Змішана економіка. Економічні системи перехідного типу

4.3. Характеристика різних рівнів підготовки економістів

Зміст освіти визначається освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ), освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, навчальними, робочими навчальними планами, програмами навчальних дисциплін та іншими нормативними документами.

Відповідно до Закону України “Про освіту” [1] підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та магістр.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти – це характеристика освіти за ознаками рівня сформованості якостей фахівця, які визначають його здатність виконувати відповідні фахові завдання чи обов’язки певного кваліфікаційного рівня.

Молодший спеціаліст – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної освіти здобув загальнокультурну підготовку, спеціальні уміння та знання, має досвід їх застосування під час вирішення певних виробничих функцій і здатний перенести свою діяльність з одного предмета праці на інший. Задачі діяльності, які вирішує молодий спеціаліст, допускають вибір готових рішень з набору стандартних загальноприйнятих рішень, що мають алгоритмізований характер.

Бакалавр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної освіти здобув загальнокультурну підготовку, спеціальні уміння та знання, які призначені для виконання обмеженої кількості виробничих функцій, пов'язаних з циклом існування об'єкта його діяльності. Задачі діяльності, які вирішує бакалавр, передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що включає процедуру часткового конструювання відповідних операцій.

Спеціаліст – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” здобув спеціальні уміння та знання та призначений для виконання всіх виробничих функцій, пов'язаних з циклом існування об'єкта його діяльності. Задачі діяльності, які вирішує спеціаліст, допускають діяльність за складним алгоритмом, що включає процедуру конструювання рішень.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” або “Спеціаліст” здобув спеціальні уміння та знання та призначений для виконання науково-дослідних, педагогічних та (чи) управлінських функцій, пов’язаних з циклом існування об’єкта його діяльності. Задачі, які вирішує магістр, допускають діяльність за складним алгоритмом, що включає процедуру конструювання рішень.

У сучасних умовах поряд з фінансовим та виробничим капіталом дедалі найважливішими ресурсами стають знання, досвід, трудові навички, ініціатива, діловитість, цілісно-мотиваційна сфера персоналу підприємства.

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, що отримали професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.

Важливою є класифікація персоналу за професіями, спеціаль-ностями, кваліфікацією.

Професія – це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність – це більш-менш вузький різновид трудової діяльності в межах професії.

Кваліфікація – це сукупність спеціальних знань та навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності.

Вимоги до рівня теоретичної підготовки і практичних навичок у процесі організації підготовки фахівців з економіки вищої кваліфікації визначені кваліфікаційними характеристиками, які наведені у довіднику кваліфікаційних характеристик професії працівників.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників – це систематизований за видами діяльності збірник описів професій, які наведені в Класифікаторі професій (КП).

Класифікатор професій є складовою частиною державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.

Довідник є нормативним документом, обов`язковим у питаннях управління персоналом в організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.

Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи: „Завдання та обов’язки”, „Повинен знати”, „Кваліфікаційні вимоги”, „Спеціалізація”, „Приклади робіт”.

Кваліфікаційні вимоги до фахівців-економістів:

Провідний економіст: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією економіста І категорії не менше 2 років.

Економіст І категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для магістра – без вимог до стажу роботи, спеціаліста – стаж роботи за професією економіста І категорії не менше 2 років; для бакалавра не менше 3 років.

Економіст П категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для спеціаліста – без вимог до стажу роботи, для бакалавра – стаж роботи за професією економіста не менше 2 років.

Економіст: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу роботи.

4.4. Зміст та характер професійної діяльності економіста

Економіст повинен мати системне уявлення про структури і тенденції розвитку економіки, розуміти різноманітність економічних процесів в сучасному світі, їх зв’язок з іншими процесами, які проходять в суспільстві.

Кваліфікований спеціаліст повинен знати:

· теоретичні основи і закономірності функціонування економіки, включаючи перехідні процеси;

· принципи прийняття і реалізації економічних і управляючих рішень.

Економіст повинен вміти:

· виявляти проблеми економічного характеру під час аналізу конкретних ситуацій, пропонувати способи їх рішення і оцінювати очікувані результати;

· систематизувати і узагальнювати інформацію, підготов-лювати довідки і огляди з питань професійної діяльності, редагувати, реферувати тексти;

· використовувати основні і спеціальні методи економічного аналізу інформації в сфері професійної діяльності;

· розробляти й обґрунтовувати варіанти ефективних господарських рішень;

· критично оцінювати з різних сторін поведінки економічних агентів, тенденцій розвитку об’єктів у сфері професійної діяльності;

· володіти комп’ютерною технікою на рівні користувача для рішення економічних задач.

Економіст повинен володіти:

· спеціальною економічною технологією і лексикою спеціальності, як мінімум на одній іноземній мові (англ.);

· навиками самостійного володіння новими знаннями з використанням сучасних освітніх технологій;

· навиками професійної аргументації при розборі стандартних ситуацій у сфері майбутньої діяльності;

· основними методичними прийомами читання лекції, проведення семінарських занять за кваліфікаційними характеристиками.

Спеціаліст підготовлений до роботи за такими видами економічної діяльності:

· допоміжна діяльність у сфері державного управління;

· управління на рівні районів, міст, внутрішньо-міських районів;

· управління на рівні сіл та селищ;

· консультації з питань виробничої діяльності та управління;

· дослідження та розробки.

Спеціаліст здатний виконувати роботу у всіх галузях промисловості в області аналітичної, управлінської, дослідницької діяльності.

Спеціаліст здатний виконувати зазначену професійну роботу за кваліфікаційними угрупованнями:

- професіонали в області ефективності підприємництва та раціоналізації виробництва;

- начальники (інші керівники) та майстри виробничих підрозділів на транспорті, у складському господарстві і зв’язку;

- наукові співробітники (інші галузі інженерної справи).

Майбутній спеціаліст може займати таки первинні посади:

· економіст планового відділу, статистико-аналітичних відділів, обчислювального центру, з фінансової роботи, праці, нормування праці, організації праці, нормування та організації праці, інформаційного забезпечення виробництва працівників та ін.;

· спеціаліст із ефективності підприємства;

· спеціаліст із зовнішньоекономічних питань та ін.

Дата добавления: 2014-01-04