Завдання для самостійної роботи

Промисловий залізничний транспорт – транспортно-технологічний комплекс, який забезпечує системне переміщення вантажів у процесі виробництва (між виробництвами, виробничими циклами, окремими операціями або підприємствами в цілому), що взаємодіє із залізничним транспортом загального користування і не належить до нього (Ст.1 Закону про ЗТ).

Відповідальність на залізничних перевезеннях вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу.

Правове регулювання процесу перевезення, види і форма договору перевезення вантажів залізницею, планування та організація перевезень, перевізні документи.

Договори, що забезпечують залізеничне перевезення вантажів (допоміжні договори).

Поняття перевезення залізницею. Види перевезень.

Структура та управління на залізничному транспорті.

План

Теми рефератів.

1. Транспортні злочини: визначення, ступінь суспільної небезпеки, профілактика.

2. Адміністративні правопорушення на транспорті – найпоширеніші адміністративні правопорушення.

Тема 6. «Правове регулювання діяльності залізничного транспорту в Україні»

1.Законодавство України про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", Закону України «Про залізничний транспорт» (Закон про ЖДТ), Статуту залізниць (ВЗ) Україна, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правил перевезень вантажів та інших нормативно-правових актів України.
Нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми і правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території Україні.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт» залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

У структурі залізничного транспорту виділяють залізничний транспорт загального користування і відомчий (промисловий) залізничний транспорт незагального користування.

Згідно зі ст. 915 Цивільного кодексу України (ЦКУ) перевезення, що здійснюється юридичною особою, вважається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненнями будь-якої особи.

Майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю (ст. 5 Закону про ЗТ).

Управління майном підприємств залізничного транспорту загального користування здійснюється Укрзалізницею (Укрзалізниця) у межах повноважень, визначених чинним законодавством України.
Підприємства та організації залізничного транспорту загального користування здійснюють свою діяльність на основі поєднання принципів державного регулювання та ринкових відносин (ст. 10 Закону про ЗТ).
Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безкоштовну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею (Укрзалізницею).

Передача в оренду, обмін та надання безкоштовно в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, які перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Приватизація цілісних майнових комплексів, підприємств і структурних підрозділів, не пов'язаних з діяльністю залізниць, окремих інвентарних об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, які належать залізницям та підприємствам залізничного транспорту загального користування, здійснюється за погодженням з Міністерством транспорту України та Укрзалізницею відповідно до чинного законодавства Україна з питань приватизації (ст.5 Закону про ЗТ).

З метою забезпечення державних і суспільних інтересів, свободи підприємництва і формування ринку транспортних послуг, безпеки перевезень, захисту навколишнього природного середовища Кабінет Міністрів України визначає умови і порядок організації діяльності залізничного транспорту загального користування, сприяє його пріоритетному розвитку, надає сприяння у задоволенні потреб залізниць у рухомому складі, матеріально-технічних та паливно-енергетичних ресурсах.

Залізниця є основною організаційною ланкою на залізничному транспорті.
Згідно зі ст. 1 Закону про ЗТ залізниця – це статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів і вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.

В Україні діє 6 залізниць:

1. Донецька (Управління залізниці в м. Донецьку).

2. Південна (Управління залізниці в м. Харкові).

3. Південно-Західна (Управління залізниці в м. Києві).

4. Придніпровська (Управління залізниці в м. Дніпропетровську).

5. Одеська (Управління залізниці в м. Одеса).

6. Львівська (Управління залізниці в м. Львові)

Створення, реорганізація, ліквідація та визначення територіальних меж залізниць, призначення і звільнення їх керівників здійснюються рішеннями Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства транспорту України.
Повноваження, права та обов'язки залізниць визначаються Законом про ЗТ, їх статутами. Затвердження статутів кожної із залізниць здійснюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України та Антимонопольним комітетом України.
Створення, реорганізація та ліквідація підприємств, установ і організацій, які входять до складу залізниць, затвердження їх статутів (положень), а також укладання контрактів (трудових договорів) з їх керівниками здійснюються у порядку, встановленому чинним законодавством України, а також статутами залізниць.

Управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належить до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом – Державною адміністрацією залізничного транспорту України (далі – Українська залізниця (Укрзалізниця)), підпорядкованим Міністерству транспорту України.
Згідно зі ст. 7 Закону про ЗТ, відносини залізниць з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податкових та договірних засадах відповідно до чинного законодавства України.

До компетенції цих органів належить: контроль за роботою залізничного приміського пасажирського транспорту і вокзалів, погодження тарифів у приміських повідомлення, узгодження питання про пункти зупинок, закриття залізничних станцій для обслуговування пасажирів, автомобільних переїздів через залізничні колії.

На місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування покладається організація виконання робіт з благоустрою привокзальних площ, спорудження та благоустрій під'їздів до залізничних станцій, забезпечення їх телефонним зв'язком та транспортним сполученням з населеними пунктами за місцем розташування станцій, запобігання правопорушенням на залізницях. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування взаємодіють із залізницями з метою поліпшення використання транспортних засобів власниками вантажів, злагодженої роботи з іншими видами транспорту, розвитку (в тому числі на пайових засадах) транспортної і соціальної інфраструктури щодо обслуговування пасажирів та економіки регіонів.

