Загальна характеристика і класифікація методів управління комунальними ресурсами міста

Методи управління - найважливіший елемент у механізмі використання об'єктивних законів ринку. Якість й ефективність управлінської діяльності багато в чому залежать від застосовуваних методів управління.

Метод управління — це спосіб цілеспрямованого впливу на об’єкт з метою досягнення поставлених перед ним завдань.

Складність, мінливість об'єкта управління визначає й різноманіття використовуваних методів.

Розрізняють загальні й спеціальні методи управління, які реалізуються через вивчення об'єкта управління в часі й просторі, у тісному взаємозв'язку й взаємозумовленості з іншими об'єктами, з урахуванням різних факторів. У зв'язку із впровадженням комп'ютерів, електронних обчислювальних машин, що виникла потребою об'єктивного й швидкого обґрунтування прийнятих рішень всі частіше використаються спеціальні методи економічного моделювання.

Класифікація включає наступні методи управління:

¾ • адміністративні (організаційно-розпорядницькі);

¾ • економічні;

¾ • соціально-психологічні;

¾ • виховні й ін.

Такий розподіл методів у відомій мері умовно, тому що абсолютно чітко відокремити кожний з них не представляється можливим: вони взаємопроникають і мають чимало загальних рис, той же час властиві їм розходження в способах впливу на об'єкти управління дозволяють розглядати кожний з методів окремо.

Особливу гостроту проблема методів управління здобуває в обстановці переходу до ринкових відносин. Найважливішими відмітними рисами створюваної в Україні ринкової економіки є перехід від переважно адміністративних до переважно економічних методів керування.

Адміністративні методи.Діяльність по управлінню неможлива без розумного застосування адміністративних методів (які нерідко називають організаційно-адміністративними або організаційно-розпорядницькими). З їхньою допомогою формуються основні системи управління у вигляді стійких зв'язків і відносин, положень, що передбачають права й відповідальність підрозділів апарата управління, окремих працівників.

Адміністративні методи реалізуються шляхом прямого впливу керівників, власників на підлеглих. Воно може здійснюватися на основі укладених договорів, через адміністративні накази й розпорядження, різні положення, правила, нормативи й інші документи, організаційно регламентуюча діяльність підлеглих осіб, їхню чітку роботу, що забезпечують належну дисципліну й відповідальність.

Форми й масштаби застосування адміністративних методів визначаються завданнями керуючого органа, рівнем організації виробництва, кваліфікацією й культурою працівників, що приймають рішення. Ніж повніше представлені ці параметри, тим менше потреби в адміністративному втручанні.

У сучасних умовах застосування адміністративних методів припускає попередній аналіз матеріалів, що дають повне, достовірне подання про стан керованого об'єкта, і несумісно з яким би те не було волюнтаризмом.

Економічні методи.Потреба в економічних методах управління закономірно й істотно зростає, оскільки в умовах розвитку приватного підприємництва не завжди можливо й розумно вирішувати за допомогою директивного впливу складну сукупність завдань задоволення зростаючих потреб населення.

Сутність економічних методів — у впливі на економічні інтереси споживача й працівників за допомогою цін, оплати праці, кредиту, прибутку, податків й інших економічних важелів, що дозволяють створювати ефективний механізм роботи. Економічні методи ґрунтуються на використанні стимулів, що передбачають зацікавленість і відповідальність управлінських працівників за наслідки прийнятих рішень і працівників, що спонукують, домагатися ініціативного здійснення поставлених завдань без спеціальних на те розпоряджень.

