Навчального процесу. Державні стандарти вищої освіти

Нормативно-правове забезпечення організації

Організація навчального процесу базується на нормативно-правових актах: Закон України „Про освіту”; освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ), державні стандарти освіти, нормативна частина змісту освіти, освітньо–професійна програма. Структуру нормативно-правової бази навчального процесу наведено на рис. 1.3.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика є державним документом, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі національної економіки і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

Цей стандарт (ОКХ) встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускника вищого навчального закладу за спеціальностями 7.050107 "Економіка підприємства” та 6.050100 “Міжнародна економіка” освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр з економіки, і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула освітній рівень повної вищої освіти відповідного фахового спрямування.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика описується системою типових задач і показниками якості їх вирішення. Поглиблений рівень підготовки фахівців з економіки підприємства забезпечується набором обов’язкових фундаментальних та спеціальних дисциплін, поточними та випускними державними іспитами з використанням прогресивних технологій навчання та контролю знань, розробки науково-дослідної програми.

Відповідно до посад, що може займати випускник вищого навчального закладу, в ОКХ наведені типові задачі діяльності та вміння, якими повинен володіти випускник за змістом виробничих функцій, таких як управління, організація, технологічна, дослідницька, контрольна [5].

На основі освітньо-кваліфікаційної характеристики розробляються навчальні плани вищих навчальних закладів, проводиться атестація випускників, їх розподіл, аналіз професійного використання, оцінка якості підготовки спеціалістів на різних етапах навчання, професійна орієнтація студентів, які вступають до вищих навчальних закладів, і оформляються договори на підготовку бакалаврів зі спеціальностей 6.050100 “Міжнародна економіка” та 7.050107 "Економіка підприємства”.

Освітньо-професійна програма (ОПП) – це державний нормативний документ, в якому узагальнюються зміст та термін навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, а також форми контролю та державної атестації.

Освітньо-професійна програма являє собою структурно-логічну схему підготовки фахівця, в якій відображені вимоги до рівня освітньої та професійної підготовки, зміст та термін навчання, форми контролю та державної атестації.

Рис. 1.3. Структура нормативно-правової бази організації навчального процесу

2. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

1. Види і зміст навчальних занять.

2. Кредитно-модульна система організації навчального про-цесу.

2.1. Види і зміст навчальних занять

Згідно із наказом Міністерства освіти України від 02.06.93р. №161 “Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України” навчальний процес в університеті здійснюється за такими формами:

· навчальні заняття;

· виконання індивідуальних завдань;

· самостійна робота студентів;

· практична підготовка;

· контрольні заходи.

Навчальні заняття проводяться за затвердженим проректором з навчальної роботи розкладом. Основними видами навчальних занять є лекції, лабораторні, практичні, семінарські та індивідуальні заняття, консультації.

Самостійна робота студента (СРС) є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від обов’язкових занять час. Під час самостійної роботи над навчальним матеріалом студент опрацьовує теоретичний матеріал, виконує індивідуальні завдання, проводить науково-дослідну роботу.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою з цієї дисципліни, навчально-методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Практична підготовка студентів є невід’ємною складовою процесу підготовки фахівців всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) і проводиться на оснащених відповідним чином базах практики університету, а також підприємств, організацій та установ різних галузей народного господарства.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування та поглиблення у них, на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок, здатності прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах.

Практика студентів є безперервною протягом всього періоду навчання і має структурно-логічну послідовність її проведення для одержання студентами необхідного та достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних напрямів, спеціальностей та спеціалізації професійної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Практики поділяються на навчальні і виробничі, які, в свою чергу, також класифікуються залежно від конкретного напряму, спеціальності, спеціалізації та освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівців.

До навчальних практик належать: фахова ознайомлювальна, комп’ютерна, обчислювальна та ін.

До виробничих практик належать технологічна, економічна, науково-дослідна, переддипломна та ін.

Заключною ланкою практичної підготовки студентів є переддипломна практика, яка проводиться перед виконанням дипломного проекту (роботи). Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються набуті теоретичні знання, вміння та навички з усіх дисциплін навчального плану, накопичується та опрацьовується конкретний матеріал для виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

Необхідним елементом навчального процесу є заходи з контролю якості підготовки фахівців. В університеті використовуються такі види контролю якості навчання: вхідний, поточний, рубіжний, відстрочений та підсумковий. Окремою формою контролю якості навчання є ректорський контроль.

Вхідний контроль проводиться з метою визначення рівня підготовки студентів з тих дисциплін, які вивчалися раніше, перед вивченням певної дисципліни, або загального рівня підготовки студентів за попередній період навчання. Він проводиться або в перші години занять з цієї дисципліни, або на початку семінару. При цьому можуть використовуватись комплексні контрольні роботи.

Поточний контроль здійснюється викладачем під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має за мету перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.

Поточний контроль може проводитись у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на лекціях та практичних заняттях, колоквіумів на лабораторних роботах, оцінки виступів студентів на семінарських заняттях.

Результати поточного контролю враховуються викладачем при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни.

Рубіжний контроль – це контроль знань та вмінь студентів після вивчення певної частини навчальної дисципліни. Він може проводитись у формі тестування, виконання контрольної роботи, розрахунково-графічного або розрахункового завдання тощо. Рубіжний контроль є необхідним при модульній технології навчального процесу.

Відстрочений контроль або контроль залишкових знань проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на підсумкову оцінку студента і проводиться вибірково з метою вивчення залишкових знань студентів.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Ректорський контроль має за мету перевірку якості підготовки студентів як з окремих дисциплін, так і фахової підготовки в цілому.

Ректорський контроль якості підготовки студентів з дисципліни є контролем стійкості знань, вмінь та навичок і проводиться на початку семестру за темами дисципліни, що були вивчені в попередньому семестрі, або за навчальною програмою всієї дисципліни після повного закінчення її вивчення шляхом виконання студентами комплексної контрольної роботи.

Державна атестація студентів, які закінчили навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів, проводиться в університеті в формі державного іспиту.

Державна атестація студентів, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки спеціалістів або магістрів, проводиться в університеті на основі захисту атестаційних робіт: дипломних проектів (робіт) – спеціалістів, дипломних робіт – магістрів.

Дата добавления: 2014-01-04