Моделювання фінансових стратегій на мікроекономічному рівні

Визначення фінансового стану підприємства набуває якісно нової значимості у зв’язку з розширенням кола споживачів подібної інформації та широким спектром їх інтересів. Так комерційні банки зацікавлені у ретельному вивченні кредитоспроможності потенційного позикоодержувача; акціонери підприємства бажають впевнитись у ефективності управління вкладеними коштами в отриманні інформації зацікавлені аудиторські фірми, податкові органи тощо. За таких умов необхідне встановлення вимог щодо підвищення якості аналізу стану підприємства, вдосконалення методів його проведення, охоплення перевіркою максимальної кількості аспектів діяльності суб’єктів господарювання, застосування нових перспективних засобів автоматизації.

Основними завданнями моделювання фінансових стратегій на мікроекономічному рівні є:

- обгрунтований прогноз перспективних дій підприємства та його адміністрації;

- вироблення конкретних рекомендацій для запобігання можливим помилкам і прорахункам при стратегічному плануванні.

Моделювання фінансової діяльності підприємства. При моделюванні фінансової діяльності використовуються економіко-математичні методи оптимізації ключових показників діяльності суб’єкта господарювання, які, використовуючи звітні дані підприємства за минулий (поточний) період та базуючись на взаємозв’язку низки економічних величин, дають змогу окреслити доцільні межі розвитку у поточному (майбутньому) періоді. Використання при здійсненні аналізу математичних методів, підвищує точність отримуваних висновків і ліквідує можливість досягнення кращих економічних результатів у одному аспекті фінансово-господарської діяльності за рахунок їх погіршення в інших сферах. Для моделювання фінансової діяльності підприємства можна запропонувати наступний підхід.

Як основу для аналізу виділяють набір економічних показників, який можна вважати репрезентативним при дослідженні фінансово-господарського стану підприємства, оскільки він охоплює практично всі сфери діяльності останнього:

- тенденція прибутковості підприємства;

- тенденція економічної рентабельності;

- тенденція обсягу реалізації продукції;

- забезпеченість власним капіталом;

- тенденція зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості;

- фінансова стійкість підприємства;

- тактика і стратегія залучення коштів.

Показник 1-4 груп стосуються оцінки господарської, а показники 5-7 груп - фінансової діяльності підприємства. Введемо також додаткові характеристики, які дають змогу оцінити інші важливі аспекти діяльності підприємства. До них відноситься:

- компетентність адміністрації;

- ступінь екологічного ризику;

- маркетингову стратегію.

Кожному показнику з груп 1 - 7 присвоюємо певну вагу, яка визначатиметься залежно від кількості окремих часткових показників фінансової звітності, необхідних для розрахунку загального показника (тобто повноти охоплення показником діяльності підприємства).

Матриці фінансової стратегії підприємства. При розв’язанні завдання дослідження фінансовою стану підприємства у зарубіжному аналізі широко застосовуються так звані матриці фінансової стратегії. Матриці допомагають спрогнозувати «критичний шлях» підприємства на найближчі роки, намітити допустимі межі ризику і виявити поріг можливостей підприємства.

Залежно від результату фінансово-господарської діяльності у матриці виділені 4 зони, які дають змогу здійснювати агрегований аналіз, акцентувати увагу на загальних тенденціях розвитку підприємства.

Зона 1. Кризовий стан підприємства, викликаний серйозними прорахунками в управлінні, відсутністю маркетингової програми. Підйом у другу зону можливий при розробці комплексної системи фінансово-господарського оздоровлення, пошуку перспективних ринків збуту продукції.

Зона 2. Не досить успішна фінансово-господарська діяльність або диспропорція у розвитку (бурхлива господарська діяльність на шкоду фінансовій і навпаки). Можливо, підприємство несе відчутні втрати внаслідок невдало обраної стратегії і тактики залучення коштів (криза фінансової діяльності) чи продукція підприємства втрачає конкурентоздатність, що призводить до звуження ринків її збуту (криза господарської діяльності).

Зона 3. Незначні труднощі у фінансово-господарській діяльності, які найшвидше виникли через десинхронізацію роботи підприємства з постачальниками сировини і споживачами кінцевої продукції, що спричинило збільшення суми дебіторської та кредиторської заборгованості. Можливе деяке погіршення оцінки за рахунок недостатньої забезпеченості власним капіталом. Для поліпшення ситуації бажано розробити план заходів до скорочення заборгованості.

Зона 4. Успішна діяльність у всіх сферах.

Детальне пояснення результатів діяльності підприємства можна отримати, аналізуючи квадрат матриці, в який потрапило підприємство. Тут необхідно приділити більше уваги співвідношенню оцінок, отриманих за фінансову і господарську діяльність, оскільки це дає змогу уточнити поставлений діагноз і визначити, які із сторін діяльності - фінансова чи господарська - є успішною (чи невдалою) і з яких причин.

Ще підприємство моделює матриці вхідних та вихідних фінансових потоків, де групуються фінансові потоки за терміном їх здійснення, економічним змістом та контрагентами.

Дата добавления: 2014-01-04