Особливості економічних методів управління полягають у тому, що вони:

¾ базуються на деяких загальних правилах поведінки, що дають можливість маневрувати комунальними ресурсами, тоді як адміністративні характеризуються конкретно-адресними завданнями, орієнтованими на досягнення цілей керованої системи шляхом формування її чіткої структури, створення умов для підготовки, прийняття й реалізації рішень (хоча деякі загальні правила, що стосуються, наприклад, методики розробки бізнес-планів, режиму роботи й інші, можуть передбачатися директивними актами);

¾ роблять на виробників і споживачів непрямий вплив, за допомогою системи відносин ураховують інтереси колективу й окремих працівників (адміністративні методи по своїй природі не здатні настільки повно й безпосередньо орієнтуватися на економічні інтереси об'єктів управління);

¾ неодмінно припускають самостійність підприємства на всіх рівнях при одночасному покладанні на нього відповідальності за прийняті рішення і їхні наслідки (на відміну від адміністративних методів, що припускають значну частку відповідальності вищих органів, що приймають рішення);

¾ спонукують виконавців до підготовки альтернативних рішень і вибору з них найбільш відповідним інтересам колективу (адміністративні розпорядження здебільшого однозначні, вимагають обов'язкового, точного виконання).

Економічні методи управління повинні зайняти й неминуче займуть домінуюче положення. Це необхідно для забезпечення нормальних умов функціонування асоціацій, союзів, підприємств у нових умовах господарювання. Одночасно скорочується число ланок керування.

При вмілому використанні економічних методів керуючі органи в умовах ринку легше переборюють інертність у реалізації своїх завдань, обумовленої відсутністю відповідної економічної зацікавленості в оперативному задоволенні мінливих потреб. Підсилюється самоконтроль, до мінімуму знижується необхідність в адміністративному контролі, що зосереджує, якщо в тім є потреба, кінцевих результатах обслуговування населення.

Ніж ширше застосовуються економічні методи, тим більше число питань вирішується безпосередньо в основних ланках управління, ближче до джерела інформації. У минулому в умовах необґрунтовано широкого застосування адміністративних методів нерідко на високих рівнях управління приймалися рішення, які по своєму змісті входили в компетенцію нижчестоящих ланок управління. У результаті сповільнювався процес прийняття рішень і не забезпечувалася необхідна оперативність управління, знижувалися його компетентність й якість.

Використання системи економічних методів на комунальних підприємствах дасть належний ефект тільки в тому випадку, якщо принцип прибутковості ведення господарства буде охоплювати все ланки організаційної структури управління, утворюючи замкнуту систему з розподілом матеріальної відповідальності між всіма її ланками.

Економічне моделювання.У практиці управління часто доводиться вирішувати завдання, пов'язані зі зміною умов функціонування об'єкта. Часом зміни системи управління в ході різних експериментів досягаються методами проб і помилок, які часом обертаються чималими прорахунками для споживачів. Нерідко долю експерименту визначають зовнішні умови функціонування об'єкта управління, не регульовані ім. Істотна частина внутрішніх факторів і зовнішніх умов постійно перебуває в розвитку в часі й просторі. У результаті усе складніше стає без спеціальних методів, опираючись лише на прості розрахунки й тим більше на інтуїцію, прогнозувати поводження об'єкта управління при переході на ринкові механізми господарювання, розробляти альтернативні рішення.

Дозвіл виникаючих у зв'язку із цим проблем значною мірою полегшується завдяки економічному моделюванню. Процеси, що піддаються кількісному виміру, можна описати у вигляді економічних моделей, увівши умовні позначки для складових їхніх факторів і результатів. Розрахувавши такі моделі, легко використати їх для науково обґрунтованого управління об'єктом аналізу, прогнозування, розподілу ресурсів і маневру ними, для контролю за ефективністю роботи й реалізації інших функцій управління.

Адміністративні й економічні методи управління мають поряд з характерними відмінностями й багато загального. У практиці управління вони доповнюють один одного. Важливо підкреслити, що адміністративні рішення - це не просто якісь директиви, а рішення, обґрунтовані з погляду їхньої економічної доцільності.

Ефективне повсякденне застосування в управління комунальними ресурсами економічних методів припускає наявність об'єктивних передумов й умінь користуватися такими інструментами ринкової економіки, як ціни й податки, кредити й банківські ставки, котирування цінних паперів.

Дата добавления: 2014-01-04