Суть соціальної дії

Якщо подивитися на життя зверху, з висоти пташиного польо­ту відкривається мальовнича картина, що нагадує мурашник: од­ні кудись поспішають, інші — працюють, треті — чекають, сто­ять у черзі тощо. Всі щось роблять, метушаться, постійно вступають у різні контакти та ін. Що ж стає висхідним, початком живої соціальної реальності? Соціальна дія. В дії є і суперечності, і рушійні сили, і устремління в майбутнє тощо, все, що характер­но для соціальної дійсності. Соціолог Макс Вебер відмічає: соці­альна дія (включаючи невтручання або ж терпеливе визнання) може орієнтуватися на минуле, сучасне або ж поведінку інших, яка очікується в майбутньому. Соціальна дія може бути по­мстою за минулі образи, захистом від небезпеки в сучасних умо­вах або заходами захисту від небезпеки в майбутньому. Звичайно ж, дія індивіда спрямована на вирішення життєвих потреб і супе­речностей і свідомо зорієнтована на відповідну поведінку людей. Саме тут визначається, по-перше, момент дії, а по-друге, момент орієнтації на іншого. Дія людини спонукається певною її потре­бою, що набуває форми ідеальної мети. Тут— внутрішній ім­пульс дії, її енергетичне джерело.

Свідчення суперечності між тим, що необхідно людині й тим, що вона має, є незадоволеність, що виступає в різних формах (тривога, творчий неспокій, голод, моральний дискомфорт тощо). Впливає на поведінку суперечливість, нестійкість норми, недолі­ки ЇЇ фактичного застосування. Варто враховувати вплив на пове­дінку, становище реальних суспільних відносин. Стан соціальної напруженості, конфронтації, кризи посилює розвиток негативних явищ: злочинності, алкоголізму, наркоманії тощо. Масове почут­тя соціальної незадоволеності, незатребуваності призводить до відчуження від суспільства, до наростання тривожності. Одним із наслідків соціальної незадоволеності в умовах тотальної анемії є наростання песимістичних настроїв і навіть поява деморалізова-ності населення (занепад духу, розгубленість).

Типовими реакціями на анемію стає байдужість до засобів до­сягнення мети, цинізм, екстремізм. Цілеспрямована дія обумов­люється незадоволеністю. І незадоволеність знімається, якщо до­сягнута, вирішена поставлена мета. А мета— Це очікуваний результат: задоволення Потреб. Якщо ж досягнута мета соціа­льної дії, то настає Момент рівноваги діяча, його потреб і зовнішнього середовища. Основною ознакою соціальності дії виступає суб'єкт осмислення індивідом можливих варіантів поведінки лю­дей, які вступають із ним у взаємодію. Свідома орієнтація суб'єкта дії на відповідну реакцію на його поведінку з боку ін­ших учасників взаємодії визначається з допомогою поняття че­кання. Дія, що не містить чекання, а також імпульсивна дія не є соціальна дія. Якщо ж дія чиниться людиною в натовпі під впли­вом неусвідомленого наслідування або враження загальним на­строєм, то її має вивчати не соціологія, а психологія. Справді ж провести чітку межу між усвідомленою і неусвідомленого орієн­тацією людини на поведінку оточуючих її людей можна лише те­оретично.

Соціальна дія як ідеальний тип, модель цілеспрямованої дії людини, дії індивіда передбачає можливість реакції навколишніх. Соціолог Толкотт Парсонс виділяє типи соціальної цілеспрямо­ваної дії: цілеспрямована дія, ціннісно-раціональна дія, ефектив­на дія і традиційна дія. Акцент на свідому соціальну дію дав мо­жливість визначити дії індивіда як причину дії інших людей. Це відрізняло підхід Макса Вебера у визначенні соціальної дії від позиції французьких соціологів Гюстава Лебона, Габріеля Тарда, а також від концепцій соціологічних орієнтацій, що розглядали людину як результат соціальних процесів, але не як їх причину (Огюст Конт, Герберт Спенсер, Еміль Дюркгейм та ін.). Подаль­ший розвиток концепція соціальної дії знаходить у теоріях соціо­лога Толкотта Парсонса, який включив ідеї соціальної дії в зага­льну теорію соціальної Поведінки людини.

Соціальна дія вважається елементом системи людської дії, де поняття дія зближується з поняттям поведінка. Свідомість соціа­льної дії розглядалась як наслідок певної роботи механізму люд­ської свідомості, що ставить свідоме в залежність від Несвідомо­го. Соціальна дія складається з певних компонентів: діяч з його потребами і метою, ситуація — сукупність конкретних умов, об­ставин середовища, в якому діє діяч, і орієнтація діяча на ситуа­ції, які формують конкретні способи та методи реалізації потреб, мети. В конкретній ситуації соціальні спільності, верстви, індиві­ди виділяють різні об'єкти за їх значущістю для досягнення мети, відрізняють корисні або шкідливі елементи ситуації, визначають, що першочергове, важливе і що другорядне, аналізують можливі наслідки й результати соціальних дій. Зважувати варіанти, Шан­си — це характерно для будь-якої дії людини. Саме тут виявля­ються соціальні дії, коли людина, орієнтуючись на ситуацію, бе­ре до уваги реакцію інших людей, їх потреби і цілі, розробляєпособи, методи своїх дій, орієнтуючись на інших, передбачаю­чи, враховуючи, будуть сприяти чи перешкоджати його діям інші соціальні суб'єкти, з якими він має взаємодіяти, хто і як швидше поведе себе в подіях, що відбуваються з урахуванням усіх обста­вин, який варіант дій слід обрати. Звичайно ж, не всяка дія люди­ни є дією соціальною, тому що досягнення не всякої мети перед­бачає орієнтацію на інших людей.

