Стандарт ERP

Подальший розвиток систем MRPII пов’язаний з їх переростанням у системи нового класу — "Планування ресурсів компанії" (Enterprise Resource Planning – ERP). Системи цього класу орієнтовані на роботу з фінансовою інформацією для вирішення завдань управління великими корпораціями з територіально віддаленими ресурсами. Сюди включається все, що необхідно для одержання ресурсів, виготовлення продукції, її транспортування і розрахунки щодо замовлень клієнтів. Крім зазначених функціональних вимог, до систем ERP висуваються і нові вимоги щодо застосування графіки, використання реляційних баз даних, CASE-технологій для їх розвитку, архітектури обчислювальних систем типу "клієнт – сервер" і реалізації їх як відкритих систем. Системи цього класу активно розвиваються з кінця 1980-х років.

Слід зазначити, що підхід до вирішення завдань планування виробництва в системах ERP донедавна залишався в основному незмінним, тобто в тому вигляді, у якому він затвердився в системах MRPII. Коротко його можна визначити як підхід, що базується на активному застосуванні календарно-планових нормативів на виробничі цикли. Недолік такого підходу полягає в тому, що він вступає в протиріччя з необхідністю оптимізації планування. Елементи оптимізації планування в традиційних MRPII/ERP системах зустрічаються тільки на нижньому рівні – при вирішенні завдань оперативного планування з застосуванням методів теорії розкладів. Зі зростанням потужностей обчислювальних систем, упровадженням MRPII/ERP, пошуком нових, більш ефективних методів управління в умовах конкуренції із середини 1990-х років на базі систем MRPII/ERP з'являються системи нового класу, що одержали назву "Розвинені системи планування" (Advanced Planning/Scheduling – APS). Для цих систем характерне застосування економіко-математичних методів для вирішення завдань планування з поступовим зниженням ролі календарно-планових нормативів на виробничі цикли. Ріст продуктивності і зниження незавершеного виробництва шляхом упровадження таких систем пояснюється тим, що при визначенні тривалості виробничого циклу в нього не закладається заздалегідь усереднений час перебування сировини в чергах. Даний підхід особливо ефективний для складного багатономенклатурного виробництва. Водночас він потребує істотного підвищення професійного рівня управлінського персоналу.

Наступний напрямок у розвитку комп'ютеризації компанії полягає в інтеграції систем MRPII/ERP з іншими автоматизованими системами, що є в компанії. Серед них – системи CAD/CAM, управління технологічними процесами і системами, системи фінансової звітності і т.ін. Системи такого класу одержали назву "Комп'ютерні інтегровані системи" (Computer Integrated Manufacturing – СІМ). Ці системи використовуються починаючи з 1990-х років.

Таким чином, концепція MRP/MRPII/ERP постійно еволюціонує й удосконалюється. У кожен момент часу в ній можна умовно виділити три шари. У першому шарі знаходяться ті методи і засоби, що перевірені практикою і закріплені у вигляді стандартів. Другий шар складають досить стійкі, часто застосовувані методи і прийоми, що, однак, не мають обов’язкового характеру. Ці методи і прийоми можна знайти при більш глибокому аналізі функціональних структур. Цей шар жорстко не регламентований, проте являє собою досить струнку систему взаємозалежних ідей і методів.

До третього шару ідей і методів MRPII/ERP варто віднести те нове, що вносять у свої базові системи компанії – виробники програмних продуктів. Реалізовані на їх основі нові інформаційні технології являють собою ноу-хау фірм-розробників. Як правило, саме в цьому шарі можна знайти значні відмінності в продуктах різних фірм. Деякі з нових технологій можуть впливати на ефективність побудови великих інформаційних систем.

Помітне місце серед ідей і методів систем MRPII/ERP мають спеціально розроблені методики упровадження систем. Аналіз літератури показує, що на Заході склалося стійке уявлення про те, у якій послідовності і якими методами варто впроваджувати системи типу MRPII/ERP. Ретельне планування проектів упровадження систем передбачає перепідготовку персоналу всіх рівнів (особливо вищого) — це головна, хоча й не єдина умова досягнення позитивних результатів. Наявність потужної інфраструктури і методології побудови систем сприяла, у підсумку, досягненню високого рівня ефективності при впровадженні систем управління типу MRPII/ERP в промислових компаніях. За деякими оцінками впровадження подібних систем може привести до скорочення запасів на 8-30%, зростання продуктивності праці – на 8-27%, зростання кількості замовлень, виконаних вчасно, – на 7-20%, середня частка зниження умовно-постійних витрат – не менш 5%; скорочення терміну оборотності оборотних коштів – до 12%; рівень неліквідних запасів на складі знижується на 10-20%; загальне зниження витрат може скласти до 15% від річного обороту компанії.

Дата добавления: 2014-01-04