Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Закон грошового обігу та інфляція

Суть та функції грошей

Гроші – це особливий товар, який об’єктивно виділився з усіх інших товарів і служить загальним еквівалентом при обміні товарів. Це товар, який виражає вартість інших товарів.

Суть грошей розкривається у їх функціях.

Функція міра вартості означає, що за допомогою грошей вимірюється вартість усіх інших товарів. Виражену в грошах вартість товару називають ціною. Ціни вимірюються за допомогою масштабу цін.

Масштаб цін – це грошова одиниця певної країни, що містить визначену кількість золота (срібла) і служить для цінового виміру вартості.

Масштаб цін встановлюється державою в законодавчому порядку, тоді як функцію міри вартості гроші виконують об’єктивно.

Гроші виконують функцію засобу обігу коли стають посередником у реалізації товарів при їх обміні. З появою грошей безпосередній товарний обмін (ТА–ТБ) перетворюється у товарний обіг (ТА–Г–ТБ).

Третя функціязасіб утворення скарбів або нагромадження.

Часто гроші вилучаються з обігу для створення грошових резервів, нагромадження. Нагромадження – це необхідний метод виробництва і його повторення (відтворення). Щоб залучити потрібні засоби виробництва або інші товари, виплатити зарплату працівникам потрібно нагромадити гроші.

Нагромадження повноцінних грошей (золота, срібла) означає створення скарбів.

Вилученні з обігу паперові гроші не являються скарбом, тому що, в результаті інфляційних процесів, вони швидко знецінюються.

Функція засобу платежу пов’язана з виникненням кредиту. Він виникає тоді, коли час реалізації товарів відривається від часу їх оплати. Це означає, що перехід товарів від продавця до покупця не супроводжується одночасною передачею грошей за цей товар. Оплата має відбутись у майбутньому. Цю функцію виконують при сплаті боргу, податків, виплаті пенсії, стипендії, заробітної плати, при оплаті комунальних послуг тощо.

В умовах розвитку міжнародних відносин гроші виконують функцію світових грошей. Спочатку цю функцію виконували повноцінні (золоті чи срібні) гроші. Нині, як міжнародний купівельний та платіжний засіб, використовуються національні валюти провідних країн світу та міжнародні розрахункові грошові одиниці.

Існують такі види грошей: повноцінні (золоті або срібні) монети, неповноцінні монети, паперові гроші (банкноти та казначейські білети), кредитні гроші (вексель, чек, кредитні картки, електронні гроші).

 

 

Закон грошового обігу полягає у дотримуванні в обігу необхідної кількості грошей.

Для визначення необхідної кількості готівки застосовується формула:

, (1.1)

де КГ – кількість грошей, необхідних для обігу;

СЦ – сума цін реалізованих за рік товарів;

К – сума цін товарів, платежі по яких виходять за межі даного періоду (продані в кредит);

П – сума платежів, по яких наступив строк оплати;

ВП – сума платежів, що взаємно погашаються, не вимагаючи використання готівки;

О – середня кількість оборотів грошової одиниці за рік (швидкість обороту грошей).

Надмірна кількість грошей в обігу породжує інфляцію, а поява їх нестачі спричинить дефляцію.

Інфляція – це знецінення грошей, яке супроводжується зростанням цін.

Причини інфляції:

§ надмірний випуск грошей (емісія) державою;

§ скорочення виробництва товарів та послуг при незмінній грошовій масі (інфляція пропозиції);

§ ціни зростають внаслідок підвищення витрат виробництва (інфляція витрат).

Види інфляції:

§ „ повзуча” – ціни зростають у незначному обсязі (до 5 % річних). Інфляція знаходиться під контролем держави;

§ „галопуюча” – ціни зростають за рік на 10 % і більше. Інфляція загрожує вийти з-під контролю;

§ „гіперінфляція” – інфляція, що вийшла з-під контролю. Ціни зростають на 1-2% щодня. Це економічна катастрофа для країни;

§ „супергіперінфляція” – інфляція що мала місце в деяких країнах. В Україні у 1992 р. ціни щомісяця в середньому зростали на 170 %. У Німеччині після Першої світової війни вона досягала сотень тисяч відсотків. У Росії з 1918 по 1921 рік грошова емісія спричинила зниження купівельної спроможності рубля майже в 10 млн. разів.

Держава через центральний банк проводить антиінфляційну політику, щоб приборкати інфляцію.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Виникнення та розвиток грошових відносин | Контрольні завдання. На всіх етапах розвитку товарного виробництва діє закон вартості
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 313; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.