Прикладне програмне забезпечення. Прикладне програмне забезпечення призначене для виконання професійних функцій користувача

Прикладне програмне забезпечення призначене для виконання професійних функцій користувача. В даний час експлуатуються сотні тисяч програмних продуктів. їх ідеологія і реалізація виконана на самих різних платформах. Розробка сучасних прикладних програмних засобів повинна бути орієнтована на роботу в мережній ІС з архітектурою "клієнт-сервер" під управлінням багатозадачної, багатокористувальницької операційної системи.

Функції користувачів (менеджерів, економістів) на практиці досить численні і різноманітні, тому велике і число пакетів прикладних програм, здатних виконувати ці функції. Будь-яка організація або користувач можуть орієнтуватися на куповані або замовлені ППП.

Куповані програмні продукти більш універсальні і розраховані на численного споживача відкритого ринку. При їх використанні потрібна спеціальне настроювання пакета на параметри користувача. Урахування специфіки підприємства (організації) практично неможливе або можливе за спеціальним договором з розроблювачем програми. Установку, настроювання і супровід покупних ППП здійснюють дилерські організації. Як приклад покупних ППП можна привести ІС Бухгалтерію.

Замовлені ППП відрізняються більшою компактністю, враховують конкретні вимоги Замовника. Розроблювач програми виконує установку, настроювання, супровід і наступну модернізацію ППП із метою його поліпшення.

Система класифікації ППП враховує всю розмаїтість і різноманіття програмних засобів і використовує наступні перетини. Перший – це орієнтація на типові математичні методи (моделі), проблеми й об’єкти. Другий – на прийняту систему координат C–F–S (ціль – функції – структура) конкретного ОУ. При цьому, виходячи з принципу сумісності, розробка прикладних програм повинна виконуватися на основі тієї ж координати (С, F або S), що була раніше використана для функціонального і математичного забезпечення по першій класифікаційній ознаці всі ППП можна розділити на:

- методо-орієнтовані;

- проблемно-орієнтовані;

- об’єктно-орієнтовані.

Методо-орієнтовані програмні продукти використовують типові математичні методи, оформлені у вигляді стандартних програмних засобів (ППП "Статистика", ППП "Мат. програмування" і ін.). Ця група програм може використовуватися самостійно або в якості складової частини більш складних програмних систем.

Проблемно-орієнтовані програмні засоби охоплюють деяку область людської діяльності (предметну область). Широке застосування знаходять ППП для автоматизації:

- бухгалтерського обліку (ППП "Парус", "Бест", "ІС Бухгалтерія", "Галактика", "Бісарм" "Арм–проект" і багато інших);

- фінансового менеджменту (у частині фінансового аналізу підприємства – ППП ЕДИП, Альт фінанси, Фінансовий аналіз; у частині оцінки ефективності капіталовкладень і інвестицій – ППП Project Expert, Альт-Інвест, FOCCAL);

- банківських процесів (ППП IBIS /AS, Midas ABS (СІЛА); система ICBS для комплексної автоматизації діяльності банків (Франція); "Діасофт-БАНК", RS-BANK, "Ва-банк СТАРТ" і інші (Росія), ППП "Барс" (Україна) і інші);

- правової діяльності (ППП довідкового характеру: Wru, Lexis (США), Datum (Канада), Infolex, Prestel (Великобританія), Italquire, Enlex (Італія), RDB (Австрія), Jurist, Lexinform (Німеччина), Консультант плюс, Гарант (Росія), Юрист плюс, Кодекси, Податки, Митне право, Міжнародні договори, Ліга: Столиця (Україна));

- інші види діяльності.

Складність перерахованих пакетів залежить від організаційних форм їх використання, від взаємодії конкретного ППП з іншими програмами даної організації, від режимів функціонування ІС, від переліку виконуваних функцій і багатьох інших факторів.

Об’єктно-орієнтовані ППП використовуються для проектування деякого складного об’єкту (підприємства, фірми) або його структурних складових (S). Вони можуть використовувати як методо-орієнтовані, так і проблемно–орієнтовані засоби. В якості об’єктів автоматизації найчастіше виступають підприємства в цілому, їх виробничі і невиробничі структурні підрозділи, замкнуті технологічні процеси, організації, офіси й інші об’єкти.

