Аналіз результатів національного виробництва

Аналіз національної економіки містить:

ü аналіз абсолютних макроекономічних результатів (макроекономічного ефекту);

ü аналіз відносних макроекономічних результатів (макроекономічної ефективності).

Аналіз абсолютних макроекономічних результатів (макроекономічного ефекту) передбачає аналіз структури та динаміки ВВП.

Аналізуючи структуру ВВП, вивчають питому вагу його окремих складників у за­гальному обсязі ВВП. Це дає змогу визначити частку доданої вартості окремих галу­зей і регіонів, а отже, і їхню участь у створенні доходів держави. На основі цього виріз­няють провідні галузі економіки та регіони-донори.

Структура ВВП за доходами характеризує, як розподіляється дохід суспільства між найманими працівниками, державою та господарськими суб'єктами. Найбільша част­ка доходу зазвичай припадає на заробітну плату та соціальні виплати населенню. Якщо частка заробітної плати у ВВП зростає, це свідчить про підвищення життєвого рівня населення. Водночас всі складники ВВП взаємопов'язані, тому зміна одного з них може призвести до зміни інших. Так, зростання заробітної плати може спричинити знижен­ня валового прибутку. Скорочення непрямих податків, навпаки, матиме вплив на підви­щення прибутку, але обмежить можливості держави у наданні державних послуг.

Структура ВВП за витратами характеризує, на яку групу економічних суб'єктів припадає максимум витрат, тобто яка пред'являє найбільший попит. За витратами домогосподарств можна робити висновки щодо життєвого рівня населення та про стан економіки загалом. Аналізується також структура витрат кожного суб'єкта макроекономіки.

Номінальний ВВП — це сума кінцевих товарів і послуг у цінах року поточного. Реальний ВВП— це вартість продукції, виготовленої у поточному році, але вираженої у цінах базового року

Зокрема якщо у споживчих витратах найбільша частка припадає на задоволення поточних потреб, а невелика частка — на товари тривалого вжитку, тоді можна говорити про низький рівень доходів і життя населення.

Структура витрат держави дає підстави судити про основні напрями соціальної політики, рівень мілітаризації країни, вартість утримання державного апарату.

Величина витрат підприємств є вдалим показником спаду або піднесення економіки. Застійна економіка характеризується нульовим показником інвестицій, дедалі вища — позитивним, економічний спад — від'ємним (це означає, що споживається більше капіталу, ніж виробляється).

Аналіз динаміки ВВП — кількісна оцінка виміру ВВП у часі, яка показує, як змінився ВВП у поточному році порівняно з минулими.

Для зіставлення ВВП у різні роки недостатньо порівняти величини ВВП, бо вони не враховують зміну цін. Тому застосовують поняття реального та номінального ВВП. Номінальний ВВП — це сума кінцевих товарів і послуг у цінах поточного року. Реальний ВВП — це вартість продукції, виготовленої у поточному році, але вираженої у цінах базового року (будь-якого року, з яким здійснюють порівняння).

Порівнюючи рівні розвитку різних країн, не завжди можна використовувати номінальний або реальний ВВП, тому що вони можуть розраховуватися за різними методиками, прийнятими у різних країнах. У цьому разі краще порівнювати темпи зростання (зменшення) ВВП. Крім того, ВВП не завжди можна зіставити через відмінності у масштабах країн. Тому більш доцільним користуватися відносними показниками.

Аналіз відносних макроекономічних результатів (макроекономічної ефективності) складається з двох частин:

1) Розрахунок та аналіз техніко-економічної ефективності, пов'язаної з урахуванням витрат на виробництво продукту. Цілі аналізу — дослідити зміни ефекту виробництва за зміни витрат. Показники:

ü Продуктивність суспільної праці = ВВП: кількість зайнятих

ü Капіталовіддача = ВВП: вартість засобів праці (капіталу)

ü Матеріаловіддача ВВП = ВВП: вартість природних ресурсів (сировини, палива, енергії, матеріалів)

ü Трудомісткість ВВП = вартість праці: ВВП

ü Капіталомісткість ВВП = вартість капіталу: ВВП

ü Матеріаломісткість ВВП = вартість природних ресурсів: ВВП.

Макроекономічна ефективність зростає, коли зростають продуктивність праці, капіталовіддача та матеріаловіддача (прямі показники) і якщо знижуються трудомісткість, капіталомісткість, матеріаломісткість (обернені показники).

2) Соціально-економічна ефективність, пов'язана з рівнем задоволення суспільних потреб, з оцінкою добробуту нації. Показники:

ü ВВП на особу = ВВП: кількість населення

ü Відповідність реального особистого споживання встановленим нормам (прожитковому мінімуму)

ü Середня тривалість життя

ü Дитяча смертність

ü Освітній рівень населення та ін.

Фактори підвищення макроекономічної ефективності:

ü НТП у виробництві;

ü підвищення якості управління;

ü раціональне використання ресурсів;

ü структурна перебудова економіки та ін.

Дата добавления: 2014-01-04