Органи управління залізничним транспортом разом з відповідними місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування вирішують питання експлуатації малодіяльних збиткових залізничних дільниць, станцій, а також під'їзних шляхів, які знаходяться на балансі залізниць.

Управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях, а також регулювання виробничо-господарської діяльності в сфері організації і забезпечення цього процесу залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб'єкта.
Укрзалізниця складається з наступних структурних підрозділів, наведемо деякі з них:

- Головне комерційне управління

- Головне пасажирське управління

- Головне управління локомотивного господарства

- Головне управління колійного господарства

- Головне управління вагонного господарства

- Юридичне управління і т.д.

Кожна залізниця є юридичною особою і в своїй структурі має дирекції залізничних перевезень (колишні відділення дороги), які не мають статусу юридичної особи, станції, що підкоряються дирекціям, служби та інші структурні підрозділи (дистанції колії, сигналізації та зв'язку, локомотивні та вагонні депо і тощо).

Дирекція залізничних перевезень (далі - дирекція) - відокремлений підрозділ залізниці з державною формою власності, яке не є юридичною особою, здійснює перевезення пасажирів, вантажу, вантажобагажу і пошти, іншу виробничу діяльність та за дорученням залізниці має право від її імені укладати угоди, набувати майнові і немайнові права.

Станція - роздільний пункт з колійним розвитком, що дозволяє виконувати операції з приймання, відправлення, схрещуванню і обгону поїздів, операції з приймання, видачі вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених колійних пристроїв - маневрову роботу з розформування та формування поїздів і технічні операції з поїздами (п. 1.2 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті).

Розглянемо на прикладі структуру Донецької залізниці.
До її складу входять 4 дирекції залізничних перевезень:
Ясинуватська;
Краснолиманська;
Луганська;
Дебальцевська.
У структурі дирекції залізничних перевезень виділяють служби та інші структурні підрозділи дороги, ось деякі з них:

- Служба вагонного господарства

- Служба локомотивного господарства

- Служба вантажної і комерційної роботи

- Юридична служба

- Дистанції колії

- Дистанції сигналізації і зв'язку та інші підрозділи і служби.

2.Залізниці здійснюють перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти між станціями, відкритими для виконання відповідних операцій.

Виділяють перевезення одноразові та систематичні.
Комплекс відносин при одноразових перевезеннях значно простіше, ніж відносини, що складаються при систематичних перевезеннях.
Перевезення вантажів здійснюються на договірних засадах.
Залежно від того, що перевозиться по залізниці виділяють:

- Перевезення вантажів.

- Перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти

- Спеціальні перевезення (військові перевезення, перевезення ув'язнених тощо).

Залізничні станції здійснюють операції, пов'язані з перевезенням пасажирів, багажу і вантажобагажу з приймання, видачі вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками та одержувачами – їх навантаження і вивантаження. Станції можуть відкриватися для проведення усіх або окремих операцій.
Стосовно до перевезень вантажів, вантажні операції виконуються як на станційних складах і майданчиках, які знаходяться у віданні залізниць (місця загального користування), так і на пріпутевих складах, майданчиках та в інших пунктах, які належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам – суб'єктам підприємницької діяльності або надані їм залізницею на підставі договору (місця незагального користування).
Відправники можуть пред'являти вантажі до перевезення в місцях загального і незагального користування.

Вантажні операції – навантаження вантажу на залізничний рухомий склад, його вивантаження, сортування дрібних відправок та контейнерів, перевантаження, перевалка на транспортні засоби іншого виду транспорту
На станціях із значним обсягом вантажних операцій, які виконуються в місцях загального користування, організуються вантажні райони.
Навантаження, вивантаження, приймання та видача вантажів здійснюється на залізничних шляхах загального користування, які знаходяться у віданні відповідних залізниць і на залізничних шляхах незагального користування, які належать підприємствам, установам, організаціям-гілковолодарям або надані ними у користування.

Відносини з експлуатації залізничних під'їзних шляхів, що належать гілковолодарям визначаються договорами, що укладаються між відповідними залізницями та підприємствами-гілковолодарям.

Порядок укладення та форми договорів на експлуатацію заліхничних під'їзних колій та на подачу і забирання вагонів визначається Правилами експлуатації залізничного під'їзних шляхів, затв. Наказом МТУ від 21.11.2000 р.

Навантаження, вивантаження, прийом і видача вантажів як в місцях загального користування так і в місцях незагального користування здійснюється з перевіркою маси вантажів.

Відносини, пов'язані із застосуванням засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті регулюються Інструкцією про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої Наказом МТУ від 5.04.2004 р.

Для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.

