Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Альтернативні методи рішення екологічних проблем


ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ПЕРЕХОДУ ДО ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ

ТЕМА 3

 

 

Альтернативні варіанти рішення екологічних проблем являють собою сукупність таких економічних варіантів, що базуються на розвитку галузей і видів діяльності, безпосередньо не зв'язаних з експлуатацією природних ресурсів і з охороною навколишнього середовища, а також на еклогозбалансованих макроекономічних заходах.

1. Структурна перебудова економіки. Суть екологічно збалансованої зміни структури економіки складається в стабілізації росту й обсягів виробництва природоексплуатуючих, ресурсодобувничих галузей при швидкому розвитку на сучасній технологічній основі усіх виробництв у природно-продуктовій вертикалі, зв'язаних з перетворенням природної речовини й одержанням на його основі кінцевого продукту, тобто мова йде про глобальний перерозподіл трудових, матеріальних, фінансових ресурсів у народному господарстві на користь ресурсозберегаючих, технологічно передових галузей і видів діяльності. Така структурна перебудова економіки дозволить значно зменшити природоємкість виробленої продукції і послуг і знизити навантаження на навколишнє середовище, скоротити загальну потребу в природних ресурсах.

Самі скромні оцінки показують, що структурно-технологічна раціоналізація економіки може дозволити визволити 20—50% використовуваних зараз неефективно природних ресурсів при збільшенні кінцевих результатів. Про необхідність глибоких структурних змін в економіці говорить досвід закордонних країн, де складаються постіндустріальні структури і за останні десятиліття відбулися колосальні структурні зрушення на користь наукомістких і ресурсозберігаючих видів діяльності. Тут характерний приклад Японії.

Розглянемо більш докладно екологічні аспекти структурної перебудови народного господарства. Всю економіку можна представити у виді своєрідної піраміди (чи торта), розділеної на шари відповідно до технологічних стадій просування первинної сировини і переробки його в кінцеві продукти, тобто шари можна представити і як етапи, стадії в природно-продуктовій вертикалі. В міру видалення від підстави піраміда звужується — частка галузей більш високого рівня у валовому внутрішньому продукті зменшується.

У підставі піраміди знаходяться природоексплуатуючі галузі. Це нижній структурний шар чи так називана первинна економіка. Тут знаходяться чотири сектори народного господарства: гірничодобувне виробництво (у тому числі видобуток всіх енергоресурсів), сільське господарство, лісова промисловість і рибне господарство.

В другий шар входять галузі, що забезпечують первісну переробку природної сировини. Тут знаходяться виробництво металу, електроенергії, найпростіша деревообробка і т.д. В агрегированном виді сюди можна віднести галузі чорної металургії, що роблять чавун і сталь. В агропромисловому комплексі це галузі, що переробляють сільськогосподарську сировину, — консервна, м'ясна, борошномельна промисловість, виноробство й ін.



У третьому шарі нашої піраміди йде подальше поглиблення обробки продукції, вторинна переробка природної сировини. У металургії на цих етапах природно-продуктового ланцюжка роблять прокат, лиття. В агропромисловому комплексі поглиблення переробки продукції, і одержання нових товарів зв'язано з кондитерською, швейною, взуттєвою промисловістю.

У четвертому і більш високих шарах, на подальших етапах природно-продуктової вертикалі з'являється машинобудування, виробництво складних товарів і послуг.

На нижніх шарах піраміди важливу роль грають природні ресурси, первинна сировина і праця відносно низкою кваліфікації. В міру підйому по шарах, подовження природно-продуктових вертикалей ці фактори виробництва грають усі меншу роль, і на перший план починають виступати висококваліфікована праця, наукові і технічні досягнення, високі технології, інформація. Інформація стає вирішальним фактором для верхніх структурних шарів. У сучасній економіці на самому верху піраміди знаходиться виробництво інформації — патентів, ліцензій, проектів, усіляких наукових послуг, програмного продукту, узагалі будь-яких інтелектуальних продуктів, включаючи управління підприємствами.

Очевидно, що чим уже підстава піраміди-економіки і ширше її вершина — тим краще. Це означає, що при менших витратах усіх видів ресурсів у нижніх шарах, на початкових етапах природно-продуктової вертикалі відбувається збільшення виробництва товарів і послуг у верхніх шарах економіки. Процес звуження підстави піраміди при розширенні її вершини і є процес экологизации економіки, коли відбувається зменшення навантаження на навколишнє середовище при збільшенні забезпеченості високоякісними товарами і послугами. Структура народного господарства з великою питомою вагою первинної економіки, у виді класичної піраміди з могутньою підставою називається індустріальною структурою. Економіка з високим рівнем розвитку більш високих шарів і з відносно невеликою підставою (перевернена піраміда) має постіндустріальну структуру.