Якщо дослідник прагне реалізувати науково-пізнавальну мету, то, насамперед, знає науково-пізнавальну ситуацію, тобто, що ві­домо про явища чи події, а що вже є предметом дискусії, супере­чок тощо. Визначивши становище, зважаючи, оцінюючи обста­новку та оточуюче середовище, дослідник розробляє підходи, шляхи, способи, методи аналізу й вирішення проблеми, висуваю­чи припущення, окреслюючи шляхи їх доказів тощо. Тут, як і в усіх випадках життя, коли розглядаються взаємовідносини (пі­знавальні) людини з природою, відсутні дії соціальні. Зрозуміло, продуктом соціального розвитку людини є і її здатність, здібність ставити наукову мету, аналізувати і реалізувати. Створена попе­редніми поколіннями, і не тільки вчених, наукова база знань є основою пошуку вченого-дослідника. Кожна формула, техноло­гія — це соціальний продукт. Досліджуючи природу, вчений ди­виться на все вже з позицій всього суспільства, з позицій досяг­нення науки про природу. Але конкретно, в процесі пізнання сам пошук ученого не є соціальною дією. Інша справа, в процесі реа­лізації пізнання у вченого виникає потреба в створенні найсприя­тливіших умов для вирішення проблеми: одержати визнання ін­ших учених, подолати можливі перешкоди з боку інших тощо. Ось тут уже й виступає наука як система взаємодії людей, а самі дії вченого щодо попередження можливих перешкод з боку ін­ших, ■ забезпечення визнання досягнутої мети у співдружності вчених і є уже дією соціальною.

Звичайно ж, дія людини набуває характеру соціальної тоді, коли орієнтована на інших, коли передбачає пряму й опосередко­вану взаємодію з іншими людьми. Орієнтація здійснюється і на конкретну особу, і на соціальну спільність, верству людей тощо (поведінка на вулиці, в автобусі, трамваї, метро), на співдруж­ність, членом якої є сама людина (колектив, студентська група, соціальна спільність, нація тощо), на все суспільство, на минуле (помста, заздрощі та ін.) і сучасне або сподівання (попереджаючі дії). І часто не завжди сутички людей бувають соціальні. Візь­мемо життєву ситуацію. Раптом пішов дощ, усі перехожі відкри­ли парасольки. Тут немає соціальної дії, хоча зовнішньо, здавалось би люди, змовились і відкрили парасольки за командою. Або ще. На узбіччі тротуару перехожого обляпала з калюжі ма­шина; перехожий розсердився, вилаяв водія за те, що зіпсував ко­стюм, одяг. Водій, побачивши, що не навмисне це скоїв, зупини­вся, вийшов із машини, підійшов до перехожого, маючи намір вибачитись. Між ними стався обмін люб'язностями. І, якщо в дії водія, який випадково обхлюпав з калюжі перехожого, відсутня дія соціальна, то перехожий, який, розсердившись, вилаяв водія, здійснює соціальну дію. Здійснює соціальну дію і водій, намага­ючись вибачитися за завдані випадково незручності, а спільний обмін люб'язностями між ними — це уже контакт соціальний.

Природно, основні проблеми соціального життя відобража­ються в соціальних діях. І аналіз соціальної дії вказує, які це про­блеми і як їх реалізувати. Це вже проблема потреб як джерела соціального розвитку і проблема мотивації — початок діяльності. Умовою задоволення потреб людини, реалізації її життєвої мети виступає орієнтація на інших. Без орієнтації на інших, без взає­модії з іншими, без урахування інтересів інших, можливої їх реа­кції на дії, практично неможливе здійснення сподівань, мети та ін. Ось саме тут важливу роль і відіграють соціальні зв'язки лю­дини з іншими людьми, їх ефективність, раціональність, що за­безпечують задоволення потреб, досягнення мети, поставленої людиною у процесі соціальної дії. Якщо ж задоволення потреб, здійснення мети, поставленої людиною, дозволяють конкретні зв'язки з людьми, то такі зв'язки з людьми розумні. Якщо ж ме­режа взаємозв'язків не дозволяє досягти задоволення потреб, ре­алізації мети, то формується незадоволення, що спонукає до змі­ни системи соціальних зв'язків. Шахтарі Донбасу, металурги Придніпров'я, оголосивши страйк, прагнули реалізувати полі­тичну мету, пов'язану з потребами особистої свободи, добробуту сімей та ін. Спонукало їх до перегляду традиційних принципів соціального життя з їх підкоренням владі порівняння свого життя з життям громадян демократичних країн, що породило незадово­лення своїм становищем, викликавши активні дії соціальні.

Отже, з'ясування основи соціальної дії людини, соціальної спільності, верстви дає можливість зважувати користь і шкоду від впливу культурних традицій на сприйняття того, що таке До­бро і що таке Зло, з'ясувати і встановити соціальні зв'язки і взає­модії, регуляцію прямих і опосередкованих соціальних зв'язків, культурних джерел і розвитку їх у процесі соціальної дії. Відхи­лення від норм, що встановились у суспільстві в процесі спілку­вання, веде до порушення регуляції, до ненормованості, порушення стабільності й викликає неоднорідність, нестійкість соціа­льних зв'язків, руйнування колективної свідомості (криза, змішу­вання соціальних спільностей, міграція тощо), породжує пору­шення громадського порядку, дезорганізує людей.

Дата добавления: 2014-01-04