Для визначення маси вантажу зважуванням залізниці в місцях загального користування, а відправники та одержувачі вантажів, морські і річкові порти, які примикають до залізниць, в місцях незагального користування повинні мати необхідну кількість ваг і вагових приладів. Для навантаження масових насипних і навалочних вантажів їх відправники повинні використовувати вагові прилади, які визначають масу вантажу в процесі навантаження, чи механізовані дозувальні пристрої.
Ваги й вагові прилади підлягають обов'язковій державній повірці і клеймуванню в установленому порядку. Зважування вантажів на несправних вагах, а також на вагах з простроченими термінами повірки і таврування не допускається.

Залежно від характеристик вантажу та виду рухомого складу виділяють перевезення вантажів (способи транспортування) вагонними, дрібними, контейнерними, груповими або маршрутними відправками.
вагонна відправка - партія вантажу за однією накладною в такій кількості, для перевезення якої необхідне надання окремого вагона;
дрібна відправка - партія вантажу за однією накладною, для перевезення якої не потрібно надавати окремий вагон;

До перевезення за однією накладною дрібною відправкою приймається вантаж в кількості не менше 100 кг, а домашні речі - не менше 50 кг (п.1 Правил перевезень вантажів дрібними відправками).
Контейнерна відправка - партія вантажу за однією накладною для перевезення в універсальному чи спеціалізованому контейнері або перевезення власного універсального чи спеціалізованого контейнера в порожньому вигляді.

Контрейлерна відправка - це завантажені на залізничні вагони автопоїзд, знімний автомобільний кузов, напівпричіп, тягач і т. п.

Групова відправка - партія вантажу за однією накладною, для перевезення якої надається не менше двох вагонів, але менше маршруту.

Маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною в кількості, яка відповідає ваговій нормі, встановленій для маршруту ("ядра" маршруту).

Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізницями здійснюється:

1. у вагонах парку залізниць

2. в орендованих у залізниць вагонах

3. у власних вагонах, які належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, у тому числі розташованим за межами України.

Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України (наказ МТУ від 20.12.1996 № 411), санітарно-гігієнічним та протиепідемічним нормам і правилам.

Перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах.

При здійсненні систематичних перевезень між вантажовідправниками і залізницею (перевізником) полягають довгострокові договори про організацію перевезень.

Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами (Додатки до Правил розрахунків за перевезення вантажів). Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень.

Порядок розробки, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами, а військових перевезень – спеціальними інструкціями.
Місячне планування перевезення вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних або довгострокових договорів про організацію перевезень вантажів і замовлень відправників.

3. Для перевезення вантажів використовуються залізничні шляхи сполучення загального користування загальної мережі залізниць, підпорядковані Укрзалізниці та під'їзні шляхи незагального користування, що примикають до загальної мережі залізниць, що належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності, а також громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності (далі-підприємства) і використовуються ними для перевезення, навантаження, розвантаження, приймання та видачі вантажів.

Під'їзні шляхи – залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування (ст. 1 Закону України про ЗТ).

Залізничні під'їзні шляхи призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування (ст. 64 СЗ).

Примикання залізничних під'їзних шляхів до загальної мережі залізниць дозволяється Укрзалізницею або за її дорученням начальником залізниці (ст. 65 СЗ).

На кожен залізничну під'їзну колію складається масштабний план з нанесенням на нього розташування вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт, поздовжній профіль і креслення споруд (ст. 67 СЗ).
На кожен під'їзну колію після закінчення його будівництва і здачі в експлуатацію підприємством розробляється Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, яка затверджується залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць.
Інструкція містить необхідні дані для організації руху на під'їзній колії, допустимих швидкостях руху, типи локомотивів, порядок виконання маневрової роботи, нормальному положенні стрілок, наявність і розташування сигналів і т.д.

Відносини, пов'язані з експлуатацією залізничних під'їзних шляхів незагального користування регулюються Законом України про ЖДТ (ст. 21), Статутом залізниць України, Правилами експлуатації залізничного під'їзних шляхів, а також договорами на експлуатацію залізничних під'їзних колій та на подачу і забирання вагонів, які укладаються між власником залізничного під'їзного шляху і відповідним управлінням залізниці (начальник управління дороги може делегувати право на укладення договору начальникам відповідних дирекцій).

Значення договорів на експлуатацію залізничних під'їзних колій та на подачу і забирання вагонів полягає в тому, що:
1. Ці договори укладаються до укладення довгострокових договорів на організацію перевезень вантажів і носять організаційний (забезпечувальний) характер;
2. У процесі їх укладення представниками залізниці обстежується під'їзну колію основного власника і дається висновок щодо його придатності для перевезення;
3. За погодженням із залізницею розробляється єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії конкретного підприємства та станції примикання
Суб'єктами відносин, пов'язаних з експлуатацією залізничних під'їзних шляхів є:

1. Власник під'їзної колії.

2. Інші підприємства, що мають (або орендують) майданчики для навантаження, вивантаження, зберігання вантажів у межах під'їзної колії основного власника.

3. Залізниця, її уповноважені структурні підрозділи

Виділяють комплекс відносин, пов'язаних зі здачею побудованого жд під'їзної колії в експлуатацію та відносини, пов'язані з експлуатацією діючої (зданої та прийнятого в експлуатацію, що має всі необхідні документи) жд під'їзного шляху.

