Інструментальне програмне забезпечення

Інструментальне програмне забезпечення поєднує всю сукупність програмних засобів, які застосовуються користувачем як інструментарій у повсякденній оперативній роботі (наприклад, редактор Word) або при створенні більш складних програмних систем (наприклад, засоби CASE–технологій). До складу ІПЗ входять наступні групи програмних засобів (рис. 3.12):

- універсальні;

- спеціалізовані;

- сервісні.

Рис. 3.12. Склад інструментального програмного забезпечення

Універсальні ІПЗ орієнтовані на широке коло користувачів. До цієї групи програм можна віднести:

- редактори;

- електронні таблиці;

- видавничі системи;

- генератори звітів;

- офісні системи.

Редактори являють собою ПП, що використовуються для створення різних типів документів. Редактори за своїми функціональними можливостями підрозділяються на текстові і графічні.

Текстові редактори призначені для роботи з текстовою інформацією. Вони виконують функції набору тексту і запису його у файл, редагування, форматування, обрамлення, копіювання тексту, перевірку орфографії, пошук і заміну слів і виразів, друк тексту й ін.

Широко відомі, наприклад, такі текстові редактори, як Multi-Edit, Лексикон, ChiWriter, Microsoft Word, Word Corel і інші.

Графічні редактори використовуються для створення графічних документів, елементами яких є текст, діаграми, креслення, ілюстрації і таблиці. Основними функціями цих редакторів є формування будь-яких зображень і управління розміром фігур і шрифтів, переміщення фігур і букв. Найбільше розповсюдження одержали графічні редактори Corel Draw, PC Paintbrush, Boieng Graph, Fanvision, Adobe Photoshop і інші.

Група редакторів забезпечує формування простих і складних текстових і графічних документів.

Видавничі системи поєднують у єдиному пакеті засоби текстових і графічних редакторів. Крім того, вони мають розвинені функції з форматування смуг із графічним матеріалом і виводом останніх на друк. Широко використовуються в даний час для електронної верстки у видавничому виробництві. Приклади видавничих систем – PageMaker фірми Adobe, Quark XPress, Ventura Publisher корпорації Corel і інші.

Електронні таблиці (ЕТ) – це ПП, призначені для роботи з таблицями. ЕТ складається зі стовпців і рядків. Місце перетинання стовпця і рядка утворює вічко. Остання використовується для збереження даних типу текст, число, дата, функція і формула.. Над змістом окремо узятого вічка виконується сукупність тих же операцій, що і над цілим документом.

На практиці широко використовуються такі електронні таблиці, як Super Calc, Lotus 1–2–3, Quattro Pro, Microsoft Excel і інші.

Генератори звітів – це інструментальні пакети, що використовуються для формування звітів довільної форми. Основними їхніми функціями є створення структури документу і заповнення пустографок необхідними даними.

Офісні (інтегровані) системи являють собою програмні засоби, що включають декілька функціонально різнопланових пакетів для виконання, зокрема, функцій текстового і графічного редакторів, електронної таблиці, СУБД і інших. Інтеграція пакетів досягається за рахунок уніфікації форматів представлення різних даних.

Прикладами подібних систем можуть служити Microsoft Office, Framework, Star Office і інші.

Спеціалізовані ПП вимагають для свого використання кваліфікованих користувачів. До цієї групи відноситься програмний інструментарій:

- WEB-технологій;

- технологій розподілених ІС;

- CASE-технологій;

- технологій ІАСУ;

- технологій експертних систем і систем штучного інтелекту тощо.

WEB-технології або технології, застосовувані в Internet, використовуються також для побудови регіональних мереж і розподілених інформаційних систем (Intranet). Як інструментальні засоби тут знайшли застосування технологія програмних систем Java і технологія Active X. Для доступу до ресурсів мережі і навігації використовуються, зокрема, пакети Netscape Navigator, Microsoft Internet i Explorer, а для забезпечення роботи електронної пошти – пакет Microsoft Outlook, Eudora і інші.