В залежності від прийнятої координати (цільової, функціональної або структурної) можна організувати наступні класи ППП:

- ціле-орієнтовані (С);

- функціонально-орієнтовані (F);

- структурно-орієнтовані (S).

При ціле-орієнтованому виборі можливі два варіанти побудови пакетів:

- ціле-функціональний (ППП_С (F,S));

- ціле-структурний (ППП_С (S,F)).

ППП у випадку ціле-орієнтованого підходу формується на основі ціле–функціональних або ціле-структурних комплексів задач. В якості цільових показників використовуються критерії функціональних задач. При цьому групування пакетів, що характеризують ефективність, може бути виконане або за функціями системи з урахуванням розподілу останніх за проектованою структурою (ціле-функціональний підхід), або за структурними підрозділами з урахуванням функціональної прив’язки на кожному структурному рівні (ціле–структурний підхід).

При цьому для кожного виміру простору рівнів – ТХ-Р, ТН-Р, СУ-Р може бути організована своя ціле-орієнтована програмна система, а саме:

- ПС "Ефективність технології", що забезпечує розрахунки ефективності функціонування об’єктів технологічного рівня (ТХ-Р);

- ПС "Ефективність техніки", що забезпечує розрахунки ефективності функціонування об’єктів технічного рівня (ТН-Р);

- ПС "Ефективність систем управління", що забезпечує розрахунки ефективності функціонування об’єктів рівня управління (СУ-Р);

- ПС "Ефективність ресурсів", що забезпечує розрахунки ефективності використання ресурсів;

- ПС "Ефективність підприємства", що дозволяє розраховувати ефективність об’єктів простору рівнів.

Кожна з цих ПС може бути представлена у вигляді сукупності пакетів, виходячи з функціонального, структурного або іншого підходів. Так, наприклад, ПС "Ефективність ресурсів" може містити наступні пакети:

- ППП "Ефективність використання трудових ресурсів";

- ППП "Ефективність використання матеріальних ресурсів";

- ППП "Ефективність використання фінансових ресурсів";

- ППП "Ефективність використання енергетичних ресурсів";

- ППП "Ефективність використання інформаційних ресурсів".

Функціонально–орієнтована класифікація дозволяє створювати:

- Функціонально-цільові пакети (ПППF (С, S));

- функціонально-структурні пакети (ПППF (S, С))/

Використовуючи функціональний базис F, можна організувати наступні програмні системи:

- ПС "Контроль і облік" – сукупність ППП обробки даних облікових задач у відповідності із заданими цілями й у прив’язці до структури ІС;

- ПС "Аналіз" – структурована програмна система, що вирішує задачі аналізу;

- ПС "Прогнозування" – програмна система забезпечення всіляких прогнозів на заданих часових інтервалах;

- ПС "Планування" – програмна система рішення задач планування;

- ПС "Управління" – програмна система реалізації задач управління.

Всі ці функціонально-орієнтовані пакети розроблюються в прив’язці до конкретної цілі (С) і конкретному структурному елементові (S).

Структурна орієнтація (S) дозволяє створювати і використовувати ППП з урахуванням вимог структурно–орієнтованих функціональних задач ІС. Тут можливі також варіанти розробки ППП:

– структурно–цільові (ППП_S (С, F) – ціле-функціональні пакети кожної структурної одиниці);

– структурно–функціональні (ППП_S (F,C) – функціонально-цільові пакети кожної структурної одиниці).

Виділений напрямок дозволяє організувати, наприклад, такі ППП, як:

- "Керівник" ("Підтримка прийняття рішень");

- "Відділ кадрів" ("Кадри", "Управлінняперсоналом");

- "Матеріально-технічний відділ" ("Портфель замовлень", "Договори", "Контроль запасів");

- "Бухгалтерія" ("Розрахунки з постачальниками", "Склад", "Реалізація", "Банк", "Дебітори-кредитори", "Каса", "Основні засоби", "МШП", "Головнакнига" тощо);

- "Відділ реалізації продукції" ("Споживачі", "Реалізація");

- "Плановий відділ"("План випуску", "Собівартість продукції" і ін.);

- "Виробничий відділ" і інші.

Таким чином, вибір можливого варіанту розробки і створення прикладних програм визначається одним із прийнятих базисів системи – С, F або S. При цьому повинен простежуватися чіткий зв’язок за схемою "Функціональна задача – база даних" і "Функціональна задача – прикладна програма".

Дата добавления: 2014-01-04