Розглянемо відносини, пов'язані з експлуатацією під'їзного шляху підприємства-власника шляху, що має в межах під'їзної колії свої майданчики для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, складання і зберігання вантажів та майданчики для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, складання і зберігання вантажів інших підприємств (так званих контрагентів).

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних шляхів визначаються договором.
Подача і прибирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, які належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами.

Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і прибирання вагонів і маневрова робота здійснюються локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом.

Порядок подання та прибирання вагонів і контейнерів на залізничному під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Порядок обслуговування контрагентів - підприємств, які мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізничну під'їзну колію. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізничну під'їзну колію (ст. 73 СЗ).

У разі обслуговування під'їзної колії локомотивом залізниці між залізницею і контрагентом укладається договір на подачу і забирання вагонів. Всі розрахунки за обслуговування здійснюються безпосередньо між ними.

У договорах про експлуатацію залізничної під'їзної колії і договорах про подачу та прибирання вагонів повинні враховуватися вантажні фронти, умови і терміни навантаження маршрутів, а також можливість використання під'їзних шляхів для потреб залізниці.

Вантажний фронт визначається кількістю вагонів, яку можна встановити за довжиною складського шляху, який може бути використаний для одночасної навантаження або вивантаження однорідних вантажів.

Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про подачу та прибирання вагонів розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу (ЄТП) роботи під'їзної колії і станції примикання.
Порядок розробки та форма договорів встановлюються Правилами обслуговування залізничних під'їзних шляхів.

Договори про експлуатацію під'їзних шляхів укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом.

Договори про подачу та прибирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під'їзних колій або окремих вантажних фронтів.

Договір про експлуатацію під'їзної колії та договір про подачу та прибирання вагонів укладається терміном на п'ять років (п. 2.2. Правил обслуговування залізничних під'їзних шляхів).

У разі зміни технічного оснащення, технології роботи станції або залізничної під'їзної колії у договір на вимогу однієї із сторін вносяться відповідні зміни і доповнення або укладається новий договір.

Договір про експлуатацію під'їзної колії та договір про подачу та прибирання вагонів визначають порядок подачі та прибирання вагонів, час перебування вагонів на під'їзній колії та інші умови роботи під'їзної колії.
У разі обслуговування під'їзної колії локомотивом залізниці вагони подаються залізницею під навантаження або вивантаження безпосередньо на під'їзну колію і розставляються на місця навантаження і вивантаження, здавання та приймання вагонів здійснюються на місцях навантаження і вивантаження.

У разі готовності вагонів до збирання (здавання) відправник, одержувач або власник колії зобов'язані завчасно (у терміни, встановлені договором) повідомити залізниці про час готовності цих вагонів до збирання.
Час збирання (здавання) вагонів обчислюється з моменту передачі повідомлення.

Передача вагонів на під'їзну колію та їх повернення залізниці засвідчується підписом працівників сторін у пам'ятці про користування вагонами (контейнерами), форма якої встановлена ​​Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 25.02.99 N 113 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03. 99 за N 165/3458.

У разі обслуговування під'їзних шляхів локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких здійснюється прийняття і здача вагонів. Подальша перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під'їзної колії або його контрагентів.
У разі наявності у підприємства декількох під'їзних колій з окремими примиканнями до залізничної станції, договір про експлуатацію під'їзної колії або про подачу та прибирання вагонів укладається окремо на кожний під'їзну колію. За угодою сторін може укладатися один договір із зазначенням у ньому порядку подачі та прибирання вагонів на кожен під'їзну колію (п. 2.6. Правил обслуговування залізничних під'їзних шляхів).
Обслуговування під'їзної колії основного власника локомотивом залізниці подача вагонів контрагентам, які мають свої під'їзні колії, власні або орендовані склади з окремими вантажними фронтами на під'їзній колії основного власника, здійснюється за договором про подачу та прибирання вагонів, який укладається залізницею з кожним таким контрагентом попогодженням з власником під'їзної колії.

Власник під'їзної колії і контрагент несуть відповідальність за збереження вагонів і контейнерів, які належать залізниці, відповідно до статті 124 Статуту залізниць. Випадки їх пошкодження оформлюються актом про пошкодження вагона (контейнера) форми ВУ-25 (Додаток 4 до Правил складання актів), який підписується представником залізниці і уповноваженим представником власника під'їзної колії або контрагента (п.2.9.Правіл обслуговування залізничних під'їзних шляхів).
Обов'язок охорони вагонів і вантажів на під'їзній колії покладається на підприємство. Якщо під'їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під'їзної колії організовує залізниця (п.4.6. Правил обслуговування залізничних під'їзних шляхів).

Порядок укладення договорів про експлуатацію під'їзних шляхів і договорів про подачу та прибирання вагонів

Проект договору розробляється залізницею на підставі акта обстеження під'їзної колії.

