Непрямі податки

Поділяються на дві групи в залежності від характеру торгівельної діяльності:

Внутрішня торгівля зв’язана з використанням акцизів і фіскальних монополій.

Зовнішня торгівля характеризується встановленням мита на товари, що експортуються. Непрямі податки включаються в ціну товарів і сплачуються споживачами цих товарів.

1 підгрупа: Акцизи – це непрямі податки, що стягуються у вигляді додатку до ринкової ціни. Акцизний збір установлюється на високорентабельні товари, а також на товари, виробництво яких є монополією держави.

До непрямих податків відноситься:

1. податок на додану вартість – це фіскально-регулюючий інструмент, що вводить у себе високорозвинена країна для обмеження споживання,

2. податок із продажу (покупки) оподатковується сукупний обсяг продаж або купівель товару,

3. податок з обігу – містить у собі товарний обіг і обіг послуг.

2 група: Фіскальна монополія – сутність якої полягає в тому, що держава встановлює таку ціну на товар, що забезпечує певні стабільні і постійні надходження в державний бюджет.

Об’єктом фіскальної монополії завжди виступають споживчі товари широкого вжитку: - це сіль, спиртні напої, тютюн, сірники та ін.

Мито встановлюється при ввозі і вивозі товарів через кордон держави. Мито буває: статистичне, фіскальне. Антидемпінгове, преференційне, зрівняльне.

Статистичне мито встановлюється з метою обліку експорту й імпорту товарів в умовах вільної зовнішньої торгівлі.

Фіскальне мито встановлюється на товари зі стійким попитом.

Антидемпінгове мито ввозиться для захисту внутрішнього ринку.

Преференційне мито встановлюється на двосторонній основі з метою розвитку міжнародної торгівлі.

Зрівняльне мито встановлюється за згодою торгуючих сторін, воно повинно врівноважити ціни на іноземні і вітчизняні товари з метою виключення цінової конкуренції між ними.

3. Принципами побудови податкової системи є:

1. стимулювання підприємницької діяльності й інвестиційної активності – цьому служить введення пільг по оподаткуванню прибутку, спрямованого на розвиток виробництва,

2. обов’язковість сплати податків усіма суб’єктами економічної діяльності,

3. рівнозначність сплати податків як фізичними, так і юридичними особами,

4. пропорційність сплати податків у залежності від рівня прибутків суб’єктів економічної діяльності держави або розмірів майна,

5. соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених прошарків населення шляхом визначення неоподаткованого мінімуму прибутків громадян, які одержують високі і надвисокі прибутки,

6. стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів, їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року,

7. рівномірність сплати податків – встановлення термінів сплати податків і зборів, а також своєчасності надходження коштів у бюджет,

8. доступність – порядок і механізм сплати податків має бути зрозумілий усім платникам,

9. стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції,

Дата добавления: 2014-01-04