Компоненти аналізу вигід і витрат

Усі рішення, щодо державних інвестиційних проектів можна моделювати стандартним способом, застосовуючи як загальну схему наступні складові:

- таблицю параметрів;

- модель прирісних ефектів;

- таблицю витрат і вигід у часі;

- таблицю можливих інвестиційних результатів разом із статистичним і графічним аналізом чистої поточної вартості - ЧПВ та інвестиційного ризику.

Першим компонентом цієї інвестиційної моделі є таблиця параметрів, тобто перелік змінних, що їх використовують для підрахунку витрат і вигід. Наприклад, і на витрати, і на вигоди проекту з часом можуть вплинути темпи зростання населення. Замість того, щоб вносити показник темпів зростання населення щоразу у формулу, коли вона з’являється у таблиці витрат і вигід, краще внести його у перелік змінних у таблиці параметрів і звертатися до нього в інших частинах таблиці базових даних у разі потреби. Хоча це не завжди є абсолютно необхідним, але використання таблиці параметрів також полегшує здійснення різних видів аналізу, включаючи аналіз чутливості і аналіз ризику. Воно спрощує завдання аналітика, коли змінюється величина параметра, що є ключовою вимогою аналізу ризику. Замість того, щоб здійснювати пошук у всій моделі тих місць, де використовували темп зростання населення, аналітик може змінити цю величину в таблиці параметрів, і у всіх випадках використання у моделі вигід-витрат цей параметр зміниться автоматично і одночасно.

Другим компонентом є модель прирісних ефектів (виробнича модель). Вона визначає очікувані дії та їх послідовність у часі. Природа дії залежить від проекту - це і кількість захворювань (проект імунізації), і обсяг продажу (проект сприяння експорту).

Третій компонент моделі - таблиця витрат і вигід у часі. Це перелік усіх витрат і вигід із зазначенням їх величин у кожний проміжок часу в межах інвестиційного горизонту. Ці величини краще виразити у номінальних доларах, з тим щоб можна було зробити відповідні коригування у номінальних доларах. Однак номінальні долари різних проміжків часу не можна додавати чи віднімати, отже, вони на якомусь етапі мають бути переведені у незмінні долари і далі - у поточну вартість, перш ніж вводити в суму. Це можна зробити двома способами:

1) підрахувати в одній таблиці всі витрати і вигоди у номінальних доларах, в іншій - у незмінних доларах, а потім визначити їх поточну вартість;

2) від суми усіх вигід відняти суму всіх витрат у межах кожного проміжку часу, щоб отримати єдину чисту вартість у номінальних доларах для кожного періоду, а потім конвертувати цей чистий грошовий потік у номінальних доларах у незмінні долари і поточну вартість (додавання і віднімання номінальних доларів у межах одного періоду дає лише наближення до справжньої вартості, через те що вартість самого долара може змінюватись, якщо період є досить тривалим).

Четвертим компонентом моделі є таблиця інвестиційних результатів. Кожного разу, коли застосовують модель витрат - вигід, підраховують ЧПВ (чисту приведену вартість) (NPV) інвестиційного проекту. Якщо це детермінована модель, в якій усі витрати мають фіксовані величини, тоді результатом кожного запуску моделі буде завжди та сама ЧПВ. Якщо це модель аналізу ризику, в якій величини параметрів варіюються у зазначених межах відповідно до ймовірностей, тоді і розрахунки ЧПВ будуть варіюватись. Результатом багатьох запусків моделі буде перелік можливих ЧПВ, і цей перелік має бути статистично проаналізований для визначення вірогідної справжньої ЧПВ. Такий статистичний аналіз виявить максимальні й мінімальні величини ЧПВ та ймовірність того, що ЧПВ перебуватиме у певних діапазонах. Маючи цю інформацію, можна застосовувати правила прийняття рішення, аби упевнитись у тому, що проект варто здійснювати і вибрано найкращу альтернативу.

Основні аспекти моделі вигоди-витрати. Важливим питанням є вибір методів, за допомогою яких модель вигід-витрат функціонує стандартно. Прийняті методи важливі для багатьох аспектів моделі, таких, як інвестиційний горизонт, припущення щодо моменту виникнення та одиниці обліку - спільної одиниці вимірювання.

Інвестиційний горизонт - це кінець періоду, у межах якого порівнюватимуть витрати і вигоди аби упевнитись у тому, що інвестиційний проект доцільно здійснювати. Якщо можна визначити витрати і вигоди для всього економічного життя проекту, а ступінь невизначеності низький, тоді повний економічний цикл життя проекту є найкращим варіантом інвестиційного горизонту. В протилежному випадку можна визначити логічні пункти в економічному житті проекту для моменту завершення інвестиційного аналізу.

Дата добавления: 2014-01-04