Основні схеми шліфування

Деталі сучасних машин являють собою поєднання плоских і кругових циліндричних, конічних зовнішніх і внутрішніх поверхонь. Інші поверхні зустрічаються рідше. Відповідно до форм деталей машин найпоширеніші схеми шліфування наведені на рис. 11.2.

Для всіх технологічних способів шліфувальної обробки головним рухом різання (рис. 11.2) є обертання круга.

При плоскому шліфуванні зворотно-поступальне переміщення заготовки є поздовжньою подачею (рис. 11.2, а). Для обробки поверхні по всій ширині заготовка або круг повинні переміщатися з поперечною подачею. Цей рух відбувається переривчасто (періодично) при крайніх положеннях заготовки наприкінці поздовжнього ходу. Періодично виконується і подача на глибину різання, що здійснюється також у крайніх положеннях заготовки, наприкінці поперечного ходу.

При круглому шліфуванні (рис. 11.2, б) поздовжня подача відбувається за рахунок зворотно-поступального руху заготовки. Подача відповідає осьовому переміщенню заготовки за один її оберт. Обертання заготовки є круговою подачею.

Подачу на глибину різання для наведеної схеми обробки здійснюють при крайніх положеннях заготовки. Рухи, які здійснюються під час внутрішнього шліфуванні, показані на рис. 11.2, в.

Сучасні шліфувальні верстати забезпечують всі рухи, які зазначені на схемах, і дозволяють у необхідних межах змінювати швидкості різання та подачі.

Рис. 11.2 - Основні схеми шліфування

Дата добавления: 2014-01-04