Класифікація промислових виробництв

При організації планування, обліку витрат і калькулювання с/б прод. необхідно враховувати особливості різних виробництв.

За масовістю поділяють на три типи: масове, серійне та індивідуальне. Масове характерне для підприємств, які виготовляють однорідну продукцію (вугілля, руда, енергія, тепло) і для підприємств, які спеціалізуються на виготовленні певної, обмеженої за номенклатурою, продукції(автомобільні, тракторні, моторні, взуттєві).Масові характеризуються найбільшим кооперуванням та спеціалізацією. Процес виробництва організується за регламентованим або вільним ритмом.

Для серійного виробництва характерні такі риси: виготовлення продукції за певними за кількістю серіями.

1)Запуск у виробництво контролюється спеціалізованими графіками та документами;

2) обладнання розташовується або по ходу тех.. процесу або за групами однотипних станків;

3)Робочі місця закріпляються за кількома деталями або операціями;

4) значні розміри незавершеного виробництва.

Для індивідуального виробництва (суднобудування) є характерним:

1) Обладнання розташовується за однорідними групами, спеціалізація цехів технологічна.

2) Робочі місця на відповідних групах обладнання не закріпляються, так як останні постійно міняються.

3) В ході виробництва технологія обробки може змінюватися, а разом з нею міняються норми. Зведені нормативи носять приблизний характер

За часом роботи протягом року п-ства поділяють на круглорічні та сезонні.

Для підприємств круглорічних є характерним відносно рівномірний випуск продукції В сезонних виробництвах проходить випуск продукції тільки протягом кількох місяців, а в міжсезонний період проводиться ремонт обладнання (харчова промисловість).

За ступенем використання сировини і матеріалів розрізняють комплексні та некомплексні. При некомплексному використанні з одного виду сировини отримують один вид продукції. При комплексній обробці з одного і того ж виду сировини отримують кілька продуктів, тому пряме віднесення витрат є утрудненим. Технологічний процес регламентований рядом умов (час, температура, склад сировини), тому норми витрат залежать саме від цих умов. Характеризуються значним обсягом відходів.

За роллю в процесі виготовлення продукції всередині підприємства поділяються на основні і допоміжні.

За технологією впливу на предмети праці виробництва поділяють на добувні і обробні. До перших відносять нафтопромисли, шахти, кар”єри. Вони характеризують необхідність великих витрат на підготовку виробництва, а сам процес видобутку корисних копалин на поверхню недовготривалим.. До других відносяться підприємства, зайняті перетворенням або обробкою сировини промислового або сільськогосподарського походження, яка вже підлягала впливу праці в готові продукти. В свою чергу оброблювальні виробництва діляться на підприємства з фізико-хімічною технологією і підприємства з механічною технологією. Першими є металургійні, хімічні виробництва, галузі харчової промисловості та будівельних матеріалів. Процес виготовлення виробів і напівфабрикатів на цих підприємствах є безперервним і складається з кількох технологічних переділів. В ряді галузей в єдиному виробництві з одного і того ж виду сировини утворюється кілька видів продукції.

До підприємств з механічною технологією відносяться: машинобудування и металообробка, швейне, трикотажне і деревообробне. Процес виробництва складається з виготовлення окремих частин з послідуючою обробкою і зборкою їх у вироби.. До кінця робочого періоду завжди є незавершена продукція.

Особливості виробництв, відзначених вище, здійснюють певний вплив на організацію обліку витрат. В залежності від особливостей виробництва:

1. організується облік виробітку і заробітної плати.

2. використовується спосіб контролю за використанням матеріалів у виробництві.

3. встановлюється порядок погашення зносу МШП, пристроїв, змінного обладнання.

4. визначається метод обліку витрат на виробництво.

5. обґрунтовуються базові показники для розподілу непрямих витрат.

6. встановлюються об”єкти обліку витрат на виробництво.

7. розробляється документація по обліку витрат та її документообобот.

8. обгрунтовується оцінка матеріалів в поточному обліку.

9. встановлюється порядок оцінки витрат на незавершене виробництво.

Дата добавления: 2014-01-04