Оцінка ефективності формування грошових потоків

Господарські операції підприємств супроводжуються грошовими потоками, що забезпечують оцінку надходження, витрат та переміщення фінансових ресурсів і активів. Процес руху коштів відбувається у часі і просторі під час обслуговування всіх видів господарської діяльності. Від повноти і вчасності забезпечення процесів постачання, виробництва і збуту грошовими ресурсами залежить рівень ефективності господарювання. Грошові потоки підприємства характеризується сукупними доходами і витратами, що забезпечуються надходженнями і виплатами грошових коштів і відповідно позитивним та негативним їх рухом.

У кожному випадку грошовий потік означає фактичну величину розподілених у просторі і часі надходжень і виплат грошових коштів, що формуються в процесі діяльності господарюючих систем, сферу яких становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньо-господарські відносини.

Господарсько-виробничі відносини виникають між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. При цьому кожний суб’єкт господарювання є одночасно покупцем і продавцем.

Організаційно-господарські відносини складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання, та відносинами суб’єкта господарювання з його структурними підрозділами. Вони виникають безпосередньо у внутрішній сфері господарюючих систем, і можуть мати як вертикальний, так і горизонтальний характер щодо виробництва, управління, збуту, невиробничої діяльності та капітальних вкладень.

У процесі аналізу руху грошових потоків оцінюють здатність підприємства генерувати грошові засоби в розмірі і в строки, необхідні для здійснення планових витрат. Адже незбалансованість у часі надходжень і виплат грошових засобів може стати фактором виникнення неплатоспроможності підприємств, які успішно ведуть господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку. Тому аналіз грошових потоків суттєво доповнює методику оцінки ліквідності та платоспроможності і дає можливість більш об’єктивно оцінити фінансове благополуччя підприємства.

Слід знати, що, активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне й економне використання фінансових ресурсів, знизити залежність розвитку підприємства від позичених засобів і тим самим підвищити його фінансову стійкість, прискорити оборотність капіталу. Будь-яка затримка у здійсненні платежів негативно впливає на виробничий процес: формування запасів, виготовлення продукції, рівень продуктивності праці, реалізації продукції і т.д. Разом з тим, ефективно організовані грошові потоки підвищують ритмічність виробництва і відвантаження продукції, здійснення інших господарських операцій. У цьому зв’язку питання аналізу грошових потоків підприємства є особливо актуальним.

В процесі фінансового аналізу грошові потоки слід розглядати за окремими класифікаційними ознаками (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Класифікація грошових потоків підприємства

Класифікаційні ознаки	Види
1. Обсяги господарської діяльності	Підприємства Структурного підрозділу Об’єкта діяльності Господарської операції
2. Вид діяльності	Звичайний v операційний ü основний ü інший v інвестиційний v фінансовий Надзвичайний
3. Напрям	Позитивний Негативний
4. Обсяг	Валовий Чистий
5. Відношення до підприємства	Зовнішній Внутрішній
6. Форма розрахунків	Готівковий Безготівковий v платіжними дорученнями v платіжними вимогами-дорученнями v чеками v акредитивами v заліком взаємної заборгованості v договірним списанням v векселями
7. Вид валюти	Національна Іноземна
8. Неперервність формування	Регулярний v рівномірний v нерівномірний Епізодичний
9. Законність здійснення	Легальний Нелегальний
10. Сегменти ринку	Географічний Господарський

У структурі методики аналізу грошових потоків можна виділити такі складові елементи:

• мета та завдання аналізу грошових потоків;

• методи кількісної оцінки грошових потоків;

• критерії прийняття управлінських рішень;

• форми управління грошовими потоками.

Мета аналізу – оцінити здатність підприємства генерувати грошові кошти в розмірі і в строки, необхідні для здійснення планових витрат, сприяти ефективному управлінню грошовими потоками підприємства, що дозволить:

· забезпечити фінансову незалежність підприємства;

· підвищити ритмічність операційної діяльності;

· забезпечити прискорення оборотності капіталу;

· зменшити потребу в позиченому капіталі;

· знизити ризик неплатоспроможності.

