ЛЕКЦІЯ №5

Тема: „ БЮДЖЕТ”

План:

1. Сутність державного бюджету України і його функції

2. Види бюджетів і склад бюджетної системи України

3. Види прибутків

4. Бюджетне право і бюджетне планування

1. Державний бюджет – є централізованим грошовим фондом, являє собою загальнодержавні фінансові ресурси.

Основне джерело формування Державного бюджету – це створюваний у галузях матеріального виробництва чистий прибуток, що надходить у бюджет у вигляді:

- платежів із прибутку,

- ПДВ,

- акцизних зборів,

- прибуткового податку з населення.

Державний бюджет, як економічна категорія, виражає фінансові відносини, зв’язані з утворенням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів держави. Ці відносини складаються, з одного боку, між державою і суб’єктами економічної діяльності, і населенням – з іншого.

Функції Державного бюджету:

1. акумулятивна – вона зв’язана з концентрацією коштів у централізованому фонді держави за допомогою прибутків бюджету,

2. розподільча – реалізується через систему витрат, що повинні здійснюватися в інтересах економічного і соціального розвитку держави і задоволення потреб населення,

3. контрольна – проявляється у виявленні й аналізі відхилень фактичних прибутків і витрат бюджету від запланованих

2. Структурно-логічні схеми до теми 6 «Бюджет і бюджетна система»

Схема1. Органи, які здійснюють управління бюджетом в Україні

Схема 2. Зведений бюджет України

За джерелами спрямування коштів бюджет може бути:

1. Поточним – у ньому зосереджені усі витрати, що обумовлені діючими нормами і сформованим рівнем соціальної забезпеченості. Цей вид бюджету повинен бути цілком збалансований, його витрати спрямовуються на фінансування:

- науки, соціально-культурних заходів (освіта, охорона здоров’я, соціальне забезпечення, культура, мистецтво),

- на фінансування зовнішньоекономічної діяльності держави (зовнішня торгівля, сплата відсотків по зовнішньому боргу),

- централізованих суспільних потреб (оборона, управління, утримання правоохоронних органів). За рахунок поточного бюджету створюються резервні грошові фонди, а також здійснюються витрати по обслуговуванню державного боргу.

2. Бюджет розвитку – у ньому передбачаються витрати, що спрямовуються на розвиток процесу відтворення і фінансування пріоритетних соціально-економічних заходів. Витрати бюджету розвитку здійснюються в межах отриманих прибутків – власних і позикових коштів.

За суб’єктом формування бюджет буває:

1. Державним – у ньому зосереджені прибутки і витрати, що відносяться до компетенції держави.

2. Місцевим – містить прибутки і витрати, віднесені до компетенції місцевих органів влади.

Бюджетна система України складається з:

- Державного бюджету,

- Місцевих бюджетів (обласні, районні, сільські, селищні),

- Зведеного (консолідованого) бюджету.

3. По характеру надходження в бюджет прибутки діляться на:

- закріплені - вони цілком або по затверджених нормативах зараховуються в конкретний вид бюджету протягом тривалого періоду часу,

- регулюючі – зараховуються по затверджених нормативах у різні бюджети з метою їх збалансування.

Регулятором функціонування Державного бюджету є бюджетне право.

Право затвердження бюджету надано органам державної влади:

1. Верховна Рада України – приймає бюджетну резолюцію, затверджує проект Державного бюджету та звіт про його виконання,

2. Кабінет Міністрів – встановлює терміни і порядок упорядкування бюджету, розглядає проект бюджету і передає його на затвердження Верховній Раді, здійснює загальне керівництво виконанням бюджету, розглядає звіт про виконання бюджету і вносить його на затвердження Верховної Ради.

У ході бюджетного планування визначається обсяг фінансових ресурсів, необхідних для виконання планових завдань по розвитку економіки, встановлюється оптимальний розподіл цих ресурсів у галузевому і територіальному розрізі.

У завдання бюджетного планування входить:

1. визначення обсягу прибутків по кожному джерелу,

2. встановлення обсягу витрат за напрямками,

3. здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю суб’єктів економічної діяльності,

4. створення державних матеріальних і грошових резервів для безперебійного фінансування планових заходів,

Основними причинами дефіциту бюджету є:

1. Деформована структура економіки, що не забезпечує надходження необхідного обсягу фінансових ресурсів у Державний і місцеві бюджети,

2. Надмірні витрати на забезпечення державного управління: на утримання управлінського персоналу, армії, органів управління. Наприклад: у 2000 році витрати на утримання органів президентської влади перевищували вказані у Законі про Державний бюджет цифри на 28 відсотків, а на утримання Кабінету Міністрів України на 38 відсотків.,

3. Неефективне здійснення соціальних витрат:% на підтримку малозабезпечених прошарків населення, охорону здоров’я, культуру, освіту та ін.

Економічна практика розвинутих країн виробила два методи фінансування дефіциту бюджету:

1. Боргове фінансування відбувається за допомогою розміщення державних облігацій на ринку цінних паперів. Короткостроковим ефектом є зростання процентних ставок, що приводить до скорочення інвестицій. Довгостроковий ефект виявляється в збільшенні процентних платежів по обслуговуванню боргу.

2. Грошове фінансування. При цьому уряд, як правило, позичає фінансові кошти в Національного банку. Використання кредитної емісії Національного банку приводить до збільшення обсягу грошової маси. Короткостроковим ефектом є зниження процентних ставок і розширення об’ємів інвестицій і сукупного попиту. У довгостроковому аспекті використання цього джерела призводить до інфляції.

Будь-який бюджет базується на граничних розмірах. До них відносяться об’єми податкових надходжень, фінансування бюджетних витрат і дефіцит бюджету.

4. Бюджетне право являє собою сукупність юридичних норм, на яких базується і діє бюджетна система держави, визначається компетенція центральних і місцевих органів державної влади і державного управління щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету.

Бюджетні права розподілені між законодавчою і виконавчою владою загальнодержавного і місцевого рівня. Законодавче закріплення бюджетної самостійності кожного рівня влади має поставити перепону в прийнятті необґрунтованих рішень із боку як центральної виконавчої влади, так і місцевих органів управління.

Бюджет як фінансовий план відіграє дуже важливу роль у діяльності держави. Він спрямовує фінансову діяльність держави, визначає її фінансові можливості та пріоритети.

Бюджет як централізований грошовий фонд перебуває у по­стійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і проводиться фінансування видатків. У зв’язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом, яка реалізується через бюджетний механізм, що створює держава.

Дата добавления: 2014-01-04