Стискання

РОЗТЯГУВАННЯ

СТИСКАННЯ

арматура

РОЗТЯГУВАННЯ

Залізобетонні конструкції по засобу виконування можуть бути збірними та монолітними. Збірні конструкції виготовляються на спеціальних заводах залізобетонних конструкцій в багатократно використовуємих формах та транспортом постачаються до місця будівництва, де з них монтуються будівлі та споруди. Збірно – монолітні конструкції збираються з елементів заводського виготовника з заповненням окремих ділянок монолітним бетоном на місці будівництва. Конструкції з монолітного залізобетону виготовляються безпосередньо на місці в якості форм використовуються різноманітних видів опалубки. В цьому випадку до місця будівництва підвозиться окремо бетон та арматура. Монолітний залізобетон в основному застосовують в гідротехнічному будівництві.

Питання 4 Гідро- та теплоізоляційні матеріали.(СІ)

Будівельні конструкції, як що на них довго впливають атмосферні, ґрунтові та технологічні вологості знижають свої експлуатаційні якості. Багато будівельних матеріалів при тривалій дії на них вологи втрачають свої якості відповідальні за міцність, корозостійкість, морозостійкість та довговічність. Особисто велику негативну дію оказує волога на будівельні конструкції, які знаходяться в агресивному середовищі в якому є суміші солей, кислот ф т.ін.

Тому всі будівельні споруди, особисто ті які дуже схиляються до дії вологи, захищають покриттям з гідрофобних матеріалів, такі покриття називаються гідроізоляцією, а роботи зв’язані з їх улаштуванням гідроізоляційними.

Тип та загальна товща ізоляційного покриття залежить від корозійних властивостей ґрунту, призначення трубопроводу, присутності блукаючих токів та інших умов.

Ізоляційне покриття повинне бути довговічним, тому до нього пред’являють високі вимоги за щільністю та міцністю, окрім того воно повинне володіти високою теплостійкістю, вологостійкістю та морозостійкістю, високим електроопором.

Для виготовлення мастичних гідроізоляційних матеріалів, широко використовуємих в будівництві застосовують органічні (бітумні чи дьогтьові) в’яжучі речовини. Бітумні в’яжучі – суміш високомолекулярних вуглеводородів та їх з’єднань з сіркою, киснем, азотом. Ці речовини розчиняються в сіровуглероді, хлороформі, бензолі та інших органічних розчинах. Бітумні в’яжучі поділяються на природні та нафтяні бітуми.

К дьогтьовим в’яжучим відносяться кам’яновуглеродний дьоготь, масла.

Мастики – неприродні суміші нафтового бітуму чи дьогтю з мінеральними наповнювачами та добавками. В залежності від початкового в’яжучого мастики поділяють на бітумні, бітумно – полімерні. По засобу приготування та застосування мастики бувають гарячі, тобто розчинні, та холодні – без попереднього підігріву.

Для захисту споруд чи окремих їх елементів від проникання вологі з навколишнього середовища та попередження корозії в матеріалах конструкцій застосовують різноманітні рулонні гідроізоляційні матеріали. (руберойд, направлений руберойд, кровельний гідроізоляційний толь, склоруберойд, гідро ізол, ізол, бризол, скло ізол, фольгоізол.).

Конструкція гідроізоляційного покриття визначається робочим проектом, а засоби, час їх виконання, склад бригади та ланки, підбір комплекту машин для комплектації механізованих робот визначають проектом виробництва робіт.

Теплоізоляційними називають матеріали які потрібні для теплової ізоляції огороджуючих конструкцій будівель різноманітного призначення, а також для промислового та енергетичного обладнання та трубопроводів з метою зменшення теплових втрат.

Ці матеріали мають високу пористість, невелику середню щільність та низький коефіцієнт теплопровідності. По хімічному складу теплоізоляційні матеріали поділяються на мінеральні та органічні, за зовнішнім виглядом теплоізоляційні матеріали бувають сипучі, рулонні та штучні.

В будівництві для характеристики теплоізоляційних властивостей матеріалу звичайно використовують не показник теплопровідності, визначати який дуже важко, а щільність матеріалу.

Теплоізоляційні матеріали повинні бути біостійкими, тобто не підвергатися загниванню та порчі комахами та гризунами, сухими з малою гігроскопічністю, так як при зволоженні їх теплопровідність значно знижується, хімічно стійкими, а так же володіти тепло – та вогнестійкістю.

За формою та зовнішньому вигляду теплоізоляційні матеріали можуть бути:

- штучні (плити, блоки, шкарлупи, цегла, сегменти, циліндри);

- рулонні та шнурові (мати, шнури, джгути);

- рихлі та сипучі (вата, перлітовий пісок, вермикуліт).

За структурою теплоізоляційні матеріали можуть бути:

- волокнисті (мініраловатні, скловолокнисті);

- зернисті (перлит, вермикуліт);

- чаруночні (ячеистые) (піноскло, чаруночний бетон).

