КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
План матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) підприємства
План МТЗ підприємства — сукупність планово-розрахункових документів, у яких вирішується потреба в матеріальних ресурсах і встановлюються джерела покриття цієї потреби (рис. 6.3). Він складається з двох основних частин: розрахунків потреби в матеріалах і балансу матеріально-технічного постачання. Рис. 6.3. Порядок розробки плану матеріально-технічного забезпечення 1. Розрахунок потреби в матеріалах Вихідними даними для визначення потреби в матеріалах, необхідних для виконання виробничої програми, є обсяг виробництва і норма витрати матеріалів на виготовлення одиниці продукції. 1. Метод прямого розрахунку: , де НВ — норма витрати матеріалу на виготовлення одиниці продукції; П — кількість виробів, яка повинна бути виготовлена у плановому періоді; п — кількість виробів чи різновидів робіт, для яких використовується цей матеріал. Різновиди методу прямого розрахунку: 1) У будівництві. На основі цієї ознаки розрізняються розрахунки потреби за кошторисними і виробничими нормами. Потреба в матеріалі знаходиться шляхом множення норм витрат, встановлених в одиницю виміру обсягу робіт (кубометр кладки, квадратний метр поверхні, яка зафарбовується, і т.д.) або на відповідний планований обсяг робіт. 2) Повиробний метод: , де НВВ — норма витрати даного матеріалу на виріб; ПВ — програма виготовлення даного виробу; п — кількість виробів, на виготовлення яких витрачаєтьсяданий матеріал. 3) Подетальний метод:
де НВД — норма витрати на деталь; ПД — програма виробництва деталей; п — кількість вироблених деталей. 4) Метод розрахунку потреби за аналогією: , де НВАН — норма витрати базового аналога; П — програма випуску виробів, для яких визначається потреба в матеріалах; К — коефіцієнт, який враховує особливості споживання матеріалу для даного виробу в порівнянні з аналогом. 5) Метод розрахунку потреби за типовими представниками: , де НВТИП — норма витрати типового представника; ПЗАГ — програма виробництва виробів даної групи. , де НВН — норма витрати на окремий виріб, який входить в групу; КВ — кількість виробів у групі. 2. Розрахунок потреби на основі даних про рецептурний склад При виготовленні продукції з декількох різновидів сировини і матеріалів для одержання виробів із заздалегідь заданими технічними характеристиками і потрібною якістю розробляються рецептури, в яких вказується співвідношення кожного матеріалу, використовуваного для виробництва цієї продукції. Розрахунок здійснюють в три етапи: 1 етап. Встановлюють кількість готової продукції, яка повинна бути виготовлена відповідно до програми реалізації: , де РГП — потреба готової продукції, (шт, м3 та ін.) В — маса (об'єм) однієї деталі чи виробу; П — програма випуску деталей для виконання плану реалізації, шт; п — кількість найменувань виробів, які виготовляються із суміші однієї рецептури. 2 етап. Встановлюють загальну кількість матеріалів, яка повинна бути відпущена у виробництві з урахуванням втрат в технологічному процесі: , де К0Б — інтегральний коефіцієнт виходу готової продукції, який враховує втрати, що виникають на всіх стадіях технологічного процесу виробництва. 3 етап. Встановлюють потребу в кожному матеріалі: , де Км — питома вага даного матеріалу в загальному складі для виготовлення виробів за рецептом. 3. Розрахунок на основі нормативних термінів зносу: де N — кількість виробів, які знаходяться в експлуатації; t — нормативний термін зносу. 4. Розрахунок на основі формул хімічних реакцій Для розрахунку потреби у вихідній сировині і матеріалах можна використовувати формули хімічних реакцій, молекулярні маси готового продукту і матеріалу, дані про втрати в технологічному процесі: де РМ — потреба в матеріалі в натуральних одиницях виміру; П — програма виробництва готової продукції в натуральних од. виміру; ММ — молекулярна маса матеріалу; МПР — молекулярна маса готового продукту; КПР — вміст чистої речовини в готовому продукті, %; КМ — вміст чистої речовини у вихідному матеріалі, %; КВ — сумарна кількість втрат при виготовленні. 5. Статистичний метод Для обґрунтування потреби в матеріалах, для яких важко або неможливо встановити норму витрат, користуються статистичними даними про фактичні витрати в минулих періодах: В = Вф * КПР * КЕ ,, де Вф — фактична витрата матеріалу в минулому періоді; КПР — коефіцієнт урахування зміни програми випуску виробів чи обсягу роботи; КЕ — коефіцієнт, який характеризує зниження витрат матеріальних ресурсів у зв'язку із впровадженням відповідних організаційно-технічних заходів. 6. Розрахунок потреби в паливі Потреба в паливі визначається в більшості випадків прямим розрахунком шляхом множення обсягу роботи в плановому періоді на норму витрати палива. Особливістю цих розрахунків є те, що норми витрати різних видів палива встановлюються в одиницях умовного палива, тому при розрахунках спочатку визначають потребу в умовному паливі. Потреба в паливі для опалення виробничих будівель у зимовий період визначається за формулою: , де ВП — потреба в паливі на весь опалювальний період; НВУ — норма витрат умовного палива на добу, на 1°С різниці між внутрішньою і зовнішньою температурами в опалювальний період у кг/1000 м3 об'єму будівлі; Воп — тривалість опалювального періоду, днів; Тв — внутрішня температура опалюваних будівель, °С; Т3 — середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С; V — зовнішній об'єм опалюваних приміщень; КЕ — тепловий еквівалент застосовуваного палива.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 419; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |