Принципи побудови фінансової системи України

1. принцип розподілу фінансових ресурсів на централізовані і децентралізовані,

2. принцип самостійності (кожна ланка фінансової системи є самостійною і відмінною від іншої),

3. принцип єдності (ланки фінансової системи тісно зв’язані між собою за допомогою системи фінансових відносин у зв’язку з розподілом і перерозподілом фінансових ресурсів)

4. принцип функціонального призначення ланок фінансової системи,

5. адміністративно-територіальний принцип.

Фінансове забезпечення розширеного відтворення може здійснюватись у таких формах:

- бюджетне фінансування як надання коштів з бюджету на безповоротних засадах;

- кредитування - це надання коштів на принципах повернення, платності, строковості і забезпеченості;

- самофінансування передбачає відшкодування видатків суб'єктів господарювання з основної діяльності та її розвитку за рахунок власних джерел. Принцип самофінансування допускає залучення кредитних ресурсів;

- оренда (лізинг) - це передання майна у користування за певну плату і на певний строк;

- інвестування - процес вкладення грошей у ті чи інші об'єкти з розрахунком на збільшення їх вартості, а також отримання додаткового доходу.

У розподільних процесах поряд з фінансами та ціною беруть участь також заробітна плата і кредит.

Взаємозв'язок фінансів і заробітної плати проявляється у тому, що держава регулює величину заробітної плати через податки, створюючи загальнодержавні фонди фінансових ресурсів. Одночасно держава за допомогою дотацій, субсидій, субвенцій може стимулювати розвиток окремих видів діяльності. Разом з тим, заробітна плата є лише частиною вартісного розподілу валового внутрішнього продукту, яка стосується саме фонду оплати праці. Заробітна плата пов’язана з таким фактором виробництва як робоча сили, а фінанси впливають на використання всіх факторів виробництва (предмети праці, знаряддя праці тощо).

Спільним для фінансів і кредиту є те, що вони використовуються в кругообігу коштів і сприяють підвищенню ефективності виробництва. При нестачі фінансових ресурсів підприємство залучає кредитні ресурси, а при надлишку фінансових ресурсів підприємство може тимчасово вільні кошти надавати в кредит іншій установі (банку, підприємству).

Відмінності між фінансами і кредитом полягають у тому, що фінансам притаманний односторонній рух вартості, так як при фінансуванні кошти надаються на безповоротній основі. Кредитні відносини характеризуються двостороннім рухом вартості, оскільки кредитування здійснюється за принципами платності, строковості, поверненості і забезпеченості. Кредитний перерозподіл вартості пов'язаний з переміщенням грошових коштів між суб’єктами розподільчого процесу. Фінанси функціонують і в рамках господарського суб’єкту (внутрішньогосподарські фінансові відносини). До того ж за допомогою фінансів здійснюється розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту, а кредит діє лише на стадії перерозподілу тимчасово вільних фінансових ресурсів.

3. Фінанси мають такі фінансові категорії 6

1. податки,

2. державні прибутки,

3. державний бюджет,

4. державні витрати,

5. державний кредит,

6. фінанси держави.

Податки, що сплачуються всіма суб’єктами економічного життя, формують державні прибутки, які концентруються в державному бюджеті.

Фінансові категорії утворюють піраміду, підніжжя якої складають податки, а верхівку – фінанси держави.

Первинною категорією в системі фінансових відносин виступають всі податки України. За допомогою податків держава виплачує частину чистого прибутку суспільства і прибутків населення і розподіляє її відповідно до економічних, політичних і соціальних завдань.

Фінанси держави складаються з фінансів підприємств різних форм власності і загальнодержавних фінансів.

Фінанси підприємств різних форм власності являють собою сукупність грошових відносин, зв’язаних із планомірним утворенням, розподілом і використанням грошових прибутків і накопичень підприємств. Формують децентралізовані фонди коштів.

Загальнодержавні фінанси включають в себе державний бюджет, державний кредит, державне соціальне, майнове і особисте страхування. Формуються і використовуються централізовані фонди фінансових ресурсів.

Централізовані фінансові ресурси знаходяться в державному бюджеті, державному пенсійному фонді, фонді державного страхування.

Централізовані фінансові ресурси утворюються за рахунок наступних джерел:

1.прибутків державних підприємств і організацій;

2.надходжень від державного страхування;

3.прибутків і надходжень від зовнішньоекономічної діяльності держави;

4.відрахувань від прибутків підприємств усіх форм власності;

5.надходжень від населення (у вигляді обов’язкових податків, відрахувань, зборів, надходжень від державних позик і лотерей, добровільних пожертвувань).

4. Фінанси виконують наступні функції:

1. Розподільча функція – воно пов’язана з розподілом і перерозподілом частини вартості валового внутрішнього продукту і національного доходу в грошовій формі. При цьому формуються і використовуються цільові централізовані і децентралізовані фонди грошових ресурсів.

Розподільча функція реалізується в процесі первинного і вторинного розподілу (перерозподілу) національного доходу.

В результаті первинного розподілу утворюються первинні (основні) прибутки учасників процесу виробництва:

- працівників (у формі оплати праці);

- підприємств (у формі прибутку);

- держави (у формі податку на додану вартість).

2. Контрольна функція – полягає в створенні визначених об’єктивних можливостей для здійснення контролю за формуванням і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів держави.

Дата добавления: 2014-01-04