Особливості корпоративних БД

Корпоративні бази даних характеризуються відносно великою складністю та потребують виконання комплексних задача. Е. Кодд сформулював 12 основних вимог до засобів реалізації баз даних у завданнях, що потребують складної аналітичної обробки даних (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Основні вимоги до засобів реалізації баз даних

Багатовимірне подання даних	Засоби мають підтримувати багатовимірний, на концептуальному рівні, погляд на дані
Прозорість	Користувач не повинен знати про те, які конкретні засоби використовуються для збереження й обробки даних, як дані організовані і звідки вони взяті
Доступність	Засоби мають самі вибирати і зв’язуватися з найкращим для формування відповіді на даний запит джерелом даних
Погоджена продуктивність	Продуктивність має бути практично незалежною від кількості вимірів у запиті
Підтримка архітектури "клієнт-сервер"	Засоби повинні працювати в архітектурі "клієнт-сервер"
Рівноправність усіх вимірів	Жоден із вимірів не повинен бути базовим, усі вони мають бути рівноправними (симетричними)
Динамічна обробка розріджених матриць	Невизначені значення мають зберігатися й оброблятися найбільш ефективним способом
Підтримка режиму роботи з даними з багатьма користувачами	Засоби мають забезпечувати можливість роботи більш ніж одного користувача
Підтримка операцій на основі різних вимірів	Усі багатовимірні операції повинні одноманітно й узгоджено застосовуватися до будь-якої кількості будь-яких вимірів
Простота маніпулювання даними	Засоби повинні мати максимально зручний, природний і комфортний користувальницький інтерфейс
Розвинуті засоби подання даних	Засоби мають підтримувати різні способи візуалізації (подання) даних
Необмежена кількість вимірів і рівнів агрегації даних	Не повинно бути обмежень на кількість підтримуваних вимірів

Безпосередньою реалізацією моделей в інформаційних системозалежних файлів даних певної організації. БД, як правило, містить цілий ряд файлів, але може складатися і з одного файла. Дані, що складають БД, відображають характеристики об’єктів і їхніх відносин у відповідній прикладній сфері. Кожний файл, що входить у БД, містить певну кількість записів (яка змінюється в процесі функціонування БД), що відображають ту чи іншу сторону предметної області, на яку орієнтована БД. Як правило, файли БД містять велику кількість однотипних записів. Записи, у свою чергу, складаються з полів, що представляють певні типи інформації про об’єкти. Поле є найменшою інформаційною одиницею, безпосередньо доступною в записі. При наявності БД прикладні програми можуть використовувати її інформацію (записи і їх поля) для розв’язання конкретних завдань у прикладній сфері, на яку орієнтована дана БД.

Користувачами БД є чотири основні категорії споживачів її інформації і/або постачальників інформації для неї: кінцеві користувачі; програмісти і системні аналітики; персонал підтримки БД в актуальному стані; адміністратор БД.

Кінцевим користувачам для забезпечення доступу до інформації БД надається графічний інтерфейс, як правило, у вигляді системи вікон з функціональними меню, що дозволяють легко одержувати необхідну інформацію на екран і/або принтер у вигляді зручно оформлених звітів.

Програмісти і системні аналітики використовують БД зовсім в іншій якості, забезпечуючи розробку нових БД-додатків, підтримуючи і модифікуючи (при необхідності) вже існуючі. Для даної групи користувачів необхідні засоби, що забезпечують зазначені функції (створення, редагування тощо).

Користувачі третьої категорії мають потребу в інтерфейсі, як правило, графічному для забезпечення завдань підтримки БД в актуальному стані. Ці користувачі є штатними співробітниками функціональних підрозділів з обробки інформації, що забезпечують прикладну сферу, і відповідають за актуальний стан відповідної БД (контроль поточного стану, видалення застарілої інформації, додавання нової і т.ін.). Програмісти виконують свого роду посередницькі функції між БД і кінцевими користувачами. І якщо на перших етапах розвитку БД-технології вони складали досить численну групу користувачів, то в процесі розвитку СУБД і, насамперед, масового використання, ця категорія зменшується. Особливу роль виконує адміністратор, що відповідає як за актуальність інформації, яка знаходиться в БД, так і за коректність функціонування і використання БД.

У випадку великих БД може бути досить багато кінцевих користувачів, ряд програмістів і декілька адміністраторів БД; у випадку невеликих БД усі ці функції можуть забезпечуватися однією людиною. Важливі функції виконує адміністратор БД, відповідальний за вироблення вимог до БД, її проектування, реалізацію, ефективне використання та супровід. Необхідність у такому фахівці випливає з принципу незалежності даних, а також диктується, важливістю БД у діяльності компаній і більш великих об’єднань – постачальників і споживачів інформації БД: Адміністратор БД взаємодіє з користувачами у визначенні вимог до бази в процесі вироблення вимог до системи в цілому, користується мовою опису даних для визначення БД у процесі проектування системи, взаємодіє з програмістами, що створюють доступ до БД, відповідає за завантаження БД інформацією в процесі реалізації системи, контролює працездатність, використовуючи відповідні програмні та апаратні засоби, і визначає, коли варто реорганізовувати дані в базі або почати роботи зі створення нової, більш досконалої БД. У цілому функції адміністратора БД зводяться до підтримки цілісності, необхідного рівня захисту її даних і ефективності. Серед його найбільш важливих обов’язків – узгодження конфліктуючих вимог, в чому потреба виникає досить часто, тому що БД обслуговує, як правило, цілий ряд різних прикладних процесів.

Дата добавления: 2014-01-04