Поняття безробіття, його вимірювання та форми

Контрольні запитання

1. Що таке система національних рахунків?

2. Які показники можна розрахувати за даними СНР?

3. Поясніть, що таке проміжний продукт? Чому з СНР виключається проміжна продукція?

4. Дайте визначення доданої вартості. З яких елементів вона складається та як обчислюється?

5. Яка продукція включається до ВВП?

6. Чим відрізняється ВВП від ВНП?

7. Що таке реальний ВВП та як його розрахувати?

8. Назвіть методи розрахунку ВВП. Напишіть формулу розрахунку ВВП за доходами.

9. Які складники входять до ВВП, розрахованого за витратами?

10. Що потрібно знати, щоб розрахувати чистий національний продукт?

11. Як обчислити особистий дохід?

12. Назвіть показники техніко-економічної ефективності виробництва.

13. Запропонуйте фактори підвищення макроекономічної ефективності.

14. Якщо українські громадяни працюють на приватних підприємствах в США, для якої країни це вигідно? Як це впливає на показники ВВП і ВНП України?

15. Проаналізуйте основні чинники зростання національного доходу України.

16. Яким чином потрібно аналізувати структуру ВВП?

17. Про що свідчить висока частка заробітної плати у ВВП?

18. Чому порівняння номінального ВВП країни за різні періоди часу зазвичай не дає об'єктивної інформації про динаміку виробництва?

19. Про що свідчить підвищення матеріаломісткості ВВП?

20. Як підвищити макроекономічну ефективність країни?

Безробіття — одна з найважливіших проблем національної економіки, що свідчить про її нестабільність, порушення макроекономічної рівноваги. Уперше безробіття ви­никло в Англії у XIX ст., але не було масовим і проявлялося в період економічних криз перевиробництва. У ХХст. безробіття охопило економіку всіх країн і набуло хронічного характеру, тобто стало фактично не викорененим.

Безробіття — це вимушена незайнятість, в основі якої лежить порушення рівноваги між попитом і пропозицією на ринку праці.

За визначенням Міжнародної організації праці, безробітний — це та людина, яка хоче працювати, може працювати, але не має робочого місця.

Для визначення безробіття все населення країни поділяють на дві частини:

ü непрацездатне населення (економічно неактивне) — це громадяни, які не входять до складу робочої сили, — учні, студенти стаціонару навчальних закладів, пенсіонери, ті, хто живе на спадщину, ті, хто припинив шукати роботу, та ін.;

Безробіття — це вимушена незайнятість, яка виникає внаслідок постійного порушення рівноваги між попитом і пропозицією на ринку праці

ü працездатне населення (економічно активне) — громадяни, які пропонують свою робочу силу для виробництва товарів і послуг. їх своєю чергою поділяють на:

· зайняте населення — люди працездатного віку (понад 16 років), які мають роботу, у тому числі й ті, які працюють неповний робочий день;

· безробітне населення — особи працездатного віку, які не мають робочого місця й активно займаються його пошуком. У різних країнах критерії належності до безробітних різні (наприклад, можуть включати вимогу проживання на території держави певний час). В Україні безробітним вважають особу, яка зареєстрована у службі зайнятості.

Виміряти безробіття можна за допомогою двох показників:

1) абсолютна величина безробітних — кількість офіційно зареєстрованих безробітних;

2) відносна величина безробітних — це показник рівня безробіття:

Рівень безробіття = * 100%

В економічній теорії вирізняють три основні види безробіття:

ü Фрикційне — виникає внаслідок тимчасових ускладнень з працевлаштуванням і може бути пов'язане з пошуком кращого місця роботи, переїздом у інший регі­он, зміною професії, підвищенням кваліфікації, народженням дітей у жінок, закін­ченням вищого навчального закладу, сезонною втратою роботи, звільненням, по­шуком роботи вперше та ін. Фрикційне безробіття є добровільним та існує завж­ди. Воно навіть вважається потрібним і бажаним, тому що багато хто переходить із роботи з низькою заробітною платою на роботу з вищим заробітком і більш продуктивну. Таким чином, фрикційне безробіття сприяє раціональному розпо­ділу ресурсів, підвищенню доходів і зростанню національного продукту.

ü Структурне виникає через невідповідність попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці, джерелом якого може бути регіональне переміщення виробництва та зміна структури галузей в економіці. У першому випадку під впливом постійного географічного переміщення робочої сили в одних регіонах виникає надлишок вільних робочих місць, а в інших — їх нестача. У другому випадку безробіття спри­чиняє зміни у технології виробництва. НТП призводить до занепаду деяких галу­зей і появи нових. Через це попит на старі професії зменшується або зовсім зни­кає, а на нові — стрімко зростає. Проте на ці зміни робоча сила не в змозі відреагувати швидко: потрібен час для освоєння нових професій і перекваліфікації. У цей період і виникає структурне безробіття.

ü Циклічне безробіття зумовлено економічним спадом, за якого попит на робочу силу виявляється надзвичайно низьким внаслідок скорочення виробництва.

Фрикційне та структурне безробіття багато в чому схожі, тому що існують в економіці завжди, вони відрізняються тільки тривалістю (фрикційне є короткочасним). Внаслідок їхньої схожості економісти об'єднують ці два види в один і називають його природним рівнем безробіття (неминучим). Якщо в економіці існує природний рівень безробіття, то вважається, що ринки товарів і праці збалансовані, У сучасній економіці неможливо обійтися без безробіття, проте всі країни прагнуть досягти його мінімального рівня, який і є природним рівнем. У цьому разі кажуть, що економіка перебуває в стані повної зайнятості, тобто працює на максимальну потужність. Якщо ж фактичний рівень безробіття виявляється вищим за природний, це свідчить про порушення рівно­ваги і, можливо, про загрозу циклічного безробіття.

Оптимальне значення природного безробіття у світі становить 6%. Проте ця цифра не є постійною, а змінюється під впливом різних факторів розвитку суспільства. Так, за часів Другої світової війни він впав до 2%, тому що потреби військового часу при­звели до майже необмеженого попиту на робочу силу. У 60-і роки стандартом вважа­лися 3—4%, а нині деякі економісти називають прийнятним навіть рівень 8—10%.

Причини підвищення стандарту природного безробіття:

ü зміни у демографічній структурі робочої сили, а саме: зростання питомої ваги жінок і молоді, серед яких зазвичай спостерігається високе безробіття;

ü розповсюдження методів державної політики зайнятості та надання тимчасової допомоги безробітним, внаслідок чого вони не поспішають влаштовуватися на будь-яку роботу, а повільно шукають більш вигідну роботу з кращими умовами;

ü прискорення структурних змін в економіці під впливом НТП, що сприяє стрімкому занепаду старих і появі нових галузей.

Крім таких видів безробіття, існують також і інші його форми:

ü приховане — характеризується неповним робочим днем і неефективним вико­ристанням робочої сили, коли частина працівників займає робочі місця та отри­мує заробітну плату, але не робить суттєвого внеску у виробничий процес;

ü застійне — відсутність у людини роботи впродовж тривалого періоду часу (більше 2—3 місяців);

ü технологічне — пов'язане із впровадженням нових засобів праці, які заміняють робочу силу;

ü сезонне — охоплює галузі з сезонним характером виробництва;

ü молодіжне та ін.

Дата добавления: 2014-01-04