Функції та механізм дії ринку

Ринкова інфраструктура –це система підприємств та організацій, які регулюють рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили та забезпечують взаємозв’язок між суб’єктами ринкової економіки, тим самим даючи ринку нормально функціонувати.

Розрізняють організаційно-технічну, фінансово-кредитну та науково-дослідницьку інфраструктуру.

Організаційно-технічна інфраструктура має сприяти організаційному оформленню та технічному забезпеченню ринкових відносин. Це товарні біржі, аукціони, торгові доми та палати, ярмарки, сервісні центри, різні асоціації підприємців і споживачів, транспортні комунікації та засоби оперативного зв’язку, державна служба зайнятості тощо.

Фінансово-кредитна інфраструктура займається тимчасово вільними грошовими ресурсами. Вона представлена банками, фондовими та валютними біржами, страховими та інвестиційними компаніями.

Науково-дослідницька інфраструктура – наукові інститути з вивчення ринкових проблем, інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні навчальні заклади. Тобто, це структури, які розробляють стратегію і тактику поведінки виробників; прогнозують дії уряду та підприємців, моделюючи наслідки їх рішень; готують економістів, маркетологів, менеджерів та ін.

Сучасна інфраструктура ринкової економіки сформувалась у результаті тривалої еволюції товарного виробництва. Її елементи породжуються потребами ринку. Від комплексності та ефективності ринкової інфраструктури залежить, в значній мірі, функціонування ринкової економіки в цілому.

Найповніше суть ринку розкривають функції, які він виконує: інформативна, регулююча, сануюча (оздоровча).

Перша функція. Через коливання цін на товари та послуги ринок дає учасникам виробництва об’єктивну інформацію про суспільно необхідні витрати виробництва і суспільно необхідну якість та асортимент товарів, які виробляються, і послуг. Ринок виконує роль супер комп’ютера, який збирає величезні обсяги інформації і видає узагальнені дані з усього господарського простору, який він охоплює. Це дозволяє кожному підприємству постійно звіряти власне виробництво з умовами ринку, що змінюються, і завчасно приймати міри по зниженню своїх індивідуальних витрат, підвищення якості продукції, зміни її асортименту.

Друга функція. Орієнтуючись на ринкові ціни і намагаючись одержати максимальний прибуток, підприємці направляють свої кошти на випуск тих товарів, які користуються попитом. У результаті досягається відповідність між обсягом виробництва і суспільними потребами, формуються необхідні економічні пропорції.

Третя функція. За допомогою ринкової конкуренції суспільне виробництво очищається від економічно слабких, нежиттєздатних господарських одиниць і дає зелене світло більш ефективним. Ринок позбавлений будь-яких емоцій, він, як об’єктивний суддя, відбирає найбільш корисних для суспільства виробників, у результаті чого безперервно підвищується середній рівень ефективності національного господарства.

Обов’язковими елементами механізму функціонування ринку є попит, пропозиція, ціна, конкуренція.

Попит – це не просто життєві потреби чи бажання людей. Для ринку важливі лише ті потреби, які люди в змозі оплатити. Попит – це платоспроможна потреба, сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари і послуги. В першу чергу попит залежить від рівня доходів населення. Чим вищим є рівень доходів тим меншим є попит на товари та послуги низької категорії, а більше витрачається коштів на високоякісні товари та послуги, на відпочинок. До факторів, які впливають на попит, також належать смаки споживачів, мода, національні особливості та традиції, природно-кліматичні умови, ціни на товари замінники (кава – чай, окуляри – контактні лінзи) та взаємодоповнюючі товари (кава в зернах – кавомолка), інфляційні очікування покупців. Самий суттєвий вплив на попит справляє ціна даного товару.

Пропозиція – сукупність товарів та послуг, яку продавці готові продати за певного рівня цін. На пропозицію впливає кілька чинників:ціна товару, ціна на фактори виробництва, технологія та організація виробництва, кількість виробників-конкурентів, інфляційні очікування покупців, розмір податків, зміна цін на взаємозамінні товари (при зростанні цін на нові автомашини зменшується пропозиція потриманих машин, оскільки люди, не маючи можливості купити нові машини не продають старих).

Ціна – грошовий вираз вартості, кількість грошей або інших товарів і послуг, що сплачуються за одиницю товару або послуги. Вартість, яка лежить в основі ціни, об’єктивно знижується внаслідок зростання суспільної продуктивності праці в певній галузі. Отже, фактори зростання продуктивності праці є факторами зниження ціни. Це підвищення технічного забезпечення та кваліфікації працівників, поліпшення організації виробництва, впровадження досягнень НТП. Ціна також відображає співвідношення між попитом та пропозицією. На ринку, як правило, розрізняють три види цін: ціну попиту, ціну пропозиції, ціну рівноваги. Ціна попиту – це гранично максимальна ціна, яку покупці ще згідні платити за товар. Ціна пропозиції – це гранично мінімальна ціна, за яку продавці ще згідні продавати свій товар. Ціна рівноваги – це ціна, яка встановлюється при врівноваженості попиту та пропозиції. Впливає на ціну і психологія економічної поведінки ринкових суб’єктів (деякі споживачі сприймають високу ціну як показник якості товару; купуються краще товари, ціни на які виражені непарними цифрами, тощо).Залежить ціна і від таких суб’єктивних моментів, як мода, смаки, традиції. Отже, ціна складається під впливом багатьох об’єктивних та суб’єктивних факторів.

Конкуренція – це процес суперництва між суб’єктами ринкових відносин за найвигідніші умови виробництва, реалізації й купівлі товарів та послуг.

Взаємодія названих елементів і представляє собою ринковий механізм. Ринковий механізм діє на основі об’єктивних економічних законів: закону грошового обігу, вартості, попиту і пропозиції, конкуренції та ін.

Дата добавления: 2014-01-04