В теорії господарського права такі організаційні структури визначаються як господарські системи, в теорії цивільного та адміністративного права – як складні юридичні особи

Згідно зі ст. 118 ГК України об'єднання підприємств утворюються підприємствами-учасниками:

1) на добровільних засадах, або

2) за рішенням органів, які відповідно до ГК та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств, або

3) засновником, який може здійснювати вплив щодо входження підприємств - потенційних учасників до складу об'єднання.

Рішення про утворення об'єднання підприємств (установчий договір) та статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

1.2. Класифікація об'єднань підприємств.

Об’єднання підприємств класифікуються за 3-ма основними ознаками:

1) за галузевим принципом - галузеві, тобто об’єднання підприємств певної галузі, та міжгалузеві, до складу яких входять підприємства різних галузей економіки.

2) за територіальним принципом – всеукраїнські, обласні, міські тощо.

3) за ознакою обов’язкового установчого документа – договірні та статутні об’єднання.

Договірні об’єднання є добровільними для учасників з точки зору входу/виходу, гнучкими і децентралізованими; діють на підставі установчого договору.

Статутні об’єднання є жорсткими, централізованими, діють на підставі статуту. Їх засновниками є власники підприємств і уповноважені ними органи, а не самі підприємства. Зокрема, це стосується державних концернів і корпорацій. Так, українські корпорації загальнодержавної власності створюються, реорганізуються та ліквідуються рішеннями КМ України. Склад членів і статути цих об'єднань затверджують відповідні галузеві міністерства і держкомітети.

Статутні об'єднання галузевого масштабу створюють безпосередньо галузеві міністерства і держкомітети (Мінтрансзвязку, Держкомвуглепром).

Територіальні статутні об'єднання комунальної власності створюються, реорганізовуються і ліквідовуються відповідними радами чи держадміністраціями (наприклад, державна корпорація "Київміськбуд);

В Україні вони мають наступні|слідуючі| назви і ознаки:

1) асоціації - договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності в певній сфері бізнесу (Укрптахопром - Юрій Косюк «Миронівський хлібопродукт», ТМ «Наша Ряба» - 2 млрд. долл., і Олег Бахматюк Агрохолдинг «Авангард»);

- фактично – для лобіювання

Така координація може здійснюватися, наприклад, у формі централізованої взаємодії з органами державної влади і управління; ознайомлення громадськості з діяльністю підприємств-членів, надання їм рекламно-інформаційної підтримки та ін. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. Як, наприклад, йдеться в п. 1.4 Статуту асоціації українських банків (АУБ), "членство в Асоціації не накладає на її членів ніяких обмежень щодо комерційної, громадської та будь-якої іншої діяльності, що не заборонена законом". За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями

2) корпорації - договірні об'єднання підприємств, яким властива централізація окремих управлінських функцій («Укравто» Таріела Васадзе, «Укрпідшипник» братів Клюєвих, «Логос» Валерія Шамотія);

- відмінність поняття «корпорація» в Україні і за кордоном

3) консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу, створені для досягнення спільної |спільної|мети (після чого консорціум ліквідовується);

В Україні поширення набули саме банківські консорціуми - тимчасові об'єднання банків, які створюються для кредитування великих угод. Після повного погашення кредиту, відсотків та інших платежів, що належать банківському консорціуму, він ліквідується;

- Інвестиційно-металургійний союз (2004 р.)

- Український газотранспортний консорціум

4) концерни - статутне об'єднання підприємств на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

5) картелі - договірні об'єднання підприємств однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності;

- наркокартелі, діамантовий картель Де-Бірс, ОПЕК

6) Відповідно до ст. 126 ГК України холдинговою компанією визнається суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірніх підприємств. Специфіка холдингу полягає в тому, що він не об'єднує підприємства, а володіє корпоративними правами на них. Холдинг безпосередньо не займається виробничою чи комерційною діяльністю, а лише тримає КПА. Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування.

- агрохолдинг Авангард, Смарт-холдинг В. Новинського, EastOne В. Пінчука…

7) промислово-фінансові групи - об'єднання юридично незалежних фінансових і промислових структур під керівництвом одного або декількох банків, які розпоряджаються капіталом підприємств, що входять до об'єднання і координують усі сторони їхньої діяльності.

На відміну від об'єднань підприємств, про які йшлося вище, ПФГ не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання. Головне підприємство і його учасники за правилами ЦК України укладають Генеральну угоду про сумісну діяльність для виробництва кінцевої продукції. При цьому право діяти від імені промислово-фінансової групи має виключно головне підприємство.

Прикладом промислово-фінансової групи, що діяла в Україні, може бути група "Титан", утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. № 547 для виробництва кінцевої продукції двоокису титану. Метою її була реалізація Комплексної програми розвитку кольорової металургії України на період до 2010 року; термін дії групи - 5 років.

У закордонній практиці поширені й інші різновиди об’єднань підприємств:

1) пул (від англ. pool – загальний котел) – поширена в Англії та США комерційна угода між кількома учасниками для штучного завищення цін, в якій прибуток учасників потрапляє у загальний фонд з подальшим розподілом за квотами у заздалегідь встановленій пропорції.

Крім того, у США, Канаді і Австралії – пул – це організація зі збуту с.-г. продукції у формі фермерської кооперації, що прагне до монополізації ринку.

2) Стратегічний альянс (Strategic alliance) - співробітництво між компаніями, яке характеризується погодженим управлінням, загальними вигодами і створенням нової цінності для усіх партнерів.

