Особливість обліку витрат і калькулювання с/б в хімічній промисловості

Лекція

В залежності від організаційно-технологічних особливостей в складі хімічних виробництв виділяють: горно хімічні, органічні і неорганічні з перервним та безперервним процесом виробництва, комплексні і виробництва переробки хімічних продуктів у вироби.

Особливістю хім. в/в є їх енергоємність (основна хімія, содова промисловість, хімічних волокон, пластичних мас) і фондоємність (горнохімічна, хлорна, основна хімія).

Хім. в/в характеризуються невеликою трудоємністю. Це відноситься перш за все до основних виробництв. Підготовчі процеси і операції мають все ще відносно високу трудоємність.

В галузі застосовують попередільний метод обліку витрат і калькулювання с/б продукції у напівфабрикатному варіанті, так як:

1) одні і ті ж продукти і напівфабрикати можуть бути використані для виготовлення різної продукції на данному підприємстві. Звідси з2являється необхідність обчислення витрат на виробн. Кожного продукту окремо.

2) дані про витрати на виготовлення окремих продуктів або напівфабрикатів потрібні в зв”язку з переробкою якоїсь частини в наступні періоди і необхідністю враховувати величину їх перехідних запасів.

3) Застосування напівфабрикатного варіанту пов”язано із специфікою хімічної технології і організації нормування матеріальних витрат. Нормування мат. витрат на кінцевий продукт здійснюється із розрахунку потреби в напівфабрикатах, а не вихідної сировини, з якої отримані напівфабрикати.

4) частина продуктів або напівфабрикатів реалізуються на сторону для подальшої переробки за межі підприємства.

В хімічній промисловості є особливості в організації обліку сировини і матеріалів і палива. Щоб отримати вірні показники витрат основних зімічних компонентів, контроль за їх рухом здійснюється із врахуванням вмісту корисної величини і вологи. Наприклад, колчедан у виробництві сірчаної кислоти планується і обраховується в перерахунку на суху вагу із вмістом 45% сірки в натуральних вимірниках.

Наявність у хімії складних, комплексних виробництв, коли з вихідної сировинив єдиному технологічному процесі утворюється кілька продуктів, призводить до необхідності розподілу сировинних витрат між ними. В основу розподілу може бути покладено метод техніко-хімічних розрахунків з викорисаннням рівняння реакцій (хлорна промисловість); собівартість аналогічних продуктів, виготовлених окремо; вага отриманих продуктів; спосіб коефіцієнтів, обрахованих, наприклад, в кисневій промисловості на основі методу термодинамічного аналізу.

Особливістю є те, що за статтею «Допоміжні матеріали» обліковуються сорбенти і каталізатори (прискорювачі або сповільнювачі хімічних реакцій).

В хімічній промисловості значну питому вагу становить супутня продукція. Оцінюється вона за цінами можливого продажу. ЇЇ вартість виключається із загальної суми собівартості. Якщо така продукція використовується всередині підприємства, то тоді вона відображається в обліку як рух напівфабрикатів.

В хімічних виробництвах є особливості у виявленні обсягу і вартості незакінченої продукції. Використання у виробництві закритої апаратури, безперервний характер багатьох технологічних процесів ускладнює визначення обсягів незавершеного виробництва. Тут широко застосовують заміри наявності продуктів в ємкостях і апарата; калібровочні таблиці для перерахунку. Наприклад, щоб обрахувати залишки незавершеного виробництва в содовій промисловості обраховують кількість завантажених сировиною і матеріалів апаратів, їх ємкість і заповнюваність, данні аналізу залишків сировини, які знаходяться в апаратурі. Так само визначаються залишки НЗВ у лакофарбовій промисловості.

Інший шлях виявлення обсягів НЗВ – розрахунковий, в тому числі на основі визначення кількості витраченої сировини і коефіцієнту виходу готової продукції. Так, в лакофарбовій промисловості в якості фактичних залишків в апаратурі можуть бути прийняті теоретичні, розраховані за техніко-економічними характеристиками. За технічними розрахунками визначаеться залишок скломаси в скловарних печах, так її рівень, як правило, постійний. Із врахуванням кількості витраченого фосфатної сировини і коефіцієнтів виходу визначається обсяг готової продукції і НЗВ при виготовленні простого суперфосфату.

Для виявлення обсягу НЗВ можуть бути залучені дані лабораторного аналізу про насиченість маси основним продуктом, так, наприклад, визначається НЗВ в йодо-бромній промисловості.За даними аналізу, який проводиться на 1-е число кожного місяця, встановлюються залишки технічного йоду на основі насиченості ним вугілля і кількості останнього в кожному адсорбенті.

Для оцінки НЗВ використовується планова цехова с/б майже у всіх пігалузях. У в-ві лаків і фарб, органічних продуктів і барвників НЗВ оцінюється за фактичними затратами сировини і матеріалів, завантажених в апаратуру.

Дата добавления: 2014-01-04