Таким чином, екологічно орієнтована структурна перебудова повинна передбачати широкомасштабний перерозподіл, перелив ресурсів з первинних (насамперед сільське господарство і видобувна промисловість) у вторинні сектори економіки (обробна промисловість, будівництво, транспорт, зв'язок), а потім і в третинні (сфери переважно інтелектуальної діяльності і послуг). Істотну роль у такому перерозподілі можуть зіграти ринкові механізми, що формуються.

2. До альтернативних варіантів рішення екологічних проблем потрібно віднести і зміну експортної політики. В даний час несприятливий стан навколишнього середовища істотно збільшується природоємкою, природоруйнуючою експортною політикою. У цілому очевидна необхідність різкого збільшення частки в експорті кінцевої, наукомісткої і високотехнологічної продукції. Для цього в країні мається достатній науковий і виробничий потенціал. Майбутнє світової торгівлі, по оцінках деяких фахівців, за макротехнологіями — сукупністю знань і технологій для випуску наукомісткої продукції. У світі нараховується близько 50 макротехнологій (авіа-, космічні і ядерні технології, технології видобутку, переробки і транспортування деяких природних ресурсів і т.д.).

Ресурсозберігаюча зміна структури народного господарства дозволить зменшити обсяги експорту природних ресурсів, їхнього видобутку і поліпшить екологічну обстановку.

3. Закінчення «холодної війни» уможливлює проведення в Україні широкомасштабної конверсії, скорочення виробництва в оборонному комплексі. Конверсія може зіграти важливе значення для стабілізації екологічної ситуації в країні.

Істотну роль в удосконалюванні природокористування може зіграти перепрофілювання підприємств оборонного комплексу на екологічні нестатки. Вони можуть випускати екологічну, природоохоронну техніку й устаткування, створювати нові і збільшувати виробництво ресурсозберігаючих технологій. В оборонних галузях зосереджений могутній науково-технічний потенціал, висококваліфіковані кадри і передові технології. У зв'язку з відсутністю в країні галузі екологічного машинобудування, слабким розвитком виробництв, що випускають комплексні технології по поліпшенню використання природних ресурсів і охороні навколишнього середовища, маловідходні технології, екологічно орієнтована конверсія дозволить одержати значний природоохоронний ефект.

4. Еклогозбалансовані макроекономічні заходи.Тут екологозбалансовані (екологоорієнтовані) макроекономічні заходи виступають як один з напрямків екологізації економіки й у той же час як механізм такої екологізації для реалізації структурної перебудови, зміни експортної політики і т.д. «Позеленіння» усієї системи податків, реформа субсидування основних секторів економіки (енергетика, сільське і лісове господарства, промисловість і ін.), фінансово-кредитна політика й інші макроекономічні заходи здатні поліпшити екологічну ситуацію. Як приклад екологізації економіки за допомогою макроекономічних заходів можна привести реформування податкової системи. Доцільно створити єдину систему податків, що охоплює всю природно-продуктову вертикаль (ланцюжок) — від первинної природної речовини до кінцевої продукції, одержуваної на його основі (див. рис. 3.1).

 

 
 

 


Рис. 3.1 - Єдина система податків для природно-продуктового ланцюжка

 

[0, t1] — «природні стадії» руху продукції

[t1, t2] — стадії обробки, переробки, інфраструктури й ін. до одержання кінцевої продукції

 

На рис. 3.1 на осі часу розташовані етапи природно-продуктової вертикалі (ланцюжка), що з'єднує первинні етапи експлуатації природного ресурсу з кінцевим етапом виробництва (споживання) продукції, товарів чи послуг, одержуваних на основі даного природного ресурсу.

Величина податків установлюється максимальної для перших етапів природно-продуктової вертикалі, зв'язаних з експлуатацією (видобутком) природних ресурсів. Це можуть бути різного роду податки на користування природними ресурсами, ройялти, акцизи і т.д.

5. Позитивні межсекторальні екстерналії і регіональні аспекти екологізації економіки. Структурна перебудова у всій економіці й в окремих секторах повинна враховувати особливості межсекторальных ефектів. Тобто має місце межсекторальний (міжгалузевий) екологічний ефект. Виникають своєрідні макроекономічні екстерналії. У даному випадку в економіці мають місце позитивні екстерналії, з'являються можливості зниження суспільних витрат екологічного характеру, а також зниження витрат для одного сектора/галузі завдяки розвитку іншого сектора/галузі. Прикладом таких позитивних межсекторальних екстерналій є вплив розвитку аграрного сектора на енергетичний сектор.

Перераховані альтернативні варіанти рішення екологічних проблем володіють високою еколого-економічною ефективністю. Звичайно, цими варіантами все коло можливих альтернативних рішень не вичерпується. Зараз пошук і реалізація альтернативних варіантів надзвичайно актуальні і саме на цьому напрямку знаходяться самі великі можливості по зм'якшенню екологічної ситуації в Україні.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Основні складові національної стратегії переходу до збалансованого розвитку. Стан навколишнього природного середовища в Україні | Реальні природоохоронні заходи

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 486; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.004 сек.