Акт обстеження підписують уповноважені представники залізниці і підприємства не пізніше 10 днів з дати обстеження.
Акт складається у двох примірниках, один з яких залишається у підприємства, інший - у залізниці.

До акта обстеження власником під'їзної колії додається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, масштабний план з нанесеним на ньому розташуванням вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт і поздовжній профіль колії.
До укладення нового договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (договору про подачу та прибирання вагонів) власник колії зобов'язаний надати залізниці копії Статуту підприємства, документів, які засвідчують право підприємницької діяльності, та документи, що підтверджують право власності на залізничну під'їзну колію.

Оформлення договору про експлуатацію під'їзної колії та договору про подачу та прибирання вагонів виконується в такому порядку:
1. Проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилання проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилання поштою - з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні договору в підприємства виникнуть заперечення щодо його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей оговорюється в договорі. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін, договір набирає чинності в редакції залізниці;

2. Залізниця не пізніше ніж через 20 днів після отримання цього протоколу розбіжностей зобов'язана призначити день розгляду розбіжностей, про що вона повинна повідомити підприємство у десятиденний термін після отримання протоколу і не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції підприємства. У разі неприбуття представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці;

3. Розбіжності, які залишилися неврегульованими, оформлюються новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду передаються залізницею до господарського суду. Якщо в зазначений термін розбіжності не будуть направлені до господарського суду, то договір вступає в силу в редакції підприємства.

Такий порядок оформлення поширюється на додаткові угоди до договору, на його продовження, доповнення або часткові зміни (п. 3.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних шляхів).

Договір про експлуатацію під'їзної колії та договір про подачу та прибирання вагонів підписується начальником залізниці або іншою уповноваженою ним посадовою особою (п.3.5. Правил обслуговування залізничних під'їзних шляхів).

Крім договору на експлуатацію залізничних під'їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів розробляються єдині технологічні процеси (ЄТП) роботи під'їзної колії і станції примикання, які носять технологічний характер, а їх порядок розробки та затвердження, а також коригування підлягає правовому регулюванню.

Потрібно зупинитися на значенні, порядок розробки та затвердження ЄТП роботи під'їзної колії.

Порядок затвердження та погодження ЄТП.

За угодою залізниці і власника (користувача) під'їзної колії може розроблятися єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії і станції примикання (п.6.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних шляхів).
Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії і станції примикання (ЄТП) повинен розроблятися з урахуванням технології роботи під'їзної колії і станції примикання, забезпечувати раціональне використання технічних засобів власника під'їзної колії і залізниці.

Зміст ЄТП і порядок його розробки визначаються Методикою розробки єдиних технологічних процесів роботи під'їзних колій та станцій примикання (Додаток 6 до Правил обслуговування залізничних під'їзних шляхів).
Розробка ЄТП виконується комісією у складі працівників залізниці і підприємства під керівництвом уповноваженого начальником залізниці особи.

Проект ЄТП подається залізницею підприємству, яке не пізніше як у місячний термін з моменту отримання має розглянути його і підписати. Якщо до проекту є зауваження, то незалежно від цього він повинен бути підписаний і разом з протоколом розбіжностей і їх обгрунтуванням у той же термін повернутий залізниці.

Якщо підприємство у встановлений місячний термін не поверне підписаний ЄТП або поверне його без підпису і протоколу розбіжностей, ЄТП набирає чинності в редакції залізниці.

Після отримання підписаного проекту ЄТП з протоколом розбіжностей залізниця разом з підприємством у двомісячний термін зобов'язана розглянути цей протокол. Про день розгляду розбіжностей підприємство повинно бути повідомлено залізницею у двадцятиденний термін після отримання протоколу, але не пізніше ніж за 20 днів до призначеної дати розгляду.
Після розгляду протоколу розбіжностей ЄТП підписує начальник залізниці.
У разі неприбуття представника підприємства для розгляду протоколу розбіжностей ЄТП набирає чинності в редакції залізниці.
Якщо залізниця у встановлений термін не призначить дату розгляду протоколу розбіжностей, ЄТП набирає чинності в редакції підприємства.
У такому ж порядку підписуються і затверджуються протоколи корекції ЄТП.
Розбіжності в проекті ЄТП, які залишилися неврегульованими, оформлюються протоколом і підписуються начальником залізниці або його заступником та керівником підприємства або його заступником.
Протокол розбіжностей з необхідними розрахунками, схемами та іншими матеріалами надається Укрзалізниці не пізніше 20 календарних днів після складання протоколу.

Укрзалізниця спільно з власником під'їзної колії у місячний термін після отримання протоколу розглядає викладені в ньому розбіжності і приймає рішення щодо їх врегулювання.

У відносинах, пов'язаних з експлуатацією під'їзного шляху крім залізниці, підприємства – власника шліху можуть брати участь інші підприємства-контрагенти, які мають у межах під'їзної колії свої майданчики для навантаження, вивантаження, склади та інші приміщення для зберігання вантажів та виконання вантажних операцій.