В залежності від жорсткості (остаточна деформація) теплоізоляційні

матеріали поділяють на:

- легкі (М) це мінеральна і скляна вата, з каолінового та базальтового волокна і т.д.;

- напівжорсткі (П) - це плити з штапельного скловолокна на синтетичному в’яжучому і т.д.;

- жорсткі (Ж) – це плити з мінеральної вати на синтетичному в’яжучому;

- підвищеної жорсткості (ПЖ);

- тверді (Т).

За теплопровідністю теплоізоляційні матеріали поділяють на класи:

А – низької теплопровідності до 0,06 Вт/(мК);

Б – середньої теплопровідності від 0,06-0,115 Вт/(мК)

В – підвищеної теплопровідності від 0,115-0,175 Вт/(мК).

За щільністю теплоізоляційні матеріали поділяються на марки:

- особисто низької щільності – 15, 25, 35, 50, 75;

- низької щільності – 100, 125, 150, 175;

- середньої щільності – 200, 225, 250, 300, 350;

- щільні – 400, 450, 500, 600.

Щільність теплоізоляційних матеріалів не висока, звичайно 0,2 – 2,5 МПа, але

в окремих випадках вона досягає 10 МПа.

В залежності від матеріалу з якого виготовляють теплоізоляційний матеріал його класифікують на неорганічні (мінеральна вата, чаруночний бетон, піноскло, азбестні матеріали), органічні (дерев'яно – волокнисті та дерев'яно – пилкові плити, комишит, торф’яні плити та газонаповнювальні пластмаси) та змішані (фіброліт, перліто – пластбетон і т.д.).

Питання 5. Кам’яні та лісові будівельні матеріали.(СІ)

Природні кам’яні матеріали отримують при допомозі механічної обробці, а саме дробінням, розкалуванням, розпиленням горних пород. Таким образом отримують облицювальний плити, кам’яні та блоки для кладки стін, щебінь.

Всі ці види будівельних матеріалів називаються нерудними.

Природні кам’яні матеріали є найбільш доступними. Вони застосовуються в будівництві з даних часів завдяки великій міцності та довговічності. До наших днів збереглися монументальні споруди з природного каменя: египедськи піраміди, грецькі та римські храми, арени, собори Древньої Русі.

Природні кам’яні матеріали класифікуються за щільністю:

- важкі (щільністю більш ніж 1800 кг/м³;

- легкі (щільністю менш ніж 1800 кг/м³.

В залежності від засобу виготовлення виробу та матеріалу з природного

каменю поділяють на слідуючи види:

- пилянні, отримують з масиву каменерізними чи какамнедробарними машинами (блоки – напівфабрикати, крупні камені);

- пилині з блоків – напівфабрикатів з подальшою обробкою (облицювальні плити, цілі ступені, підвіконні дошки і т.д.);

- колоті отримують розколюванням блоків з послідуючою обробкою (плити та камені тесані, бортовий камінь, брусчатка і т.д.);

- грубоколоті отримують направленим розколюванням блоків без послідуючої обробки (постелистий камінь);

- рвані отримують за допомогою вибуху горної породи та отеленням мілких фракцій (бутовий камінь);

- дроблені отримують дробленням горної породи з послідуючим поділенням на фракції (щебень, пісок неприродній);

- молоті отримують за допомогою помелу горної породи (молотий мінеральний порошок, кам’яна мука);

Лісові матеріали широко застосовуються в своєчасному будівництві. Вони володіють цінними якостями: малою середньою щільністю, високою щільністю, малою теплопровідністю, звичайністю технологічної обробки. До недоліків деревини необхідно віднести: загнивання, займання, неоднорідність будови та гігроскопічність.

В будівництві застосовують такі види лісових матеріалів:

1. Деревину хвойних пород: сосни, ялини, модрина;

2. Деревину твердих модринних пород: дубу, буку, грабу, клена, ясеня, берези;

Для тимчасових споруд та допоміжних конструкцій (опалубка, навіси, обрешітка) використовують деревину м’яких листвяних пород: осини, Ольги, тополі, липи.

Круглі лісоматеріали – відрізки дерев'яного ствола різних пород та розмірів, очищені від кори та сучків. В цілому вигляді круглі лісоматеріали застосовують в будівництві в якості стінового матеріалу, опор та стовбурів для повітряних ліній зв’язку та ліній електропередачі в якості палів (свай) та настилу при будівництві мостів, доріг, для огородження території.

Пиломатеріали отримують після поздовжнього розпилювання бревен: на дошки товщиною 100 мм та менш при відношенні ширини до товщини більш 2; брусся товченою та шириною більш 100 мм, бруски товщиною до 100 мм та шириною не більш двійної товщини.

Питання для контролю знань:

1. Основні властивості будівельних матеріалів.

2. Як виготовляються, застосовуються і класифікуються мінерально в’яжучі речовини?

3. Як виготовляються, застосовуються і класифікуються будівельні розчини?

4. Як виготовляються, застосовуються, класифікуються, зберігаються та основні властивості бетону та залізобетону?

5. Як добуваються, застосовуються, класифікуються, зберігаються та основні властивості кам’яних та лісових матеріалів?

Дата добавления: 2014-01-04