам також невідомі) і вивозить його до "Вітчизни". Тоді загальна міжнародна рівно­вага може бути формально відображена таким чином:

 

Dlm(x) = Sex(y),

Dim(y) = Sex(x).

Тобто, експортно-імпортні потоки урівноважуються. Рівноважне співвідношення між експортом та імпор­том встановиться тоді, коли вартісний обсяг виробни­цтва дорівнюватиме вартісному обсягу споживання. Адже країна не може витрачати більше, ніж заробляє. Цю рівновагу опишемо рівнянням:

 

PxDx + PyDy = PxSx + PySy,

тоді:

Px

Dy-Sy = — (Sx-Dx),

Py

де P — відносна ціна блага.

Таким чином, закордонний імпорт блага у є функцією від експорту блага х країною "Закордон" з поправкою на коефіцієнт відносних цін

Px

Py

За попитом і пропозицією завжди стоять певні економічні суб'єкти зі своїми інтересами і мотивами діяльності. Узагальнено їх можна іменувати споживачами і виробниками.

Ринок є невід’ємною частиною суспільного господарського відтворення і формується в тісній взаємодії з усіма його елементами: виробниц­твом, споживанням, розподілом.

Ринок являє собою сферу товарно-грошового обміну, розвитку тор­говельних функцій між продавцем і покупцем.

Первісним елементом світового ринку є внутрішній ринок, який здійснює торговельні операції з внутрішньої торгівлі.

Національний ринок поєднує внутрішню та зовнішню торгівлю да­ної країни.

Світовий ринок - це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на підставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва і збуту товарів і послуг.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Тема 12 Теорії міжнародної торгівлі | Внутрішній ринок
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 443; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.028 сек.