4. Узагальнено в процесі залізничних перевезень вантажів можна виділити певні відносини, серед яких умовно можна визначити дві великі групи:

- організація та планування перевезень;

- подача і прибирання вагонів;

- здача вантажу до перевезення, тара, упаковка, зважування, види відправок;

- оформлення перевізних документів;

- доставка, видача, зберігання і реалізація вантажу.

Перевезення вантажів залізницями здійснюються на підставі договорів про організацію перевезень за місячними планами, за пред'явленням, за окремими замовленнями відправників (вантажовласників або за їх дорученням - експедиторських організацій).

У разі систематичного здійснення перевезень вантажів між залізницею і відправником укладається договір про організацію перевезень вантажів за формою, наведеною в додатку 1 до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 864/5085. Для здійснення повноцінного систематичного процесу перевезення вантажовідправнику необхідно укласти договір про організацію перевезень із залізницею за формою, зазначеною у Правилах, відкрити спеціальний розрахунковий рахунок в установі банку, отримати код платника від ТехПД (технологічні центри обробки перевізних документів) для проведення розрахунків.

Одноразова перевезення може здійснюватися також за окремим замовленням без укладення договору на умовах, погоджених залізницею і відправником.

На підставі укладених договорів і заявок вантажовідправників залізницями розробляються і подаються в Укрзалізницю для затвердження проекти місячних планів перевезень у цілому для залізниці. Укрзалізниця після розгляду, коригування та затвердження місячних планів доводить їх до відома залізниць для виконання.

Місячне планування перевезень вантажів у межах України, на експорт у треті країни та країни СНД, у Латвійську Республіку, Литовську Республіку та Естонську Республіку (далі - країни Балтії) здійснюється на підставі замовлень відправників у порядку, встановленому Правилами.
Відповідно до договору про організацію перевезень не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник подає залізниці відправлення місячний заявку на перевезення вантажів, оформлену на бланках форми ГУ-12 або форми ГУ-12К (Додатки 1 і 2), надруковану без виправлень, за підписом і печаткою відправника у трьох примірниках із зазначенням обсягів перевезень у вагонах (контейнерах) і тонах. Заявка оформляється окремо для кожної номенклатури вантажу (Додаток 3), для кожної станції відправлення із зазначенням залізниць призначення, а для вантажів, що перевозяться в місцевому сполученні, - і станцій призначення.

Станції призначення вказуються також для перевезень в прямому сполученні: у рефрижераторних вагонах, контейнерах, дрібними відправками, а також на одну залізну дорогу призначення в кількості вагової норми маршруту і більше в середньому за добу. Для експортних вантажів, що перевозяться через морські (річкові) порти, вказується станція перевалки з залізничного на морський (річковий) транспорт та країна призначення. Для вантажів, що перевозяться через сухопутні прикордонні переходи в треті країни, вказується передавальна прикордонна станція та країна призначення. Для експортних вантажів, що перевозяться у треті країни, вказується одержувач або експедитор. Для перевезень у прямому змішаному залізнично-водному сполученні (далі - пряме змішане сполучення) вказується найменування залізниці та станції перевалки та пункт призначення. Для перевезень за участю ліній вузької колії вказується залізниця та станція перевантаження.

Перевезення завантажених контейнерів у вагонах плануються за номенклатурною групі "Вантажі у контейнерах". Перевезення вантажів в контейнерах Укрзалізниці за межі України здійснюються за погодженням вантажовідправника з підприємством, на балансі якого перебувають контейнери.

Перевезення домашніх речей у контейнерах дозволяється начальником станції за заявою відправника, поданою за 3 дні до навантаження.
Контейнери для перевезення вантажів у межах України (крім домашніх речей) приватним (фізичним) особам надаються за дозволом начальника Дирекції залізничних перевезень (далі - Дирекція).

Разом з проектом місячного плану на перевезення вантажів відправники за наявності достатньої кількості вантажу надають управлінням залізниць відправлення плани перевезень вантажів маршрутами за встановленою формою (додаток 4). Залізниці на підставі цих планів і договорів розробляють та узгоджують з відправниками календарні плани навантаження маршрутів та надсилають їх станціям для виконання. Календарні плани перевезень вантажів маршрутами можуть коригуватися залізницею за заявою відправника.
За два дні (не враховуючи дня подачі) до початку декади відправник подає начальнику станції декадну заявку (Додаток 5) з розподілом подачі вагонів на кожний день.

Перевезення вантажів дрібними відправками здійснюється за місячними планами або за пред'явленням. Перевезення вантажів дрібними відправками (див. п. 2 лекції) здійснюються згідно з Правилами перевезень вантажів дрібними відправками, затв. Наказом МТУ від 20.08.2001 № 542
План перевезення вантажів вважається виконаним за умови відвантаження передбаченого кількості тонн. Не використані для планової навантаження вагони надаються відправникові за його згодою для надпланової перевезення.

Залізниці у разі неподання з їх вини вагонів для виконання плану повинні за вимогою відправника надавати рухомий склад для поповнення недовантаження протягом наступного місяця.