Основними завданнями аналітичного дослідження грошових потоків підприємства є:

· виявлення причини, джерел та факторів формування грошового потоку;

· оцінка впливу грошового потоку на майно підприємства;

· оцінка повноти та своєчасності покриття потреби підприємства у капіталі для фінансування його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

· підтримання прийнятного рівня платоспроможності та ліквідності, а також попередження формування чи розвитку фінансової кризи;

· збільшення вхідних грошових потоків як основного джерела фінансування підприємства та їх оптимізації у розрізі видів;

· скорочення циклу обороту грошових коштів;

· підтримання адекватного балансу між формуванням резерву ліквідності та втраченими альтернативними можливостями;

· забезпечення ефективності використання грошових коштів підприємства через оптимальний їх розподіл у часі та просторі;

· скорочення накладних витрат підприємства, пов'язаних із генеруванням його грошових потоків, насамперед із надходженням вхідних грошових потоків.

Визначення мети та конкретизація сукупності поточних завдань аналізу грошових потоків здійснюється за певними напрямками.

Аналіз руху грошових коштів підприємства починається з вивчення динаміки надходжень, видатків і формування чистого грошового потоку. Це дає змогу розкрити і охарактеризувати тенденції розвитку обсягів господарської діяльності в цілому і за окремими об’єктами щодо доходів, витрат та фінансових результатів, а також їх збалансованості в часі.

Паралельно оцінюють динамічні зміни показників у просторі за джерелами грошових потоків. Зокрема, це можуть бути окремі постачальники, покупці, податкові платежі, витрати на соціальні потреби, види оплати праці, банківські установи, сегменти ринку, структурні підрозділи.

Структурний аналіз грошових потоків забезпечує їх вивчення за:

· видами господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової та від надзвичайних подій), що дасть змогу установити частку кожного виду діяльності у формуванні грошового потоку;

· об’єктами діяльності (товари, продукція, роботи, послуги, інші активи), що дозволить визначити важливість кожного об’єкта діяльності як в окремих видах, так і в цілому в господарській діяльності підприємства;

· структурними підрозділами, що покаже внесок кожного підрозділу у формування грошових потоків;

· джерелами надходження, що дає можливість визначити частку кожного з них у формуванні загального грошового потоку. Особливу увагу звертають на співвідношення формування коштів за рахунок власних і залучених джерел;

· напрямами використання, що визначає основних користувачів грошових коштів. Розглядається на скільки змінилися за рахунок витрат коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст його ринкової вартості та за якими напрямами використовувалися залучені грошові кошти.

Результати аналізу структури і динаміки грошових коштів служать базою для проведеного факторного аналізу формування грошових потоків.

Для вивчення змін за динамікою і структурою грошових потоків використовують складові прямого і непрямого методів їх розрахунку.

Ефективне формування грошових потоків означає таке надходження і витрачання грошових коштів, яке створює чистий грошовий потік та дає віддачу у вигляді чистого прибутку. Тому варто виявити збалансованість позитивного (надходження) і негативного (витрачання) грошових потоків у загальному обсязі, вивчити динаміку показника чистого потоку.

У процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого грошового потоку, виявляється рівень достатності амортизаційних відрахувань з позицій необхідного відновлення необоротних активів.

Оцінку ефективності формування грошових потоків, насамперед, здійснюють за розрахунком чистого грошового потоку (ЧГ), який характеризується різницею між надходженням (НГ) і витрачанням (ВГ) грошових коштів у певному інтервальному періоді.

ЧГ = НГ –ВГ.

Як показує розрахунок, в залежності від співвідношення позитивного і негативного грошового потоку, величина чистого грошового потоку може бути позитивною (+ЧГ) і негативною (-ЧГ).

