Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 3. Україна в міжнародних інвестиційних процесах

Неготовність вітчизняних виробниківв окремих випадкахдо жорсткої конкуренції.

Для виробників

Макроекономічний стан

Розширення асортименту та якостіпропонованих товарів і послуг,зниження їх ціни.

2. Відбудуться відповідні зміни в обсягах і структурі споживання,яка наблизиться до стандартів розвинутих країн.

3. Підвищення платоспроможного попиту позитивно позначатиметься на зростанні виробництва.

Можливі негативні наслідки:

1. Посилення в середньо- і довгостроковому періодах впливу світової кон’юнктури на національну економіку внаслідок подальшої лібералізації торгівлі.

2. Тимчасові ускладнення у сфері державного регулювання економічного розвитку,спричинені необхідністю переходу на нові, міжнародно погоджені умови державного регулювання економіки.

3. Відмова від багатьох положень, закріплених в існуючих галузевих програмах, які несумісні з нормами СОТ, що спричинить проблеми для секторів, які користуються значними державними преференціями.

1. Зменшення прямої підтримки з боку держави для окремих галузей.

3. Часткове витіснення вітчизняних постачальників авіаційних і,деякою мірою, морських транспортних послуг внаслідок форсування лібералізації та невжиття превентивних заходів з підвищення конкурентоспроможності національних перевізників.

4. Додаткові значні витрати виробників, а відтак – і споживачів внаслідок необхідності приведення у відповідність до міжнародних норм національних стандартів.

Найперше слід з´ясувати суть прямих іноземних інвестицій. За класифікацією ООН, прямі іноземні інвестиції (FDI — foreign direct investments) — це інвестиції, що включають управлінський контроль над національним господарюючим суб´єктом з боку господарюючого суб´єкта іншої національності. ПІІ передбачають встановлення довгострокових відносин, що свідчать про глибоку зацікавленість інвестора в закордонному суб´єкті, в який вкладено інвестицію.

Іноземні інвестицій – згідно із Законом України «Про режим іноземного інвестування» – це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

 

У світі обмежені фінансові ресурси, а тому для інвесторів привабливими є:

· доступ до нового регіонального ринку;

· забезпечення доступу до природних ресурсів шляхом здійснення інвестицій у видобуток і створення потужностей;

· можливість наближення виробництва до споживачів;

· можливість комбінації ресурсами виробництва – капіталами, технічними засобами, кадрами;

· мінімізація інвестиційних ризиків;

· поліпшення конкурентних позицій та створення додаткових переваг, які дають концентрація виробничих ресурсів і економія на масштабі.

Найкрупніші світові інвестори – США, Велика Британія, Китай. Вклад Китаю у світову фінансову систему 10 млрд. дол., в економіку – 77,7 млрд. дол.

Найкрупніші реципієнти – США, Китай. Китай довгий час був лідером із залучення ПІІ.

 

Україна має значний потенціал для іноземних інвесторів. Він визначається перевагами розміщення ПІІ, серед яких:

 

· відносно великий і зростаючий ринок. За кількістю споживачів близько 46 млн. Україна є потенційно великим ринком в Європі і посідає обсяг ринку – 38 місце серед досліджуваних 139 країн світу;

· відносна ненасиченість ринку;

· динамічне економічне зростання;

· зростання роздрібної торгівлі, проте все ще низький рівень доходів населення;

· природні ресурси – значні запаси природних ресурсів;

· фізичний капітал – наявність масштабних основних виробничих фондів, багатогалузева обробна промисловість;

· людський капітал – за індексом людського розвитку Україна посідає 69 місце серед 169 країн світу, а за показником тривалості навчання 18, що є на рівні таких розвинутих країн, як Канада та Нідерланди;

· наука і технології – характеризується достатньо високим рівнем науково-дослідних розробок у багатьох галузях науки і техніки і значним науково-технічним потенціалом. В країні налічується більш ніж 2 тис. вчених та інженерів на 1 млн. населення;

· інфраструктура – достатньо розвинута транспортна інфраструктура – трубопроводи, залізниці, автотранспортні шляхи, мережі електропередач, морські порти. За оцінками міжнародних експертів, Україна належить до перших 16% країн світу за протяжністю асфальтованих доріг. Але має місце старіння інфраструктури;

· відносно дешева і кваліфікована робоча сила – за показником вища та професійна освіта –Україна посідає місце серед досліджуваних 139 країн світу.

· розвинуті економічні зв’язки з країнами світу.

 

При здійсненні ПІІ іноземні компанії оцінюють переваги розміщення інвестицій в будь-якій країні. Одне з досліджень було проведене консорціумом Флемінг/САРС, яке охоплювало 34 відомі фірми, визначило мотиви інвестицій іноземних фірм в Україну. Такими перевагами були:

· масштаби ринку та потенціал його зростання;

· доступ до нового регіонального ринку;

· якість навичок робочої сили;

· наявність дешевих факторів виробництва – робоча сила, енергія, сировина;

· виробничі потужності;

· підвищення конкурентоспроможності в постачанні на розвинуті ринки;

· податкові стимули;

· доступ до науково-технічних розробок.