Облік виконання плану перевезень вантажів здійснюється в обліковій картці (Додаток 8 до Правил планування перевезень) по кожному плану, а також за поданням, і за заявкою про заповненні недовантаження за попередній місяць. На підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану.
Облікові картки ведуть працівники залізничних станцій в одному або на вимогу відправника у двох примірниках. У разі складання картки у двох примірниках один з них знаходиться на станції, другий - у відправника.

Облікова картка підписується відправником і начальником станції або уповноваженим працівником станції по закінченні кожних звітних діб. Звітні добу - це час з 17 години 00 хвилин однієї доби до 17 годин 00 хвилин наступної доби за київським часом. У разі відмови відправника від підписання облікової картки про це складається акт загальної форми.
Крім договору на організацію перевезень, який носить організаційний характер багато авторів (В. В. Витрянский та інші) виділяють договір перевезення конкретного вантажу на виконання договору про організацію перевезень, що укладається залізницею і відправником вантажу для кожної партії вантажу (кожного відправлення). Згідно зі ст. 22 СЗ за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (навантаження, вивантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.
У даній статті (ст. 22) СЗ мова йде про договір як про угоду, що стосується перевезення конкретного вантажу.

Дана угода (договір перевезення конкретного вантажу) засвідчується складанням перевізного документа (накладної, комплекту перевізних документів).

Згідно ст.6 СЗ накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

На кожну відправку вантажу зобов'язаний подати залізниці заповнений комплект перевізних документів.

Накладна є складовою частина комплекту перевізних документів, до якого крім неї входять:

- дорожня відомість;

- корінець дорожньої відомості;

- квитанція про приймання вантажу (п.1.1 Правил оформлення перевізних документів).

Процедура оформлення комплекту перевізних документів регламентована в Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом МТУ від 21.11.2000 № 644
Перевізні документи поєднують у собі звичайну текстову інформацію з кодованої числової і буквеної. Місця для кодованої інформації в документах виділені жирними рамками.

Комплект перевізних документів спочатку заповнює відправник (заповнює певні графи у кожному документі) потім передає їх станції відправлення, яка заповнює певні графи кожного документа, що входить в комплект, а в дорозі при переході з однієї залізниці на іншу в комплекті документів проставляється у відповідних графах календарні штемпелі пунктів переходу. При видачі вантажу станція призначення і вантажоодержувач заповнюють певні графи документів
Відмітки в документах засвідчуються підписом працівника станції і її штемпелем.

Бланки перевізних документів є документами суворої звітності і видаються перевізником (залізницею відправлення) вантажовідправникам за плату згідно з тарифом (ст. 23 СЗ).

Форми бланків перевізних документів затверджені Наказом МТУ від 19.11.1998 р. Додаток 1, Додаток 2, Додаток 3 і Додаток 4 залежно від роду рухомого складу і виду відправки. Наприклад, для перевезення в прямому міжнародному сполученні застосовуються бланки комплекту перевізних документів Додатки 1, куди входить:

- оригінал накладної (для одержувача),

- дорожня відомість (для залізниці призначення),

- дублікат накладної (для відправника),

- дорожня відомість (додатковий екземпляр),

- лист видачі вантажу (для залізниці призначення),

- лист повідомлення про прибуття вантажу (для одержувача).

Для перевезення вантажів контейнерними відправками застосовуються бланки Додатка 3 за формою ГУ-29-к, а для перевезення вантажів у складі маршруту або на групу вагонів заповнюються бланки додатка 4 за формою ГУ-29-б.

Таким чином, можна умовно скласти покроковий алгоритм процесу перевезення вантажу:

1. Якщо це перевезення систематична, то необхідно вантажовідправнику спочатку укласти договір про організацію перевезень із залізницею відправлення, відкрити спеціальний розрахунковий рахунок, отримати відповідний код платника.

2. Скласти заявки на перевезення необхідних обсягів та видів вантажів за формою і місячний план, подати зазначені заявки до Управління залізниці.

3. Подати начальнику залізничної станції відправлення не пізніше ніж за 2 дні (не враховуючи дня подачі) до початку декади декадну заявку (форма встановлена ​​у Додатку 5 до Правил планування перевезень) з розподілом подачі вагонів на кожний день декади.

4. У відповідний день декади залізниця зобов'язана подати для перевезення то число вагонів і такого роду, які вказані в заявці, а вантажовідправник зобов'язаний подати вантаж для перевезення і відповідну кількість перевізних документів, упакувати вантаж, зважити або подати для зважування вантаж засобами дороги (за окремим договором за плату), самостійно занурити або подати вантаж для навантаження засобами залізниці (за окремим договором за плату), накласти запірно-пломбувальні пристрої (ЗПП) згідно Правил прийому вантажів до перевезення, затв. Наказом МТУ від 21.11.2000 № 644.
5. Залізниця зобов'язана доставити ввірений їй відправником вантаж термін в пункт призначення. Правила обчислення термінів доставки вантажів затверджені Наказом МТУ від 21.11.2000 № 644
6. Після прибуття вантажу в пункт призначення або на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити вантажоодержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12 години наступного дня із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Крім цього, начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі
7. Для отримання вантажу, адресованого підприємству, організації, установі або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності одержувач зобов'язаний подати станції призначення довіреність, а також, якщо цей одержувач довірена особа-документ засвідчує особу
8. Вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному у накладній після внесення всіх, що підлягають оплаті залізниці платежів (провізні платежі). Процедура внесення всіх підлягають дорозі платежів з видачею вантажу і перевізних документів одержувачу носить назву раскредитування перевізних документів.

