Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суть та структура ринку

Тема 13. Ринок та механізм його функціонування

Контрольні завдання

Визначте єдино правильну відповідь

12.1. Економічна категорія, яка відображає взаємовідносини суб’єктів аграрних відносин з приводу користування та розпорядження землею, називається:

а) рентою; б) орендною платою; в) позичковим процентом.

12.2. Утворенню диференціальної ренти І сприяє:

а) природна родючість грунту;

б) розвиток меліорації, створення іригаційних споруд;

в) рівень агротехніки.

12.3. До умов виникнення диференціальної ренти ІІ належить:

а) рельєф місцевості;

б) впровадження досягнень агробіологічних наук;

в) віддаленість від ринку.

12.4. Єдиним джерелом земельної ренти є:

а) родючість грунту;

б) праця сільськогосподарських працівників;

в) високопродуктивні засоби праці.

12.5. Ціна земельної ділянки не залежить від:

а) величини земельної ренти;

б) середньої норми прибутку в економіці;

в) норми позичкового проценту комерційних банків по депозитах.

 

Ключові слова: ринок, вільний ринок, монополізований ринок, регульований ринок, ринкова інфраструктура, попит, пропозиція.

Органічною складовою економічної системи є сфера обміну, яка тісно пов’язана із сферою виробництва, розподілу і споживання. Обмін завжди був притаманний людському суспільству. Спочатку він існував всередині первісної общини між її членами. Близько 7 тис. років тому, в період розпаду первіснообщинного ладу, у результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної власності на засоби виробництва та економічного відособлення товаровиробників виникає товарний обмін, суспільне виробництво набуває товарної форми. З’являється поняття “ринок” яке ототожнюється із сферою обміну, у якій здійснюється угода купівлі і продажу товарів.

З наступним розвитком товарного обміну, появою грошей і товарно-грошових відносин акти купівлі і продажу розвиваються, віддаляючись у просторі і часі. Тепер характеристика ринку тільки як місця торгівлі уже не відображала реальної дійсності. Тому виникає нове розуміння ринку як форми товарно-грошового обміну (обігу). Ринок – це не сфера товарного обміну, а сфера обігу, яка включає не лише товарний обмін, але й грошовий обіг та обіг цінних паперів.

З появою товару – робоча сила ринок набуває загального характеру, він усе більшою мірою проникає у саме виробництво. Купівля не лише засобів виробництва, а й робочої сили стає умовою виробництва і визначає форму поєднання виробничих факторів при розвиненому товарному виробництві і ринку. Ринок тепер відображає не лише відносини обміну, а й виробництва, розподілу, споживання.

Таким чином, ринок – це сукупність економічних відносин між різним суб’єктами економіки з приводу купівлі-продажу товарів та послуг відповідно до законів товарного виробництва.

Об’єктивними умовами існування та функціонування ринку є товарне виробництво, суспільний поділ праці, економічна відособленість виробників, економічна конкуренція між суб’єктами господарювання, існування розвинутої інфраструктури, стійкої фінансової і грошової систем, наявність правової бази, яка сприяє створенню та відтворенню відповідного ринкового середовища та психологічного клімату.

Початково суб’єктами ринку були виробники і споживачі продукції, що продається. Поступово в процесі розвитку ринку і виділення в самостійні галузі торгівлі та грошового обігу активними суб’єктами ринкових відносин стали торговельні та фінансові посередники.

Щодо об’єктів, відносно яких складаються відносини купівлі-продажу, то ними виступають матеріальні продукти праці (споживчі товари, товари виробничого призначення), інтелектуальні продукти праці (інформація, наукові ідеї), робоча сила, послуги, гроші, цінні папери (акції, облігації).

Оскільки в ринкові відносини вступають різні суб’єкти, а до сфери обміну надходять різноманітні об’єкти, то формується досить складна ринкова структура, яка включає найрізноманітніші види ринків.

В залежності від умов діяльності суб’єктів господарського життя розрізняють вільний, монополізований і регульований ринок.

Вільним називається ринок з великою кількістю виробників однорідної продукції, вільним ціноутворенням і довершеною (повною) конкуренцією.

Монополізованим є ринок, для якого характерна незначна кількість виробників даної продукції, недовершена (неповна) конкуренція, жорсткі (тверді) ціни, їх зростання, недостатність окремих видів товарів.

Регульованим називається ринок, який контролюється і регулюється державою за допомогою спеціальних заходів економічного та адміністративного характеру.

З точки зору об’єктів обміну ринки бувають: ринок засобів виробництва, ринок споживчих товарів, ринок робочої сили, ринок позичкових капіталів, ринок цінних паперів, ринок валюти, ринок інформації, ринок житла і т.д. Кожен з названих видів, в свою чергу, має розгалужену структуру. Будь-який товар чи послуга має свій ринок (ринок зерна, ринок нафти, ринок землі тощо).

За суб’єктами виділяють такі види ринків: ринок покупця, ринок продавця, посередницький ринок.

На ринку покупця пропозиція товарів перевищує попит на них, що дає можливість покупцеві порівнювати товари і надавати перевагу певному із них. На цьому ринку існує конкуренція продавців (виробників) товарів та послуг.

На ринку продавця попит значно перевищує пропозицію, головна увага надається кількості та наявності товарів і послуг, а якість відходить на задній план. На такому ринку виникає конкуренція покупців.

Посередницький ринок охоплює сукупність економічних відносин осіб та організацій, які купують товари та послуги для перепродажу або надання їх в оренду іншим споживачам із вигодою для себе.

За рівнем насиченості виділяють рівноважний ринок (попит співпадає з пропозицією), дефіцитний ринок (попит перевищує пропозицію), надлишковий ринок (пропозиція переважає попит).

За адміністративно-територіальною ознакою розрізняють місцеві, регіональні, національні, світовий ринки, а також внутрішній та зовнішній ринки.

Окремі види ринку не існують відокремлено один від одного, вони переплетені між собою, утворюючи єдину, розгалужену ринкову структуру.

Загальна ринкова структура включає і ринкову інфраструктуру.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Форми господарювання в сільському господарстві | Функції та механізм дії ринку
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 376; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.