Поняття економіки як науки про обмеженість ресурсів, проблеми економічного вибору

Роль фахівців вищої кваліфікації в умовах переходу до ринкової економіки

В умовах переходу до ринкової економіки зростає потреба у фахівцях нового типу, які здатні вирішувати складні організаційно-економічні задачі підвищення ефективності діяльності підприємств.

Роль економістів підприємств розкривається через зміст виробничих функцій, типові задачі, які вони вирішують на підприємстві. Це формування ринкової стратегії підприємства та тактики її здійснення, планування та обґрунтування міжнародних проектів, організація комерційної діяльності, забезпечення економічної стабільності функціонування та розвитку підприємства, використання новітніх технологій менеджменту, економічне обґрунтування управлінських рішень та оцінка ефективності їх виконання та ін. Наприклад, вирішуючи типову задачу, „Розробка перспективних, поточних і оперативних планів діяльності підприємства”, спеціаліст-економіст повинен вміти:

· проводити аналіз і розрахунок основних економічних, фінансових показників діяльності підприємства, планувати потребу в матеріальних, фінансових та трудових ресурсах;

· на основі даних статистичної звітності оцінювати комерційний потенціал підприємства та визначати шляхи підвищення ефективності його використання;

· прогнозувати тенденції розвитку підприємства, складати багатоваріантні розрахунки техніко-економічних показників.

Економіка в перекладі з грецької означає “мистецтво ведення господарства”.

У класичному визначенні (П. Семюелсон, В. Нордгауз) економіка – це наука про вибір. Економіка досліджує шляхи ефективного використання обмежених виробничих ресурсів.

Залежно від ступеня інтеграції складових елементів економічної системи виокремлюють: економіку народного господарства (макроекономіку), економіку окремих галузей і територіальних одиниць (регіонів), економіку первинних суб’єктів господарювання (мікроекономіку). Основною ланкою економічної системи країни є економіка фірми (підприємства, організації).

Водночас під економікою розуміють сукупність окремих економічних наук, які вивчають економічну теорію (політична економія); специфічні аспекти виробничих відносин у сфері суспільного виробництва та обміну (розміщення продуктивних сил, макроекономіка, мікроекономіка, економіка праці, маркетинг, менеджмент, статистика, фінанси тощо); економіку конкретних підприємств та організацію виробництва.

Макроекономіка – це наука про національну економіку в цілому. Вона досліджує процеси формування сукупного попиту і сукупної пропозиції, національного доходу і валового національного продукту, аналізує вплив економіки на бюджет держави і фіскальної політики на економічне зростання, інфляцію, рівень безробіття.

Мікроекономіка вивчає діяльність окремих економічних суб’єктів (фірм, домашніх господарів) у процесі виробництва і споживання різних благ.

Економіка як наука дає можливість найповнішого задоволення потреб людини.

Економіка підприємства – це наука про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших витратах.

Економіка підприємства вивчає теорію та практику господарювання на рівні підприємства; конкретні форми і методи господарювання, принципи формування, використання виробничого потенціалу; взаємодію всіх видів ресурсів; організацію та ефективність господарсько-комерційної діяльності підприємства.

Економічна система – це сукупність усіх економічних процесів, які здійснюються в суспільстві на основі діючих відносин власності та організаційно-правових форм.

В історичному аспекті розвитку економічних систем виділяють такі основні їх типи:

1. Ринкові економічні системи:

· ринкова економіка вільної конкуренції – чистий капіталізм;

· сучасна ринкова економіка – сучасний капіталізм.

2. Неринкові економічні системи:

· традиційна економічна система (притаманні слабо розвинутим країнам);

· адміністративно-командна система.

Дата добавления: 2014-01-04