- ТНК –ВР

- Дві найвідоміші династії фінансистів у Європі та США - сім'ї Ротшильдів та Рокфеллерів домовилися про стратегічний альянс, вирішивши об'єднати частину своїх активів, пише Financial Times (травень 2012). Інструментами співпраці стануть інвестиційний траст Джейкоба Ротшильда RIT Capital Partners і компанія Rockefeller Financial Services. RIT придбає 37% акцій у компанії, що керує активами Рокфеллерів. Як зазначає FT, новий трансатлантичний альянс ще більше зміцнить зв'язки сімей, голови яких - 96-річний Девід Рокфеллер і 76-річний Дж.Ротшильд - підтримують ділові відносини вже понад п'ять десятиліть.

Історія рокфеллерівської інвестгрупи почалася 1882 року, коли Джон Рокфеллер створив одну з перших компаній в світі з управління приватним капіталом. КПА належить родині Рокфеллерів, під управлінням компанії перебувають активи на $34 млрд.

3) синдикат - різновид картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників об'єднання. Подібним чином може здійснюватись закупівля сировини для усіх учасників синдикату. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей із масовим виробництвом однорідної продукції (залізна руда, кава, чай, цукор).

4) трест (траст)- монополістичне об'єднання підприємств (ХІХ-ХХ ст.), що раніше належали різним підприємцям, в єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну і господарську самостійність, оскільки інтегруються усі напрямки діяльності.

5) Фінансові групи Франції - дві найбільші фінансові групи «BNP - Паріба» і «Сюез», які представляють собою великі фінансові імперії, під контролем яких знаходяться сотні промислових компаній.

6) Фінансово-промислова група (ФПГ) — об'єднання промислових підприємств з фінансовими установами на основі встановлених між ними відносин економічної і фінансової взаємозалежності.

ФПГ Японії – сюдани і кейрецу (6 основних – Мацусіта, Міцубісі, Міцуї, Сумітомо, Санва, Фуджі) – виросли із сімейних «дзайбацу».

Наприклад, ФПГ Сумітомо виріс з торгового дому Сумітомо. Нараховує майже 400 років. Сумітомо починав як роздрібний торговець медикаментами, потім заснував бізнес з обробки міді…Розбагатів на урядових замовленнях і субсидіях наприкінці ХІХ ст. Нині шляхом взаємного володіння акціями об'єднує понад 30 великих компаній, у т.ч. "С. Кіндзо кодзан" (гірничорудна), "С. секітан когьо" (вугільна), "С. кіндзоку когьо" (металургійна), "С. денкі когьо" (електротехнічна), "С. кікай когьо" (машинобудування), "С. кагану когьо" (хімічна). Фінансовий центр – «Сумітомо банк».

В Японії провідні ФПГ становлять менш як 10 % від усіх компаній країни, однак при цьому в основних галузях економіки вони забезпечують більш як 50 % загального обсягу продажу. До кожної групи входить один (або більше) банк, один трастовий банк, одна торгова компанія та велика кількість промислових фірм. Характерним для сюданів є перехресне володіння акціями, але жодна компанія ФПГ одноосібно не володіє усіма або більшістю акціями групи.

В Південній Кореї – «чеболі» (Самсунг, Хюндай, Голд Стар (LG), СК Глобал). Чеболі виступають як групи формально самостійних фірм, що знаходяться у власності сімей і під єдиним адміністративним і фінансовим контролем.

Чеболі дуже подібні до ФПГ Японії, але базуються виключно на сімейному капіталі. У Кореї рівень концентрації виробництва і капіталу дуже високий. Так, декілька десятків чеболів контролюють майже всі галузі економіки. Їм належить більшість великих і середніх компаній. На 10 провідних ФПГ припадає 64 % ВНП і приблизно 70 % експорту. Для чеболів характерний дуже високий рівень диверсифікації (практично в кожній з них представлені всі провідні галузі промисловості).

7) Конгломерат (від лат. conglomerates – скупчений, зібраний – з'єднання чогось різнорідного, безладна (безпорядна) суміш.

В бізнесі – це об'єднання фірм (іноді - юридична особа), що здійснюють підприємницьку діяльність в різних галузях економіки і не мають чітко визначених меж бізнесу.

Як правило, конгломерати утворюються шляхом безсистемного поглинання великою компанією десятків дрібних і середніх фірм різних галузей і сфер діяльності, що не мають між собою виробничих, збутових або інших функціональних зв'язків.

Однією з найвідоміших компаній-конгломератів є General Electric.

Конгломерат Ling Temco Waut працював в літакобудуванні, електроніці, виробництві нових конструктивних матеріалів, страхуванні і т.д.

8) Транснаціональна корпорація (ТНК) – корпорація, що володіє підрозділами в декількох країнах.

За визначенням Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), транснаціональні корпорації (ТНК) — це «підприємства, що складаються з материнського підприємства та його закордонних філіалів», при цьому ТНК можуть як перебувати у статусі корпорації, так і не мати цього статусу.

Першою транснаціональною компанією була Британська компанія Ост-індська, заснована в 1600 році. Серед нині існуючих – Роял-Датч-Шелл (британсько-нідерландська)

ТНК діє в багатьох країнах, але контролюється з одного центру — материнської компанії.

Країна базування — це країна, у якій знаходиться штаб-квартира материнської компанії ТНК. Наприклад, штаб-квартира корпорації Nestlé розміщується у швейцарському місті Вевей, отже її країною базування є Швейцарія. Країною базування корпорації Toyota є Японія, а корпорації Philips — Нідерланди.

Приймаючі країни — це іноземні країни, в яких ТНК розміщує власні дочірні підприємства або філії на основі здійснення прямих іноземних інвестицій.

Дата добавления: 2014-01-04