Технологія розподілених ІС базується на використанні програмного забезпечення розподілених архітектур "файл-сервер" або "клієнт-сервер". Останнє забезпечує управління:

- завданнями в мережному середовищі технічного забезпечення;

- потоками запитів, задач і даних в інформаційній системі використовуваної архітектури.

CASE-технології (Computer Aided Software/System Engineering) являють собою сукупність спеціальних методик і інструментальних засобів, що дозволяють максимально систематизувати й автоматизувати всі етапи розробки складних інформаційних систем, включаючи системний аналіз предметної області, проектування, програмування й експлуатацію ІС. CASE-технології застосовуються не тільки для створення ІС, але також для оптимізації організаційних і управлінських структур підприємств. Особливо ефективні CASE-технології при реалізації великих проектів із залученням численних колективів розроблювачів. З метою підвищення продуктивності колективної розробки створюється загальний інформаційний архів проекту, що називають репозитарієм, У ньому зберігаються відомості про процеси, дані і зв’язки об’єктів у проектованій системі. За допомогою репозитарію здійснюється обмін інформацією між розроблювачами, контроль виконання задач, відстеження змін і версій, планування, взаємодія й управління.

В даний час CASE-технології є основою одного з найбільш прогресивних напрямків в інформатиці – автоматизації проектування ІС. У цій області одержали популярність такі CASE-засоби, як BRwin і ERwin фірми Platinum technology, ADW (Application Development Workbench) фірми Knowledge Ware, CDEZ Tods фірми Oracle, Composer фірми Texas Instrument і багато інших. Незважаючи на свою високу вартість і необхідність тривалого навчання колективу розроблювачів застосування CASE-технологій для великих проектів створення ІС дає значний економічний ефект.

Технологія ІАСУ включає сукупність уніфікованих пакетів програм з планування і управління процесами в системі управління підприємством. Спеціалізовані інструментальні пакети використовуються, наприклад, для автоматизації документопотоків (ПП Docs Open, Lotus Notes і ін.), для контролю за виконавською діяльністю (ПП КИД і ін.) і багато інших пакетів для автоматизації загальних видів діяльності.

Технології експертних систем і систем штучного інтелекту базуються на широкому використанні типових оболонок експертних систем. Типова оболонка є спеціалізованою програмною системою для формування процедурних знань. її застосування для конкретної предметної області вимагає спеціального настроювання, тобто заповнення фактами і правилами бази знань. Як приклади можна привести класичні оболонки EMYCIN експертної медичної системи MYCIN, KAS експертної системи PROSPEKTOR, використовуваної при розвідці корисних копалин, ІНТ ЕР–ЕКСПЕРТ, EXPERT EDGE, KDS 3, NEXPERT OBJECT, PERSONAL CONSULTANT +, RULE MASTER 3.0, СПЕЙС і інші.

Сервісні програми представляють користувачеві додаткові послуги в роботі, що поліпшують обслуговування й експлуатацію, підвищують надійність і безпеку всього програмного забезпечення ІС. Ця група інструментальних засобів включає:

- оболонки ПС;

- утиліти;

- засоби захисту даних від руйнування і несанкціонованого доступу;

- антивірусні програми;

- архіватори-розархіватори;

- програми технічного обслуговування.

Наведена класифікація є умовною. В міру розвитку комп’ютерного сервісу вона може бути доповнена іншими компонентами.

Оболонки програмних систем використовуються як інтерфейсе засоби, що полегшують взаємодію користувача з ОС або іншими ПС. У першому випадку вони орієнтовані, в основному, на роботу з файлами і каталогами. Забезпечують швидкий пошук файлів, створення, перегляд і редагування текстових файлів, видачу інформації про розміщення файлів на дисках, про ступінь зайнятості зовнішньої й оперативної пам’яті. Оболонки забезпечують визначений ступінь захисту від помилок користувача. Як приклад можна привести класичну оболонку Norton Commander для сімейства MS DOS. Для інших програмних систем оболонки розробляються за необхідністю.

