Що таке соціальне життя

Життєдіяльність суспільства, функціонування і взаємодія його різноманітних сфер — це і є суспільне або соціальне життя. За структурою, змістом соціальне життя складне, багатогранне і не­однорідне, як і саме життя суспільства. Дуже часто для відобра­ження багатоманітності і неоднорідності суспільного життя ви­користовуються поняття: політичне життя, економічне життя, культурне життя, соціальне життя та ін. Це, безперечно, не тільки відображає різноманітність проявів суспільного життя в окремих сферах суспільства, в тому числі і в соціальній, але й окреме, конкретніше розуміння соціального життя, особливо ва­жливе для спеціальних наук, що вивчають або покликані вивчати явища і процеси певної сфери суспільного життя. Соціологія ж і за її природою, і предметом, і розумінням соціального детально розглядає соціальне життя. Соціальне життя — організована, упорядкована система дій і взаємодій людей, їх соціальних спіль­ностей, суспільства, функціонування соціальних інститутів, об'єднань і організацій, соціальних норм і цінностей, соціальний контроль. Соціальне життя за соціологією — це соціум (соціаль­не), його структура в русі (функціонуванні), в дії і взаємодії.

У певних умовах, під впливом різних факторів і проходить соціальне життя. Серед факторів, що впливають на соціальне життя, є природні або космічні: клімат і рельєф місцевості, ґрунт та інше; біологічні: життєві потреби людини — їжа, розмноження, самозахист та інше; соціально-психологічні: ідеї і теорії, емо­ції та бажання; історичні: історична спадщина, досвід попередніх поколінь в організації і результатах суспільного життя. Все це визначає об'єктивну обумовленість і складність соціального жит­тя, його багатофакторність. Крім загальних умов і факторів соці­ального життя, життя кожної особи, соціальної групи і спільності визначається впливом з боку специфічних для них умов і факто­рів, що знаходить своє відображення і своєрідність у їх способах життя. Люди не тільки різних країн і континентів, а й усередині одного й того ж суспільства, в одній і тій же ситуації ведуть себе по-різному і оцінюють одну й ту ж поведінку далеко не однаково, а іноді протилежно. Це обумовлено, насамперед, тим, що люди формуються, живуть і розвиваються в межах певних і своєрідних культурних систем. Саме культура є способом ціннісно-норма­тивного освоєння дійсності, способом мислення і дій людей, які складають основу і стрижень соціального життя. У змісті, стилі та результатах практичної діяльності людей і груп безпосередньо втілюється культура суспільства.

Культура відіграє вирішальну роль у регулюванні соціальних дій і взаємодій, в забезпеченні їх упорядкованості, цілісності, ста­більності й передбачуваності соціального життя. Основу культури соціального життя становить система соціальних цінностей і норм. Культура організує суспільне життя. Люди вступають у взаємовід­носини між собою не заради самомети або пустого інтересу, а для вирішення життєво важливих завдань, що стоять перед ними, для задоволення своїх потреб. Спільно люди створюють різні цінності, які є матеріальною і духовною культурою, спільно регулюють, ко­ординують, коректують практичну діяльність. Самі соціальні від­носини сприяють закріпленню культурних цінностей тому, що не всі продукти людської діяльності належать до культури, а тільки ті, які сприймаються широкими соціальними спільностями. В соціології такі об'єднання іменують класами (верствами), кате­горіями, групами, колами (адже говорять: коло друзів і знайомих), школами (науковими). Це— елементи соціальної структури сус­пільства, держави. Стабільно відворюючись, вони забезпечують наступність і порядок у суспільстві.

Дата добавления: 2014-01-04