Позитивна величина чистого грошового потоку свідчить про наявність у підприємства вільного залишку грошових коштів, одержаних від об’єктів господарювання в окремих періодах. У протилежному випадку можна говорити про те, що поточних надходжень недостатньо для здійснення платежів, і підприємству для розрахунків необхідно використовувати залишки грошових коштів минулих періодів, користуватися позиками, або тимчасово збільшувати кредиторську заборгованість, тобто бути неплатоспроможним.

За відношенням позитивного і негативного грошових потоків визначають рівні окупності (РО) і завантаження (РЗ) грошових витрат:

; ; РО < 1< РЗ.

Якщо рівень показника РО ≤ 1, грошовий потік підприємства вважається окупним, тобто формується певна величина чистого грошового потоку, а на 1 гривню грошових надходжень використовується менше однієї гривні грошових витрат.

Рівень завантаження грошових витрат повинен бути більше 1.0 і показує скільки грошових надходжень формує кожна гривня грошових витрат.

Позитивні величини різниці 1,0 – РО і РЗ – 1,0 свідчать, наскільки стабільно підприємство може забезпечити грошові витрати.

Достатність створеного чистого грошового потоку з позицій потреб підприємства (РД) щодо формування приросту активів (ПА), створення резервного капіталу (РК) і виплати дивідендів (ВД) розраховують за формулою:

.

Якщо показник РД > 1, то це свідчить про достатність чистого грошового потоку і, навпаки, якщо < 1, то величина чистого грошового потоку не забезпечує потреби підприємства.

Показники рівня доходності грошових потоків визначають за відношенням чистого грошового потоку до величини грошових надходжень (ДН) та суми грошових витрат (ДВ):

; .

Показник доходності грошових надходжень (ДН) показує яка сума чистого грошового потоку надходить з кожною гривнею позитивного грошового потоку. Рівень доходності грошових витрат (ДВ) свідчить про чисті грошові потоки, що формує кожна гривня негативного грошового потоку підприємства.

Управління господарським процесом потребує постійного спостереження за рівномірністю і синхронністю формування позитивного і негативного грошових потоків в розрізі періодів, для чого застосовують зіставлення динамічних рядів та графічний метод.

У процесі управління грошовими потоками особливого значення набуває інвестиційна спрямованість грошових потоків.

Надходження грошових коштів оцінюється за рівнем формування власних джерел інвестування активів (ВІА) – чистого прибутку (ЧП) і амортизації (АМ):

ВІА = .

Показник показує, скільки власних інвестиційних джерел надходить підприємству з позитивним грошовим потоком, і повинен зростати.

Витрачання грошових коштів оцінюється за рівнем їх інвестування (ВГА) в необоротні активи (НА) і приріст виробничих запасів (ВЗ):

.

Значення показника свідчить про частку грошових коштів яка фактично витрачається на формування виробничого потенціалу підприємства, а його величина повинна забезпечувати конкурентоспроможність об’єктів господарювання.

Окремо необхідно здійснювати аналіз ефективності формування грошових потоків підприємства за оцінкою виконання показників фінансового плану.

Показники виконання фінансового плану свідчать про значне коливання їх величини щодо формування і видатків грошових коштів. Дослідження виконання планових показників відносно грошових потоків здійснюють за наступними напрямами:

1. Розглядають зміни, пов’язані з джерелами формування та надходженням коштів.

2. Визначають тенденції змін приросту активів підприємства.

3. Здійснюють оцінку відповідності фінансовому плану фактичних розмірів повернення раніше залучених коштів, а також обсягів сплачених підприємством обов’язкових платежів.

При дослідженні виконання планових показників проблеми раціоналізації грошових потоків підприємств доцільно вивчати з перспективних позицій – досягнення ними стійкого фінансового стану, як необхідної умови функціонування в ринкових умовах.

Дата добавления: 2014-01-04