Утиліти розширюють функції користувача з обслуговування програмної системи. Зокрема, комплекс Norton Utilities забезпечує обслуговування дисків, файлів і каталогів, створення і відновлення архівів, видачу інформації про ресурси комп’ютера, друк файлів та їх захист від вірусів.

Засоби захисту даних від руйнування і несанкціонованого доступу забезпечують схоронність інформації на машинних носіях і дозволяють тільки санкціонований до неї доступ. Вони виконують функції резервування і відновлення файлів, застосування антивірусних засобів і обмеження доступу до інформації.

Резервування – створення і систематичне відновлення копій на машинних носіях. Використовується з метою захисту файлів від руйнування у випадку неправильних або навмисних дій, а також у випадку фізичного псування носія. Резервування виконується за допомогою процедур простого копіювання (команди MS DOS, засобу оболонки NC), процедур резервування файлів (утиліти Microsoft Backup for MS DOS і Microsoft Backup for Windows) або процедур архівного копіювання файлів (програми архіваторів).

Відновлення файлів виконується після помилкового видалення інформації з диска, псування внаслідок логічних помилок у файловій структурі, появи фізичних дефектів на магнітному диску. Для відновлення використовуються утиліти MS DOS, пакета Norton Utilities і службові програми Windows.

Захист інформації від несанкціонованого доступу ставить своєю метою обмежити коло користувачів до конфіденційної або секретної інформації. Реалізується такий захист за допомогою програмних і технічних засобів, що забезпечують знищення файлів після їх видалення, використання паролів, шифраторів і дешифраторів інформації, застосування електронних ключів, екранування комп’ютерів або спеціально виготовлених ЕОМ у захищеному варіанті.

Антивірусні програми забезпечують захист файлів і пам’яті ЕОМ від комп’ютерних вірусів, тобто спеціальних активних програм, здатних розмножуватися і впроваджуватися в інші програми, викликаючи при цьому різні функціональні порушення. Антивірусні програмні засоби підрозділяються на:

- віруси–фільтри (програми діагностики вірусів – виявлення і розпізнавання типу вірусу за характерними для кожного вірусу діям);

- детектори (універсальні або спеціалізовані програми пошуку вірусів на машинних носіях);

- дезінфектори (програми лікування, тобто видалення вірусів з файлів або пам’яті комп’ютера).

Практично всі антивірусні програми виконують функції діагностики і лікування. Велике поширення одержали інтегровані програми – полідетоктори–дезінфектори. До них відноситься універсальний пакет MSAV фірми Microsoft Office, спеціалізований пакет AIDSTEST Н. Лозинського, універсальний полідетоктор-дезінфектор Dr.Web І.Данилова і В.Лутовинова, полі детектор-дезінфектор AVP Є.Касперського й ін. Ефективність кожної з цих програм залежить від кількості модулів в антивірусній базі пакету для нейтралізації існуючих вірусів і швидкості розробки модулів для нових вірусів. Важливу роль під час захисту інформації від вірусів і псування грають також прості організаційні заходи типу дублювання, використання ліцензійно-чистих програмних продуктів і т.д.

Архіватори-розархіватори використовуються для упакування (стиснення) і розпакування інформації конкретних файлів. Вони виконують наступні функції:

- розміщення файлів в архів;

- добування файлів з архіву;

- перегляд змісту архіву;

- пересилання файлів в архів і з архіву;

- архівація каталогів;

- перевірка цілісності архіву;

- відновлення ушкоджених архівів;

- захист архіву за допомогою пароля й ін.

До найбільш поширених відносяться архіватори:

- для середовища MS DOS – ARJ, PKZIP, BAR, AIN і ін.;

- для середовища Widows – WinZip, WinRAR і ін.

Програми технічного обслуговування – це сукупність програмно–апаратних засобів для функціональної діагностики і тестування правильності роботи ЕОМ. При цьому здійснюється автоматичний пошук і часткова локалізація помилок і несправностей. Крім того, у цю ж групу включені спеціальні програми діагностики і контролю обчислювального середовища ІС у цілому.

Дата добавления: 2014-01-04