 

Вигоди для приймаючої сторони: структурна перебудова економіки; формування ринкової інфраструктури; поширення прогресивних форм менеджменту; оновлення застарілих фондів; впровадження новітніх технологій; створення нових робочих місць; забезпечення економічного зростання.

 

Інвестиційний клімат -правове забезпечення, економічна і політична стабільність.

За даними Державної служби статистики України, обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну у 2012 році становив 6,013 млрд. дол. США прямих інвестицій, що на 7,2% менше від показника за 2011 рік (6,480 млрд. дол.). Загальний обсяг внесених з моменту інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 1 січня 2013 року становив 54,462 млрд. дол., і з розрахунку на одного українця становить 1 199 дол.

Інвестиції надходили зі 130 країн світу.

Основними країнами-інвесторами України залишаються: Кіпр – 31,7%, Німеччина – 11,6, Нідерланди – 9,49, Австрія – 6,45, Велика Британія – 4,69, Франція – 3,24, Швеція – 2,94, Віргінські Острови (Брит.) – 3,46, Швейцарія - 2,03, інші країни ЄС -3,50, країни СНД - 7,84, в т.ч. РФ – 6,95, інші країни світу – 13,25.


Галузева структура:

· промисловість, становить 17,167 млрд. дол. (31,5% загального обсягу),

· фінансовий сектор - 16,106 млрд. дол. (29,6%).

· операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингу та надання послуг підприємцям – 16,63%.

Найбільший приріст демонструє промисловість +14.22%, а в ній - такі її підгалузі, як

· виробництво харчових продуктів напоїв та тютюнових виробів з показником приросту +36,82%,

· виробництво та розподілення електроенергії газу та води подвоєння обсягів іноземних інвестицій протягом 2012 року

 

Регіональна структура - лідером серед них є м. Київ, на господарчих суб’єктів якого припадає 26592.1 млн. дол., що в свою чергу становить майже половину - (48.83%) іноземного акціонерного капіталу, розміщеного в Україні за всю її суверенну історію.

Регіональний розподіл ПІІ: Київ - 48.83%, Вінницька обл. - 0,45%, Хмельницька – 0,38%, Тернопільська та Чернівецька області - по 0,12%. В такому диспропорційному вигляді інвестиції спотворюють основне своє декларативне призначення – досягнення економічного та соціального ефекту територіальних громад.

 

Лідером за приростом інвестицій за 2012 рік в абсолютному значенні залишається столиця, а відносному – Черкаська область +209.45%. Найбільший як відносний так і абсолютний показник за скороченням інвестицій продемонструвала Харківська область мінус -22.8% від показника станом на початок року.

 

Прямі інвестиції з України надходили до 49 країн світу, основний обсяг спрямований на Кіпр (89,6%).

Обсяг прямих інвестицій (акціонерний капітал) з України в економіку країн світу на 1 січня 2013 р. становив 6,482 млрд дол., в т.ч.

· в країни ЄС - 6,046 млрд дол. (93,3% загального обсягу),

· в країни СНД - 340,6 млн. дол. (5,2%), у т.ч. Російська Федерація – 4,51%

· Польща - 0,84%.

За даними Держкомстату, станом на 31.12.2012р. українські інвестори розмістили за кордоном 6481.9 млн. дол., за 2012 рік спостерігалася динаміка скорочення, за абсолютним показником (-417.8) млн. дол. та відносним (-6.06%), з розрахунку показників на початок та кінець календарного 2012 року.

В розрізі областей України лідером є Донецька область - 83,71% від усіх інвестицій, що були інвестовані Україною в інші країни світу. Найменший абсолютний показник продемонстрували Вінницька - 0.2 млн. дол., Кіровоградська - 0.1 млн. дол., Херсонська - 0.1 млн. дол., що у відносному показнику менше ніж 0,01%.

Інвестиції вітчизняного акціонерного капіталу диспропорційно представлені в галузях закордонних економік. Беззаперечним лідером серед галузей економіки є:

· операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям, обсяг капіталовкладень в яку з боку українських інвесторів становить – 83.13% усіх капіталовкладень.

· фінансова діяльність – 10,22%

· промисловість країн світу 2,34%,

· транспорт та зв’язок – 0,55%,

· будівництво – 0,07%.

 

У 1 кварталі поточного року найбільший приріст іноземного капіталу спостерігався на підприємствах промисловості, на підприємствах, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям, а також на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку.

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Для споживачів | Залучення прямих інвестицій транснаціональних корпорацій в економіку України
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 535; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.