5. Перелік нормативно-правових актів, що регулюють питання відповідальності при залізничному перевезеннях вантажу, пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти:

1. Цивільний кодекс України (глави 19, 47, 48, 51, 52, 63, 64).

2. Господарський кодекс України (ст. 20, глави 19, 20, 22, 24, 25,26,32).

3. Господарський процесуальний кодекс України (розділи 1-5,8 та інші).

4. Закон України «Про транспорт» (ст.13, 14,39)

5. Закон України «Про залізничний транспорт» (ст.ст.12, 22-26)

6. Статут залізниць України 1998 року.

7. Правила перевезень вантажів, зокрема, Правила складання актів (наказ МТУ від 28.05.2002 № 334), Правила користування вагонами і контейнерами (наказ МТУ від 25.02.1999 № 113), Правила заяви та розгляду претензій (наказ МТУ від 28.05.2002 № 334).

8. Інструкції з актово-претензійної роботи на залізницях держав-учасниць Співдружності, Латвійської республіки, Литовської республіки, Естонської республіки (ут-верждена Радою по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності 26-27 травня 1994 року).

9. Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Утв. Наказом МТУ від 28.07.98 N 297.

10. Інші нормативні акти.

Особливість відповідальності – загальні питання відповідальності та процедури вказані в Цивільному, Господарському кодексах та інших законах, а конкретний вид і розмір відповідальності зазначений у транспортних кодексах (статутах), що діють на різних видах транспорту і Правилах.

Відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з перевезення вантажів залізничним транспортом.

Підстави відповідальності:

1. Порушення встановленого порядку організації і планування перевезень:

- неподання або неподання необхідної кількості транспортних засобів під навантаження (вигрузку) залізницею;

- невикористання поданих вагонів (контейнерів) вантажовідправниками;

- відмова вантажовідправника від використання поданих вагонів (контейнерів);

- незабезпечення навантаження маршруту (групи вагонів);

- недотримання зобов'язань позапланових та понадпланових перевезень вантажів за заявками вантажовідправників, прийнятим залізницею, а також за заповнення невиконання плану колишнього місяця;

- прострочення в доставці вантажу залізницею;

- прострочення у вивезенні вантажоодержувачем доставленого вантажу;

- затримка вагонів (контейнерів);

- неправильне зазначення у накладній найменування, маси, кількості місць вантажу, код та адресу одержувача
o подача залізницею під навантаження неочищеного рухомого складу;

За вказаний вид порушень у Статуті залізниць передбачені різні види штрафів, які стягуються (стягуються) з винної сторони (ст.ст.105, 106 СЗ)
Крім того, в СЗ встановлено перелік обставин, які звільняють винну сторону від відповідальності за порушення плану перевезень або порядку подачі (невикористання) транс-кравців коштів (ст.ст.107, 108, 119-121 СЗ). Це різного роду аварії виробничого характер, стихійні лиха та інші обставини.

2. Порушення порядку забезпечення схоронності вантажів:
втрата, недостача, псування, пошкодження вантажу, прийнятого до перевезення і не виданого отримувачу. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату або недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу або його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення із оголошеною цінністю;

- в розмірі оголошеної цінності, а якщо залізниця доведе, що оголошена цінність перевищує дійсну;

- у розмірах дійсної вартості;

- за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку була знижена його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням-том граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час пере-візки.
Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.
Поряд з відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнену за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу.
Витрати та збитки, не передбачені договором перевезення і Статутом, не підлягають відшкодуванню.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

За несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендованими, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не був вивезений одержувачем із станції протягом доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не раскредитує перевізні документи на вантаж прибув.

Питання для самоконтролю

1. Що таке залізничний транспорт?

2. Хто є суб’єктами управління залізничним транспортом в Україні?

3. Якими нормативно-правовими актами регулюються правовідносини на залізничному транспорті в Україні?

4. Що таке залізниця?

5. Скільки в Україні залізниць, перелічите їх?

6. Які структурні підрозділи має залізниця?

7. Що таке залізнична станція, які види залізничних станцій Ви знаєте?

8. Що таке перевезення залізницею?

9. Які види перевезень залізницею Ви знаєте?

10. Які перевізні документи оформлюють договір залізничного перевезення вантажів?

1. Розтлумачити зміст наступних понять та термінів: залізничний транспорт, залізниця, дирекція залізничних перевезень, залізнична станція, залізничний вокзал, залізнична накладна, дорожня відомість.

2. Скласти схему структури та управління залізничним транспортом в Україні.

3. Скласти схему залізничного перевезення.

Дата добавления: 2014-01-04