Лекція 6. Стратегія зближення України з ЄС

В 1992 р. була прийнята директива Комісії Європейських Співтовариств до Ради Міністрів ЄС про започаткування переговорів щодо укладання угод про співробітництво з Білоруссю, Казахстаном, Росією та Україною.

Позиція і політика ЄС

1991 — Декларація ЄС щодо України

1992 — Перша зустріч Україна - ЄС на найвищому рівні

1994 — Верховна Рада України ратифікувала Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС

1998 — набуття чинності угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.

Відносини між Європейським Союзом та Україною головним чином ґрунтуються на Угоді про партнерство і співробітництво (УПС), яка підписана 16 липня 1994 та ратифікована законом України 10 листопада 1994. Це була перша угода, підписана ЄС з країнами колишнього Радянського Союзу. Оскільки УПС стосується справ Співтовариства, мала бути підписана всіма країнами-учасницями, тому набула чинності 1 березня 1998 року.

Офіційний текст Угоди складається з:

· самого тексту УПС з преамбулою та 109 статтями;

· Протоколу про взаємну допомогу в митних питаннях;

· п’яти Додатків та одного Доповнення;

· Спільних декларацій стосовно статей 18, 19, 30, 31, 32(б), 43, 50 та 102 УПС.

Угода забезпечує відповідні рамки для політичного діалогу, запроваджує основні спільні цілі на основі гармонійних економічних відносин, сталого розвитку, співробітництва в ряді галузей та підтримки зусиль України в напрямку демократії, а також створення інституційної мережі для досягнення цих цілей.

УПС є важливим інструментом для залучення України до правових рамок єдиного європейського ринку та системи СОТ. Вона також несе ряд еволюційних положень, включаючи перспективу створення зони вільної торгівлі.

В рамках УПС запроваджується ряд інституцій двостороннього співробітництва, що забезпечують базу для прийняття подальших відповідних рішень. Такими інституціями є:

· Рада із Співробітництва на міністерському рівні (до неї входять представники: Головуючий в ЄС, Європейська Комісія, Верховний Представник ЄС, Уряд України);

· Комітет із Співробітництва (рівень вищих державних службовців, під головуванням по черзі Європейської Комісії та Української сторони);

· Підкомітети (рівень експертів, підтримуючих роботу Комітету із Співробітництва).

Політичний діалог між ними ведеться шляхом щорічних самітів засідань Ради із Співробітництва, міністрів та вищих урядовців.

11 червня 1998 р. Указом Президента України від була затверджена Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу, яка визначає основні напрями співробітництва України з Європейським Союзом (ЄС) - організацією, яка в процесі свого розвитку досягла високого рівня політичної інтеграції, уніфікації права, економічного співробітництва, соціального забезпечення та культурного розвитку.

Національні інтереси України потребують утвердження України
як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. В
результаті вступу до ЄС Польщі та Угорщини - Україна межує з ЄС, що створює принципово нову геополітичну ситуацію. У зв'язку з цим є
необхідним чітке та всебічне визначення зовнішньополітичної
стратегії щодо інтеграції України до європейського політичного (в
тому числі у сфері зовнішньої політики і політики безпеки),
інформаційного, економічного та правового простору.

Стратегія інтеграції України до ЄС грунтується на: Конституції України, схвалених Верховною Радою України Основних напрямах зовнішньої політики України та Концепції національної безпеки України, Угоді про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами членами від 14 червня 1994р. та інших договорах, укладених між Україною та ЄС.

Стратегія інтеграції України до ЄС визначала основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 року, протягом якого повинні були створені передумови, необхідні для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі.

Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу має
забезпечити входження держави до європейського політичного,
інформаційного, економічного і правового простору. Отримання на
цій основі статусу асоційованого члена ЄС є головним
зовнішньополітичним пріоритетом України у середньостроковому
вимірі.

Дата добавления: 2014-01-04